Психологические особенности общения младших школьников со сверстниками
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СПІЛКУВАННЯ В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ 6
1.1. Поняття спілкування, його роль у розвитку особистості 6
1.2. Особливості спілкування молодшого школяра 12
1.3. Спілкування і взаємини в колективі молодших школярів 18
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПІЛКУВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ОДНОЛІТКАМИ 25
2.1. Організація, процедура та методи дослідження 25
2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження 30
ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38
ДОДАТКИ 40
ВСТУП
Актуальність дослідження. Серйозні соціально-економічні перетворення, що відбуваються в сучасному суспільстві, актуалізують проблеми пов’язані з вихованням підростаючого покоління, змушують розмірковувати про майбутнє молоді, процесом її продуктивної соціалізації, яка крім усього іншого передбачає встановлення між людьми відносин на базі принципів співробітництва, взаємоповаги, діалогу, що в цілому визначаються процесом спілкування між ними.
Особливим етапом у становленні дитини як соціальної істоти, є молодший шкільний вік. Це пов’язано, з тим, що в цей період розширюється і оновлюється коло спілкування дитини, у зв’язку із включенням її в шкільний колектив, відбувається розширення меж пізнання навколишнього світу, в тому числі і світу соціального, обумовлюючого спрямованість і специфіку міжособистісного спілкування в різних життєвих ситуаціях.
Крім того, даний вік є сензитивним в плані вироблення як морально-етичних звичок школяра, так і соціально-значущих, що визначають вектор взаємин дітей один з одним в ході спілкування.
Незадоволеність у спілкуванні з однокласниками позначається на всіх сферах життя молодшого школяра: від поведінки до успішності, штовхає часом на різні протиправні вчинки. У зв’язку з цим виникає ряд найважливіших психолого-педагогічних проблем, насамперед проблема ізольованого учня.
Тому знання вихователем, педагогом особливостей формування і протікання процесів спілкування між молодшими школярами, є необхідною умовою їх успішної діяльності щодо організації цього процесу та запобігання названих негативних явищ, що перешкоджають нормальній соціалізації дітей.
Сучасна психолого-педагогічна та соціальна науки володіють великими відомостями, що характеризують спілкування дітей, як з близькими дорослими, так і з однолітками. Треба відзначити, що дана тематика представлена в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників.
Найбільш значущими в їх числі нам видаються праці Я.Л.Коломинського, Р.С.Нємова, які розглядали становлення і функціонування дитячих об’єднань, їх мотиваційну основу; в роботах М.І.Лісіної і А.В. Мудрик розкритий генезис спілкування з однолітками; становленням взаємин у спільній діяльності займалися такі дослідники як Н.В.Баріленко, А.І.Орлов та ін.
Однак переважна більшість досліджень у цій області присвячена вивченню дітей дошкільного та підліткового віку, що пов’язано з вивченням провідних видів діяльності в даних вікових періодах. Що ж стосується вивчення особливостей спілкування молодших школярів у контексті соціального розвитку дитини в групі однолітків, то ця область залишається недостатньо вивченою.
Все сказане вище вказує на актуальність обраної тематики та необхідність її подальшої розробки в сучасних умовах.
Об’єкт дослідження: спілкування молодших школярів.
Предмет дослідження: особливості спілкування молодших школярів з однолітками.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психологічні особливості спілкування молодших школярів у шкільному колективі.
Завдання дослідження:
проаналізувати психолого-педагогічну літературу з теми дослідження;
дати характеристику спілкування як виду діяльності;
визначити роль спілкування у формуванні особистості дитини;
провести експериментальне дослідження особливостей спілкування молодших школярів з однолітками та зробити відповідні висновки.
Гіпотеза дослідження: особливості спілкування молодших школярів визначаються їх статусним становищем в шкільному колективі.
Методи дослідження. Основними методами при написанні роботи є дослідження психологічної та методичної літератури з даної тематики, результати соціометричної та проективної методики, аналіз загальних методик вирішення даної проблеми.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.