План

1. Стадії розвитку психотерапевтичної групи за Р. Кочюнісом

2. Кваліфікація групового психотерапевта

3. Техніки групової психотерапії

4. Інсайт - як психотерапевтичний чинник групового процесу

5. Основи технології групового тренінгу

6. Передумови ефективної участі у психотерапевтичній групі

7. Класифікація психотерапевтичних факторів за І.Яломом

8. Марафонські групи.

9. Стадії розвитку психотерапевтичної групи

10. Завдання групового терапевта на етапі процесу «тут і тепер»

11. Амбулаторні групи

12. Динаміка та взаємовплив психотерапевтичних факторів груп

13. Супервізорська підтримка в груповій психотерапії       

1. Стадії розвитку психотерапевтичної групи за Р. Кочюнісом

Р. Кочюнас виділяє чотири основних стадії розвитку групи:

Початкову, якій притаманні пошук стилю роботи, структури, конкретизація особистих цілей, велика залежність від терапевта.

Перехідну, на якій вирішуються питання домінування у взаємовідносинах і виникає особливо багато випадків частих конфліктів як між учасниками, так і з терапевтом.

Продуктивну, коли через вирішення конфліктів учасники прагнуть до гармонії взаємовідносин, коли вони раді згуртованості групи відмовляючись від певних індивідуальних потреб, коли ведеться глибинний аналіз самих себе та взаємних відносин.

Завершальну,на якій відбувається консолідація групового досвіду, оцінка її ефективності та емоційна підготовка до завершення відносин у групі.


2. Кваліфікація групового психотерапевта

Груповий психотерапевт– це фахівець з вищою медичною та психологічною освітою (в залежності від моделі психотерапії), який володіє груповими методами роботи, і спрямований на вирішення глибинних проблем. Кваліфікація групового психотерапевта здобувається за напрямом, який вибирає особисто фахівець в залежності від надання психотерапевтичних послуг.

При виборі психотерапевта важливо встановити його кваліфікацію, конкретні результати його психотерапевтичної практики, напрам психотерапії, який він практикує, та ефективність її для даного психічного розладу


3. Техніки групової психотерапії

В груповій психотерапії передбачається застосовування таких психотехнік та методів:

Групова дискусія

Ігрові методи

Методи, направлені па розвиток соціальної перцепції

Методи тілесно-орієнтованої психотерапії

Медитативні техніки.


4. Інсайт - як психотерапевтичний чинник групового процесу

Інсайт— (від англ. Insight — проникливість, проникнення в суть, розуміння, осяяння, раптова здогадка, прозріння) багатозначний термін з області зоопсихології, психології, психоаналізу та психіатрії, що описує складне інтелектуальне явище, суть якого полягає в несподіваному, частковому інтуїтивному прориві до розуміння поставленої проблеми та «раптовому» знаходженні її вирішення.

Відкриття такого рішення багатьма авторами розглядається як центральний момент творчого процесу в груповій психотерапії, так як подібне явище є основотворчим компонентом. В груповій динаміці – інсайт постає особистим новоутворенням через вплив групи.


5. Основи технології групового тренінгу

Головною вихідною позицією для розробки технології є перехід зовнішньої діяльності на дослідження внутрішньої діяльності, яка забезпечує внутрішню, але не усвідомлюється.

Таким чином, технологія СПТ — це відповідні процедури, які реалізуються керівником заняття та спрямовані на об'єктивізацію мислительних процесів учасників

В технології проведення СПТ можна виділити два взаємозалежних аспекти.

1.Технологія перетворення групи в певну спільність людей, здатних здійснювати пізнавальну діяльність.

2.Технологія управління пізнавальною діяльністю групи по формуванню знань, вмінь та навичок спілкування

Розвиток групи в ході СПТ характеризується якісними змінами її психологічних характеристик, які визначають фази розвитку групи. Користуючись класифікацією Г.А. Ковальова, проаналізуємо діяльність керівника СПТ за фазами розвитку групи.

Настановча фаза. Починається з першого спілкування керівника з членами групи. В ході першої зустрічі узагальнюються програма, план, мета, завдання, що стоять перед учасниками, процедурні та методичні аспекти. Головним завданням, яке вирішується на цій фазі, - зацікавити членів групи, створити атмосферу інтриги та очікування чогось нового, несподіваного. Під час занять важливо підтримувати її, не давати шансу для виникнення почуття розчарування.

Фаза орієнтації.

Суть цієї фази полягає в тому, що у членів групи починає здійснюватись орієнтація у стосунках з іншими, в тому числі і з керівником, а також й змісті форми групової діяльності. У членів групи орієнтація проявляється в ставленні до існуючих стереотипів (очікування при відповіді, страх брати відповідальність на себе та ін.) як з колегами, так і з керівником. Дана фаза здійснює перехід від продекламованих на першій фазі правил до їх дотримання та активізації групової роботи. З точки зору психології — це подолання індивідуальних та групових бар'єрів взаємодії як членів групи один до одного, так і всієї групи до керівника.

Головна мета даної фази — розкутість членів групи, доброзичливе ставлення та довіра один до одного.

Фаза конфронтації

Дана фаза відрізняється від попередніх тим, що обачливість та обережність, з якою члени групи вступили на першу фазу, поступається місцем різкій. В цей період група умовно ділиться на 2 частини: тих, хто сприйняв установки керівника, а найголовніше зміст занять, і тих, хто ще не розібрався, не знайшов відповідь на питання «Для чого це потрібно?»

В результаті виникають протиріччя, які вирішуються зовні між першими та другими. Накопичення незадоволеності останніх виражається в зворотному зв'язку, стимулюючи більш відкриту позицію як одних так і інших.

Вище викладене зорієнтоване на змістовний елемент діяльності керівника: спостереження та контроль за динамікою відносин в групі. За таких умов діяльність керівника наслідує ряд завдань:

  • формування групи з колективістськими рисами;
  • орієнтування учасників в проблемі, яка повинна стати предметом групового дослідження;
  • формування навичок та вмінь аналізу міжособистісного спілкування. Фаза структурування та інтеграції.
  • Характерною ознакою цієї фази є втрата керівником значення взірця, коли учасники постійно орієнтуються на нього, апелюють до, очікують підказки. Тепер група засвоює способи навчально-пізнавальної діяльності, характерної для СПТ. Тому увага керівника значно більше приділяється тепер змісту навчально-пізнавальної діяльності групи. Ознакою групової характеристики на цій фазі служить своєрідне «ми-почуття».

    Фаза референтних.Референтність стосунків — це значимі для особистості еталони стосунки. Їх основа - вищий рівень інтеграції членів групи, коли кожен стає значимою персоною для решти. Ознаки референтності в групі: високий рівень взаєморозуміння, установка на спів робітництво і надання взаємної допомоги. При наявності даних ознак акцент на заняттях переводиться з власне групових процесів на зміст учбового матеріалу, на реалізацію мети навчання.

    Таким чином, технологія СПТ визначається діяльністю керівника занять, а їх успішність в багатьох випадках залежить від готовності і вміння бачити, оцінювати та управляти соціально-психологічними процесами в групі, на фоні яких реалізується кінцева мета.

    Характеристики работы

    Контрольная

    Количество страниц: 12

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Групповая психотерапия

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.