План

1. Психологічна сутність феномену "Ми"

2. Каталізатори проявів ксенофобії

3. Національний характер етнічної меншини

Література

1. Психологічна сутність феномену "Ми"

"Я" і "Ми", людина і група, індивідуальне та суспільне. Здавна діалектика цих понять живила філософію та логіку, мораль і право, соціологію та психологію. Яке з них вважати первинним, базовим? У цьому, на перший погляд, очевидному питанні відповідь виявляється не такою однозначною. Здавалося б, "Я" можливо саме по собі, а Ми неможливо інакше, ніж таке, що складається з окремих особистостей. Ці погляди знайшли своє вираження в основній позиції соліпсизму, крайньої суб'єктивно-ідеалістичної течії, що "існує тільки Я", тільки індивідуальна свідомість і нічого більше.

Проте не тільки теоретичні дослідження В. М. Бехтерева, Г. Лебона, З. Фрейда, що розглядають феномен розчинення особистості в юрбі, але також і суспільна практика тоталітарно-ідеологічних держав XX століття показали, що цілком правомірно розглядати "Ми" без "Я", групу без особистостей та індивідуальностей, продемонструвало майже первісне домінування групового над одиничним аж до повного заперечення цінності окремої людини. Подібні ексцеси групових цінностей не випадкові і навряд чи були б можливі, якби "феномен Ми" не мав глибоких психологічних коренів і не був у самій природі людини. Особистість по самій своїй сутності соціальна, тобто не можна стати людиною не пройшовши через соціалізацію, не переплавивши індивідуально-психологічні якості в горнилі суспільних стосунків.

Слід уточнити дефініції, використовувані в даному контексті. Під "феноменом Ми" передусім розуміємо групову ідентифікацію, процес усвідомленого або неусвідомленого ототожнення особистості з психологічно значимою групою, коли група виступає колективним суб'єктом соціальної поведінки. Приклади колективного суб'єкта - ми часто говоримо: "Така-то держава виявила волю...", або "Колектив такої-то організації вирішив...". Але не існує такого реального суб'єкта, як колектив або держава. Мова йде про особливого суб'єкта, який виникає не як арифметична сума окремих суб'єктів, що входять до його складу, а є похідним від групових феноменів, насамперед - пов'язаних зі структурою влади. Проте поняття "груповий суб'єкт" і "суб'єкт влади" не є тотожними, друге поняття не лише більш індивідуалізоване, в ньому, на відміну від першого, група як правило виступає "об'єктом влади".

Вочевидь дуже цікавим є питання, які психологічні корені має "феномен Ми", які закономірності лежать в основі формування групової ідентичності та інших соціальних якостей особистості. Один із парадоксів людини полягає в тому, що для становлення особистості обов'язково необхідно пройти через процеси знеособлювання, про які ми говорили вище. Філогенетичний період знеособлювання, коли індивід спочатку розчиняється в групі, а після цього стає людиною, повторюється в онтогенезі окремої людини. "Феномен Ми" - це явище відкочування в якісь древні стани (визволення архетипічних уявлень). Архетипи К. Юнга є важливим прикладом групового в людині. Архетип - це те, що загальне для всіх людей - родова пам'ять людини. Отже - єднання з групою, злиття з нею не може не відбуватись без актуалізації архетипічних основ психології людини.

Належність до групи часто потребує зовнішніх атрибутів, які є спільними для групи і відрізняють її членів від іншої групи. Прикладом може служити одяг футбольних фанатів. Важливим компонентом групової ідентичності є мова, що виступає не лише атрибутом приналежності до групи, а й формою групової свідомості, відбитком групових цінностей тощо. Це, насамперед - мова спілкування етносу (національна мова), це - професійна мова, як компонент професійної ідентичності. Підлітковий жаргон та кримінальний сленг - це також форми мовної автономії, прагнення мати "свою" мову для диференціації "своїх" і "чужих". Крім мови люди відрізняються один від одного індивідуальними способами сприймання, мислення та поведінки, що узагальнюється поняттям ментальність. Колективні, притаманні групі особливості ментальності її членів складають менталітет, що виступає однією з групових характеристик психології людини.

Феномен "Ми" дає надзвичайне відчуття сили, особливо, коли "Нас" багато ("Разом нас багато, нас не подолати") і особливо, коли "Ми" озброєні. Навіть можливість власної загибелі перестає бентежити (згадаєте пушкінське "Есть упоение в бою..."). Персонаж кінофільму "17 миттєвостей весни" німецький офіцер говорить у поїзді Штірліцу: "Страшно помирати, коли ти один. А коли гуртом - то дрібниці, можна навіть пожартувати". Відчуття захищеності "Я" в ситуації ідентифікації з "Ми" є однією з причин описаного Е. Фроммом феномену "втечі від свободи", коли людина добровільно відмовляється від індивідуальної свободи заради стабільності, яку їй дає група. Отже, існують істотні групові потреби, можливо групові інстинкти, які на відповідних філогенетичних та онтогенетичних етапах розвитку людини відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні соціально-рольових якостей особистості і виступають одним із джерел її соціалізації.

Без групової ідентифікації неможлива соціалізація особистості. Проте, слід розуміти, що для становлення людини дуже важливими є процеси, протилежні соціалізації, процеси індивідуалізації. Соціалізація, важливою ознакою якої є формування соціально-рольових якостей особистості, є хоч дуже важливим, проте лише етапом розвитку людини. Він має змінитись процесами протилежної спрямованості, суть яких полягає у поверненні до індивідуальних особливостей людини, але не на індивідному, а на індивідуальнісному рівні. Трактовка особистості лише як соціального індивіду не може пояснити всіх феноменів і проявів особистісного, таких, як суб'єктна активність, надситуативна активність, творча ініціатива, вищі прояви таланту і геніальності людини та інших.

Таким чином, в розвитку людини ми спостерігаємо гегелівський закон "заперечення заперечення", гегелівську тріаду. Це відповідає моделі розвитку людини в теорії Б. Г. Ананьєва, за якою вона проходить відповідно рівні "індивід - особистість - індивідуальність", перетворюючись на останньому етапі на суб'єкта діяльності. Деякі трактовки особистості (наприклад концепція актуалізованої особистості за А. Маслоу) ближче до ананьєвського розуміння індивідуальності, ніж поняття особистості у марксистській психології. Таким чином розвиток людини можна проілюструвати наступною схемою (послідовність рівнів розвитку треба розглядати знизу вгору від нижчого до вищого):

Діалектика рівнів розвитку людини

Рівень розвитку Фактори розвитку Результат розвитку
Самореалізація Суб'єктні Індивідуальність
Формування Соціальні Особистість
Дозрівання Біологічні Індивід

Можна розглядати два ступені розвитку особистості (два "заперечення" за Гегелем), яким відповідають процеси та механізми розвитку, а також основні форми активності. Це також можна подати у вигляді схеми:

Діалектика ступенів розвитку людини

Ступені розвитку 1) індивід - особистість (перше "заперечення") 2) особистість - індивідуальність (друге "заперечення")
Процеси розвитку соціалізація індивідуалізація
Механізми розвитку інтеріоризація екстеріоризація
Форми активності научіння творчість

Проте, навіть піднімаючись на вищі рівні розвитку індивідуальності, людина не перестає бути соціальною істотою, отже "феномен Ми" завжди залишається важливою складовою її психології. Групові феномени особистості можна прекрасно описати з позицій соціологічних рольових теорій. Так, можна говорити про зв'язок ролі і групи (у скількох групах бере участь людина, стільки і соціальних ролей вона має у своєму репертуарі).

З усього сказаного можна зробити висновок, що "феномен Ми" є важливою соціально-психологічною і особистісною характеристикою психології людини. Він є обов'язковим етапом формування особистості, без якого людина не може стати власне людиною, соціальною істотою, суб'єктом життєдіяльності, не може засвоїти суспільні цінності та норми. "Групова" свідомість постійно продовжує жити в кожному з нас. Проте фей феномен з одного боку є психологічною основою багатьох соціально-психологічних і суспільно-політичних проблем (тоталітаризм, міжгрупові конфлікти, тероризм, геноцид тощо), з іншого - він може обмежувати розвиток індивідуальності людини, який у своїй найвищій формі повинен піти "іншим" шляхом, у напрямку розвитку індивідуальних особливостей, але на вищому по відношенню до індивідних якостей рівні.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Ксенофобия

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.