План

1. Психологічна сутність феномену "Ми"

2. Каталізатори проявів ксенофобії

3. Національний характер етнічної меншини

Література

2. Каталізатори проявів ксенофобії

Ксенофобія- це негативне, емоційно насичене ставлення суб'єкту до певних людських спільнот та їх окремих представників - «чужинців», «інших», «не наших». Вона виявляється у відповідних соціальних установках суб'єкта, забобонах і упередженнях, соціальних стереотипах, а також у його світогляді в цілому. Розрізняють дві основні форми ксенофобії: 1) страх спрямований на групу всередині суспільства, що вважається чужою та шкідливою для суспільства (наприклад: нові іммігранти, біженці, євреї, роми); 2) негативне ставлення до культурних ресурсів, що є чужими тій чи іншій групі.

Прояв ксенофобії, ірраціонального страху, який розгальмовує підсвідомі реакції, пошук способу його нейтралізувати зумовлює ціленаправлену агресію до «чужого». У її основі лежить тріада емоцій, утворюючих поведінковий комплекс, зумовлений особистим і колективним рівнем тривожності та агресії. Чим більша тривожність, тим більше підсвідомість намагається вирватись за рахунок витіснення причин тривожності. У результаті в свідомості індивіда формується сталий образ ворога, який є джерелом небезпеки та загрози. Під час виникнення у суспільстві труднощів, індивід підсвідомо шукає їх причини не стільки серед «своїх», скільки серед «чужих».

Фрустрація, як стан напруженості, роздратування шукає виходу у певних реакціях агресії чи страху. Досить часто об'єкт може бути не пов'язаним з джерелом напруження, що вказує на інструментальну реакцію. Це спостерігається у расових та національних спільнотах. Дослідження Мілера та Бугельського доводять, що конфліктна ситуація загострює національну ворожнечу з існуючою раніше ворожою установкою. Зокрема, Д.Візерлі вважає, що агресію викликають тільки ті національні меншини, до яких раніше було найбільш негативне ставлення.

Якщо розглянути емоційні реакції з точки зору теорії проекції, то видно яку роль грає упередженість в балансі психічних механізмів особистості. Індивід проектує (переносить) свої власні прагнення та імпульси, які суперечать його моральним установкам на інших.

Американські соціологи та психоаналітики (Біттельхейм, Яновиц, Петігру та ін.) констатують, що ворожі етнічні стереотипи поділяються на дві групи. Перша група включає ті риси, котрі властиві свідомому Я індивіда (хитрість, агресивність, корисливість), але засуджуються його моральною свідомістю. Друга ж група символізує людські несвідомі прагнення (лінь, безтурботливість, безвідповідальність, забобонність). Проектуючи одні свої гріхи на конкретну расову групу, інші на другу, етнофоб отримує бажану душевну рівновагу. Однак, якщо конфлікт свідомого і несвідомого не можна усунути, та індивід повинен проектувати подавлені прагнення, змінити це неможливо.

Функціонально страх служить попередженням про майбутню небезпеку, дає змогу зосередити увагу на її джерелі, спонукає шукати шляхів її уникнення. Несхожість, природно, викликає переляк, очікування несподіваної небезпеки. Міжнародні конфлікти, які широко висвітлюються в засобах масової інформації, підвищують рівень негативізму, страху, агресивності, недовіри стосовно представників інших етнічних груп. Це відповідно впливає на сприйняття «інших» сучасною молоддю.

Індивід відмежовує свою свідомість від негативних переживань, що можуть травмувати. При цьому бажання захистити себе від чинників, які тривожать психіку, виявляються на свідомому та несвідомому рівнях. Параметри системи захисної проекції задає «ідеалізоване «Я», тому наслідкам її діяльності притаманне ухилення від реальності. Характерною є також тенденція «знецінення» іншої людини («чужого»), ігнорування позитивних рис її особистості. Механізм ксенофобної реакції формується поза досвідом і спрацьовує поза сферою свідомості. У основі її формування - потреба індивіда в самоствердженні за будь-яку ціну. Класична проекція порушує раціональність і послідовність поведінки суб'єкта, посилюючи несприйняття в стосунках між ним та «чужим».

Фобічна проекція, як результат несвідомого перенесення власних неприйнятних думок, установок чи бажань, наділяє ними «чужих», щоб перекласти відповідальність за те, що відбувається всередині «Я», на об'єкта упередження.

Відчуження від певної національної спільноти у індивіда відбувається шляхом розщеплення психіки на частини, що взаємно виключають одна одну. Але кожна частина цілком організована всередині себе та має свою логіку. У результаті відчуження зв'язок між зовнішнім чи внутрішнім подразником та емоційною реакцією порушується.

Захисна проекція допомагає особистості активізувати регулятивну систему стабілізації, спрямовану на усунення або зведення до мінімуму почуття тривоги, пов'язаного з усвідомленням переляку, як емоційної реакції на «іншість». Хоча різниця між класичною та фобічною проекціями невелика, що вказує на можливий перехід таких реакцій, як тривога і неприйняття у агресивність.

Проблеми пов'язані з національними меншинами особливо загострюються в період, коли суспільство переживає кризи. Причини зростання ксенофобних настроїв наступні:

- погіршення соціально-економічного стану населення;

- крайня форма політизації національних проблем;

- наявність негативної історичної пам'яті;

- відсутність правових традицій, які дозволяють забезпечити управління національними і міжнаціональним процесами.

Об'єктивна схильність людини бути носієм фобії апріорна. Тому важливо усвідомлювати, що особа має певний страх, як первинну домінуючу реакцію. Фобія існує у підсвідомості, немаючи подразника з навколишнього світу, вона може не проявлятися. Однак усвідомлення реакцій переходить в їх прийняття та контроль. І навіть тоді коли людина, як правило, не може подолати і позбутися первинних негативних реакцій, фобічних за змістом, без сторонньої кваліфікованої допомоги майже неможливо.

Несхожість виступає каталізатором протиставлення автостереотипу (ми) - гетеростереотипу (вони), яка є полем для психологічного вивчення. Коли людина бачить іншість, виникає реакція на зовнішній чи внутрішній подразник. Передумовою до певної реакції виступає процес персоніфікації, співставлення власного «Я» з чужим. Процес виявлення несхожості одного конкретного індивіда з іншим, а також ототожнення людиною себе, своїх властивостей з персонажами художньо-мистецьких творів, із життєвими зразками поведінки, вчинками осіб референтних груп на основі прийняття їх цінностей складний і потребує подальшого вивчення.

Ще однієї передумовою ксенофобних реакцій є процес научіння. Научіння передбачає набуття індивідом досвіду, знань, навичок, умінь у процесі активних взаємин з предметним та соціальним світом. Безліч форм соціальної активності індивіда заснована на спостереженні за іншими людьми з найближчого оточення (батьки, вчителі), які служать моделлю для наслідування.

Ксенофобна установка переважно формується у процесі виховання. Дослідження показують, що більшість людей засвоюють упередження в дитинстві, до того, як отримують можливість критично аналізувати отриману інформацію. За даними Ф.Уесті, дошкільнята, навіть учні початкових класів залишаються переважно неупередженими і взагалі не мають певних стереотипів. Але під впливом дорослих, у них виробляються емоційні переваги (прерогативи). Пізніше під впливом тих же дорослих ці прерогативи, переваги переростають у відповідні реакції і змінити їх стає дуже важко. Більшість просто сприймають дискримінацію «чужих», як щось природне, не роздумуючи над її змістом. Отже, індивід набув такий досвід міжнаціональних відносин саме в процесі передачі соціального досвіду поколінь та навчання в школі. Згодом при певних подразниках, він може виявитися у визначених раніше нами реакціях.

Психологія сучасної людини, у тому числі і його ксенофобна реакція, формується не сама по собі, а під впливом правлячої ідеології, вираженої в пропаганді, мистецтві, ЗМІ. Засоби масової інформації стають важливим інструментом впливу на суспільну свідомість та джерелом формування етнічних стереотипів та в розповсюдженні ксенофобії. Ксенофобні образи, створені журналістами, є реально діючими суб'єктами міжетнічних відносин і володіють широкими можливостями змістовного і емоційного впливу на суспільні відносини. Активне використання сюжетних мотивів без критичних коментарів формує викривлене і розпорошене уявлення про об'єктивну реальність, фактично відбувається неконтрольоване вторгнення в психіку людей, маніпулювання їх свідомістю.

Міжнародні конфлікти, широко висвітлені в засобах масової інформації, підвищують рівень негативізму, страху, агресивності, недовіри стосовно представників інших етнічних груп. Це відповідно впливає на сприйняття «інших» сучасною молоддю. Проведений емпіричний аналіз на визначення форми проекції вказує на високий рівень відокремленості молоді від інших національностей. Індивід набув досвід міжнаціональних відносин саме в процесі передачі соціального досвіду поколінь та навчання в школі. Механізм ксенофобної реакції формується поза досвідом і спрацьовує поза сферою свідомості. В основі її утворення - потреба індивіда у самоствердженні за будь-яку ціну. Несхожість виступає каталізатором протиставлення автостереотипу (ми) - гетеростереотипу (вони), яка є полем для подальшого психологічного вивчення.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Ксенофобия

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.