План

1. Вимоги до прийому нових учасників до працюючої психотерапевтичної групи

2. Завдання групової психотерапії

3. Вимоги до першої зустрічі групи

4. Кризові ситуації в групі

5. Предмет групової психотерапії

6. Стани психотерапевтичної групи

7. Розуміння групового процесу

8. Визначення базових понять «групова психотерапія» та «психотерапевтична група»

9. Стиль роботи групового психотерапевта.

10. Витоки групового аналізу

11. Особливості формування загальних та індивідуальних цілей в роботі групи   

6. Стани психотерапевтичної групи

Перша фазарозвитку психотерпевтичної групи являє собою період утворення групи як такої і збігається з надходженням пацієнтів на прийом до психотерапевта. Пацієнти мають різні установки і очікування: більш-менш реалістичні, оптимістичні або песимістичні, але практично для всіх спочатку характерні відсутність адекватних уявлень про психотерапії взагалі і групової психотерапії, зокрема, прагнення перенести відповідальність за процес і результати лікування на психотерапевта, нерозуміння значення власної активності в досягненні позитивних результатів лікування. Ці установки проявляються в надії на різного роду напрямні інструкції психотерапевта, пацієнти чекають від нього вказівок, керівництва, активних дій. Типові також приписування психотерапевта ролі вчителя. Пацієнти кажуть про свої симптоми і самопочутті, намагаються обговорювати загальні та малоістотні проблеми.

Друга фазатакож характеризується високим рівнем напруги, але, на відміну від першої фази, де напруга супроводжується пасивністю пацієнтів, тут їх поведінка стає більш активним, афективно зарядженим, з прихованою або явною агресією по відношенню до психотерапевта. Відбувається боротьба за лідерство, місце в групі, загострюються внутрішньогрупові конфлікти, зростає опір. Психотерапевт сприймається групою або як непрофесіонал, або як холодний, байдужий людина, що не бажає допомогти групі і демонструє свою відірваність, відстороненість від неї. Головними темами в цей період є відкрите вираження почуттів до психотерапевта, обговорення актуальної ситуації в групі, зіставлення поглядів і позицій її учасників. Допомогти вийти з цієї ситуації може тільки відкрита конфронтація групи з психотерапевтом, а по суті - зі своїми власними почуттями, так як відкрите вираження почуттів до психотерапевта, з одного боку, є передумовою для розвитку єдиної згуртованості, а з іншого - вже в цей період створює сприятливі умови для розкриття і аналізу багатьох значущих для пацієнтів проблем (пошук підтримки, залежність і самостійність, відповідальність, підпорядкування і домінування та ін.).

Третя фазарозвитку психотерапевтичної групи характеризується процесом структурування групи, консолідацією її норм, цілей і цінностей. Проявляються активність, самостійність і відповідальність кожного члена за себе самого, інших учасників і групи в цілому. Формується групова згуртованість - найважливіша умова ефективності психотерапевтичної групи. Спільна діяльність по вирішенню кризової ситуації, в якій більшість пацієнтів відчували схожі почуття і яку вирішували подібним шляхом, спільне вироблення групових норм роблять для пацієнта більш природним процес прийняття «груповий культури».

Четверта фазарозвитку психотерапевтичної групи являє собою фазу активно працюючою групи. Виниклі в попередній фазі згуртованість, зацікавленість учасників один в одному, емоційна підтримка, щирість, спонтанність створюють можливості для розвитку процесу, спрямованого на вирішення власне психотерапевтичних завдань. Для цього періоду характерно прийняття рішень і використання набутого досвіду під внеклініческіх ситуаціях. У літературі цю фазу позначають як «робочу фазу», «фазу розвитку», «фазу цілеспрямованої діяльності», «фазу зміни відносин і установок», «фазу вироблення нових цінностей».


7. Розуміння групового процесу

Щоб допомогти учасникам розібратися в груповому процесі, терапевт сам повинен добре розуміти його. Досвідчений терапевт робить це природно і без зусиль. Як зазначає M.F.Ettin, терапевт групи, спостерігаючи, як учасники спілкуються, борються між собою, становить все більш повне уявлення про кожного учасника і, об'єднуючи всі ці елементи в ціле, отримує «картину» групового процесу. Таким чином, розуміння групового процесу може сприяти спостереження багатьох, часом непомітних деталей.

  • Хто де сідає, приходячи на заняття групи?
  • Хто постійно сідає поруч?
  • Хто сідає ближче до терапевта, хто далі від нього?
  • Хто сідає ближче до дверей?
  • Хто приходить на заняття завчасно, хто вчасно, хто постійно спізнюється?
  • Хто на кого дивиться, коли говорить?
  • Хто дивиться на терапевта, коли хто-небудь говорить?
  • Хто постійно метушиться, поглядає на годинник?
  • Хто позіхає або відкрито нудьгує?
  • Що говориться, а про що не говорять?
  • Як змінюється поведінка учасників, коли хто-небудь відсутній? Хто з приводу цього висловлює заклопотаність, хто стає більш активним, хто - більш пасивним?
  • Невідповідність між словами і невербальною поведінкою.
  • Через що найчастіше виникає напруженість у групі?
  • Можна було б назвати й інші елементи, важливі для групового процесу. Однак і згаданих уже достатньо для розуміння того, яким уважним і спостережливим повинен бути терапевт, якщо він хоче зрозуміти, що відбувається в групі. Іншим важливим засобом для орієнтації в груповому процесі поряд з спостережливістю є власні почуття терапевта.

    Розуміння групового процесу - це лише половина роботи терапевта. Інша половина - передача цього розуміння учасникам групи. В окремі моменти життя групи (ситуації опору, тупикові ситуації, хворобливі переживання, несподівані розв'язки тощо) терапевт повинен «вторгнутися» в груповий процес, щоб підняти важливі питання, які допомагають зрозуміти процес (M.F.Ettin, 1992):

    1. Що зараз відбувається в групі?

    2. Як все це почалося і підтримувалося і як почувають себе тепер учасники групи?

    3. У якому напрямі розвивається груповий процес і в якому напрямку група уникає йти?

    4. Чому все сталося так, як сталося, і чому важко що-небудь змінити?

    Пояснюючи груповий процес, терапевт повинен пов'язувати пояснення з поведінкою конкретних учасників. Коли учасник, здатний усвідомити, що з ним відбувається в групі, терапевт може підняти важливий, ми б сказали, екзистенційний питання: «Чи задоволений ти тим своїм світом, який сам створюєш?» Ось так ти поводишся з оточуючими, так створюєш їх думку про себе, а в результаті і свою думку про самого себе, - «чи задоволений ти тим, що робиш?»

    Мета терапевта - проводити учасників до тієї точки, де вони починають приймати одне, декілька або всі ці базові рішення:

    1. «Тільки я можу змінити світ, який сам створив».

    2. «У зміні немає ніякої небезпеки».

    3. «Щоб досягти того, чого мені дійсно хочеться, я повинен змінитися».

    4. «Я можу змінитися; я досить сильний для цього».


    8. Визначення базових понять «групова психотерапія» та «психотерапевтична група»

    Поняття «групова психотерапія» застосовується нами в двоякому сенсі:

    1. у вужчому - як використання групового методу в лікувальних цілях, зазвичай для лікування різних психічних розладів (клінічна групова психотерапія), і

    2. в ширшому - як психотерапевтичний метод, що використовує фактори групової динаміки для вирішення емоційних, особистісних, поведінкових проблем людей, а також для вдосконалення особистості.

    З більш широким розумінням групової психотерапії пов'язано і зміст поняття «психотерапевтична група». Ця група, в якій психотерапевтичні методи можуть застосовуватися не тільки для лікування психічних порушень, але й для реалізації більш широких цілей, напр., Поліпшення саморозуміння та самопізнання, уточнення своїх життєвих цілей, напрями і способів бажаних змін і т.п. У цьому сенсі до психотерапевтичним можна віднести не тільки групи, які прагнуть до досягнення лікувальних, корекційних цілей, але і різні групи самодопомоги, вдосконалення особистості, розвитку самосвідомості, вирішення проблем, модифікації поведінки і т.п., а також різного роду навчальні та професійні групи.

    Характеристики работы

    Контрольная

    Количество страниц: 14

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Групповая психотерапия 5

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.