План

1. Порушення сприйняття при шизофренії

2. Методи дослідження різних варіантів пам’яті

1. Порушення сприйняття при шизофренії

Шизофренія (від гре. Schizo – розчеплення, phrenum – мозок) - важке прогресуюче захворювання, яке характеризується дисоціацією психічних функцій, змінами особистості, розладами мислення.

Найчастіше шизофренія виявляється в підлітковому віці і до 29 років. В дитячому віці зустрічаються випадки шизофренії, яка передається спадково (ядерна, внутрішня шизофренія).

Вперше шизофренія була описана в 1896 р. німецьким психіатром Крепеліном і була названа раннім слабоумством. Детально описав шизофренію і ввів цей термін Юджин Блейлер (1911). Він стверджував, що пацієнти з шизофренією вели себе так, ніби різні частини психіки були розчеплені одна від одної і кожна діяла самостійно.

Суть шизофренії – в порушенні тестуванні дійсності ( людина не здатна відрізнити факт від уяви і фантазії).

Теорії виникнення:

1) генетична – в сімях, де існують хворі на шизофренію психічні розлади зустрічаються набагато частіше.

2) вірусна

3) порушення активності ферментів, в результаті виникає аутоінтоксикація.

4) порушення інформаційних процесів головного мозку (А.М. Іваницький) – у хворих на шизофренію спостерігається зниження роботи систем сприйняття інформації, втрачається можливість оцінити біологічну значимість подразників, що поступають.

4) соціокультурна.

Сприйняття – відображення предметів і явищ дійсності в їхній цілісності з усіма їх властивостями і якостями.

Розлади сприйняття класифікують на

Ілюзії

Галюцинації

Агнозії

Галюцинації – сприйняття образів, які реально не існують.

Галюцинації є, як правило, наслідком того, що сприйняття виявляється насиченим не зовнішніми дійсними враженнями, а внутрішніми образами.

Галюцинації поділяють в залежності від порушення певного аналізатора:

1)Зорові галюцинації найчастіше зустрічаються при гострих інтоксикаціях, психозах, алкогольних деліріях, у хворих на шизофренію, епілепсію. Вони відрізняються незвичайним різноманіттям: бачення можуть бути безформними (полум'я, дим, туман) або, навпаки, здаватися більш чіткими, ніж образи реальних предметів. Зорові галюцинації можуть бути і безбарвними, але набагато частіше в них природне або вкрай інтенсивне забарвлення, звичайно яскраво-червоне або синє. Зображення можуть бути рухомимиабо нерухомими, немінливого змісту (стабільні галюцинації) і постійно мінливі у виді різноманітних подій, що розігруються як на сцені або в кіно (сценоподобні галюцинації). Виникають одиночні образи (одиночні галюцинації), частини предметів, тіла (одне око, половина особи, вухо), юрби людей, зграї звірів, комахи, фантастичні істоти. Зміст зорових галюцинацій робить дуже сильний емоційний вплив: може лякати, викликати жах або, навпроти, інтерес, замилування, навіть поклоніння.

2) Слухові галюцинації – хворий сприймає різні звуки, голоси, які реально не існують.

Виділяють такі види слухових галюцинацій:

Прості галюцинації – хворий чує шум, свист, кроки, плач.

Складні (вербальні) галюцинації – хворий сприймає голоси знайомих та незнайомих людей, які погрожують, дають поради, чуються з далеких відстаней. Ці голоси можуть бути одно- чи багатоголосі, на рідній або іноземній мові, дружелюбні чи ворожі.

Слухові галюцинації бувають у вигляді монологу, діалогу, коментування минулих та теперішніх вчинків.

3) Смакові галюцинації – при даному порушенні хворий може безпричинно відчувати смак гіркоти, металу.

4) Тактильні галюцинації – відчуття під шкірою паразитів, розтікання по тілу води, відчуття стороннього тіла в роті.

5) Тілесні галюцинації – хворий скаржиться на відчуття обростання тіла шерстю, росту зубів, викривлення кінцівок, пересування головного мозку.

Псевдогалюцинації – розлади сприйняття у вигляді відчуттів та образів, що виникають довільно без реального подразника, відрізняються від галюцинацій відсутністю у хворого відчуття об’єктивної реальності цих образів.

Гіпнагогічні – виникають перед засинанням при відкритих очах.

Зорові – сприйняття реальних образів без об’єкта, не ідентифікуючись з реальним об’єктом.

Кінестетичні – супроводжуються відчуттям, що ті чи інші рухи відтворюються незалежно від волі, насильно без волі хворого, а під впливом ззовні.

Слухові – розлади сприйняття у вигляді «внутрішніх» голосів, звучання думок.

Нюхові, смакові, тактильні, вісцеральні – розлади сприйняття, що супроводжуються насильністю по відношенню до цих органів відчуття.

Від галюцинацій варто відрізняти ілюзії, тобто помилкові сприйняття реальних речей або явищ.

Ілюзії - це спотворення за зовнішньою ознакою або смисловим змістом реально існуючих предметів та явищ.

Ілюзії поділяють

афективні,

вербальні (словесні)

перейдолічні.

Афективні (афект – короткочасне, сильне емоційне порушення) ілюзії найчастіше обумовлені страхом або тривожним, подавленим настроєм. У цьому стані навіть одяг в шафі може здатися грабіжником, випадковий перехожий – ґвалтівником чи вбивцею, у купі білизни, що лежить на підлозі, бачить труп.

Вербальні ілюзії полягають у помилковому сприйнятті змісту розмов навколишніх людей; людині здається, що ці розмови містять натяки на якісь непорядні вчинки, знущання, приховані погрози в її бік. У розмовах сторонніх осіб на зовсім інші теми, у шумі дощу людина чує принизливі, образливі зауваження у свою адресу, погрози, осуди.

Парейдолічні ілюзії, звичайно викликані зниженням тонусу психічної діяльності, загальною пасивністю. Звичайні візерунки на шпалерах, тріщини на стінах або на стелі, різні тіні сприймаються як яскраві картини, казкові герої, фантастичні чудовиська, незвичайні рослини, барвисті панорами.

Ілюзії виникають у хворих на шизофренію, епілепсію, хронічний алкоголізм, наркоманію, при інфекційних захворюваннях, отруєннях. Ілюзії бувають і в здорових людей у стані тривожного очікування.

Агнозія – порушення процесів впізнавання предметів та явищ.

Причиною виникнення агнозій є локальне ураження кори головного мозку, яке викликане судинними захворюваннями, пухлинами чи іншими патологічними процесами, травмами.

Види агнозій

1. Зорова агнозія характеризується порушенням впізнавання (категоризації) предметів. Людина не впізнає знайомих людей, звичні будинки, не може знайти вхід у кімнату або вихід з неї. Правильно називають окремі риси людей, властивості предметів, але не впізнають їх в цілому.

-предметна зорова агнозія – порушення здатності сприйняття предметів, особливо таких, у яких відсутні деякі деталі.

-просторова зорова агнозія - порушення сприйняття просторового розміщення окремих предметів ( наприклад, розміщення вулиць, як наслідок вони не можуть знайти свого місця проживання)

-Алексія (вербальна сліпота), при якій агнозія виявляється тільки при сприйнятті написаного або надрукованого тексту, букв, цифр, нотних знаків.

-Симультанна агнозія. При симультанній агнозії впізнаються окремі деталі малюнка, але не впізнається малюнок вцілому.

-Сукцесивна агнозія. При сукцесивній агнозії виявляється порушенняздатності до сприйняття послідовності окремих зображень.

2. Слухова агнозія – порушення розпізнавання окремих звуків (наприклад, шелесту паперу, шуму поїздів) внаслідок уражень скроневих ділянок головного мозку.

3. Кінестетична агнозія (астереогноз) – хворі не можуть виділити форму, величину предмету, впізнати його при дотиковому обстеженні. Опустивши в кишеню руку, людина не може дістати потрібний предмет і щораз змушений виймати весь вміст із кишені, за допомогою зору коригуючи дефект тактильного сприйняття.

Аутоагнозія - людина не може диференціювати праву і лівусторони тіла, не впізнає власну кінцівку або іншу частину тіла.

Дослідження зорового сприйняття у хворих, у яких клінічні й експериментально-психологічні дані виявили деменцію по органічному типі, виявили такі особливості:

хворі не впізнавали силуетних і пунктирних малюнків

їхнє сприйняття було дифузійним, недиференційованим.

Порушення сприйняття виявляються в цієї групи особливо чітко при експозиції ситуаційних картинок. Крім того, що дементні хворі не вловлюють сюжету, вони при цьому проявляють і ряд інших характерних феноменів. Не розуміючи змісту сюжету, вони часто описують окремі предмети, не бачачи їхньогосюжетногозв'язку. Окремі частини малюнка зливаються, змішуються з фоном, зображення предметів не впізнаються. Г.В.Біренбаум відзначає, що предмет впізнавання обумовлюєтьсятією частиною малюнка, на якій хворий фіксує свою увагу. Так, гриб хворий називає помідором, якщо виступила як частина «шапка» гриба, або ж бачить у грибі огірок, якщо фіксує увагу на його ніжці. Тому при пред'явленні малюнка хворому часто байдуже: показують йому його частину або цілий малюнок.

При розфарбованих сюжетних малюнках дементні хворі легко піддаються дифузійному враженню яскравого розфарбування окремих частин картинки й також можуть описувати їх по вищевказаному типу. Сприйняття, звільнене від організуючої ролі мислення, стає дифузійним, легко виникає структурний розпад, несуттєві елементи малюнка стають центром уваги й ведуть до неправильного дізнавання.

У силу випадання й розладу значеннєвих компонентів удементних хворих різко страждала ортоскопічність сприйняття. Досить було показати цим хворим предмет або малюнок у переверненому вигляді, як вони його вже не впізнають. Наприклад: пред'являється малюнок кішки у переверненому вигляді, Хворий говорить: «Пам'ятник якийсь». Експозиція того ж малюнка в прямомуположенні: «Ось, так пам'ятник! Кішка-котик».

Таким чином, порушення сприйняття при деменції, що Г.В.Біренбаум виявляла в недоумкуватих хворих, підтверджує провідну роль фактора свідомості й узагальненості в будь-якому акті перцептивної діяльності.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Патопсихология

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.