Общая характеристика процессов памяти
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ’ЯТІ ЯК ПСИХІЧНОГО ПРОЦЕСУ 5
1.1 Поняття про пам’ять. Теорії пам’яті 5
1.2 Характеристика процесів пам’яті 9
1.3 Види пам’яті та їх особливості 14
1.4 Індивідуальні особливості пам’яті 18
Висновки до розділу 120
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПАМ’ЯТІ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 21
2.1 Організація, процедура та методи дослідження 21
2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження 25
2.3. Заняття з корекції пам’яті молодшого школяра 29
Висновки до розділу 2 34
ВИСНОВКИ 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37
ДОДАТКИ 39
ВСТУП
Актуальність дослідження. Кожного дня ми дізнаємось багато нового, з кожним днем збагачуються наші знання. Все, про що дізнається людина, може бути надовго збережене в «закутках» її мозку. Мозок не тільки зберігає наші знання про навколишній світ, а й має здатність за нашим бажанням відтворювати ці знання.
Процес запам’ятовування, збереження й наступного пригадування або упізнавання того, що людина раніше сприймала, переживала чи робила, називається пам’яттю. Значення пам’яті в житті людини дуже велике. Абсолютно все, що ми знаємо, вміємо, є наслідок здатності мозку запам’ятовувати й зберігати в пам’яті образи, думки, пережиті почуття, рухи та їх системи.
Пам’ять зберігає нам знання, а без знань немислимі ні плідна діяльність, ні успішне навчання. Чим більше людина знає та вміє, тобто чим більше зберігається в неї в пам’яті, тим більшу користь вона зможе принести своєму народові, своїй Батьківщині.
Пам’ять, як і всі інші психічні процеси, має характер діяльності. Чи запам’ятовує людина, чи згадує вона, а чи пригадує що-небудь, відтворює або взнає - завжди вона здійснює певну психічну діяльність.
Людина запам’ятовує найміцніше ті факти, події та явища, які мають для неї, для її діяльності особливо важливе значення. І навпаки, все те, що для людини малозначуще, запам’ятовується набагато гірше й скоріше забувається.
Пам’ять людини формується ще в ранньому дитинстві, але велике значення набуває в шкільні роки необхідно запам’ятовувати і пам’ятати величезну кількість учбового матеріалу. Пам’ять є основним способом придбання знань і формування умінь і навиків. Але сьогодні школа більш орієнтована на розвиток мислення, уваги. Важливість розвитку пам’яті недооцінюється. «Запам’ятовувати уміє той, хто уміє бути уважним», - говорив Самюел Джонсон.
Вивченням процесів пам’яті займалися багато зарубіжних і вітчизняних учених, такі як Р. Еббінгауз, З. Фрейд, А. Біне, К. Бюлер, А.Р. Лурія та ін. Відомими є фундаментальні психологічні дослідження П.П. Блонського, Л.С. Виготського, Л.В. Занкова, П.І. Зінченка, А.А. Смирнова, А.Н. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна, які висвітлюють також і питання педагогічної практики. Цінні відомості про пам’ять знаходяться в працях прикладного характеру, зокрема, в тих, що розкривають її в зв’язку з особливостями засвоєння школярами змісту різних учбових дисциплін.
Мета даної курсової роботи: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити особливості розвитку процесів пам’яті на прикладі дітей молодшого шкільного віку.
Об’єкт дослідження: пам’ять як психічний процес.
Предмет дослідження: пам’ять молодшого школяра.
Гіпотеза: у дітей молодшого шкільного віку сформована короткочасна та змістовна пам’ять, причому, чим старші молодші школярі, тим рівень сформованості цих видів пам’яті вищий.
Завдання дослідження:
- провести аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження;
- теоретично обґрунтувати актуальність і соціальну значущість проблеми розвитку пам’яті, види та індивідуальні особливості пам’яті;
- здійснити експериментальне дослідження та проаналізувати отримані результати, зробити висновки.
Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження: теоретичні (аналіз, узагальнення, класифікація); емпіричні (тестування); методи математичної статистики.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.