План

1. Ключові моменти виникнення та якісного перетворення психіки в процесі філогенезу

2. Системність у роботі мозку як органа психічної науки

Використана література

1. Ключові моменти виникнення та якісного перетворення психіки в процесі філогенезу

Стадії розвитку психіки у філогенезі, як і форми поведінки тварин, пов'язані з рівнем розвитку нервової системи організмів. Кожен наступ­ний щабель еволюції — це і складніша порівняно з попереднім організація нервової системи, зростання значення мінливих компонентів поведінки, і повніше психічне відображення середовища, Проте такий зв'язок аж ніяк не є причиново-наслідковим. Так, ворони не мають кори головного мозку, але своєю здатністю до розв'язування експериментальних завдань майже не поступаються ссавцям. Немає кори й у дельфінів, поза сумнівом, «ро­зумних» тварин, та пацюків, дослідження поведінки яких виявили спільні з людиною закономірності научіння. Більше того, найпростіші, які зовсім не мають нервової тканини, реагують на подразники так, начебто вона у них є. І все це на тлі незаперечних даних, що засвідчують помітне спрощення поведінки тварин при видаленні окремих ділянок їхнього мозку. І що склад­нішим є мозок, то виразніша втрата твариною якоїсь здатності.

Неоднозначний характер зв'язку психіки і нервової системи дає підста­ву розглядати їх як відносно незалежні складники поведінки. І нервова система, і психіка виникають у процесі поведінки й ускладнюються в міру появи її нових форм. Кожна форма поведінки — це своєрідний характер стосунків організму з середовищем і відповідний їм етап розвитку чут­ливості як біологічного показника психіки. Чутливість, звичайно, ґрунту­ється на роботі нервової системи, але виконує в процесі поведінки специ­фічну функцію — орієнтує організм у середовищі біологічно нейтральних подразників, які сигналізують про наявність біологічно значущих. Відтак, функція поведінки полягає в співвіднесенні цих подразників між собою. Ускладнення поведінки, зумовлене процесом еволюції, призводить до відповідного ускладнення психіки. Протягом філогенезу вона послідовно про­ходить стадію елементарної сенсорної психіки, стадію перцептивної психіки та стадію свідомості (табл. 1).

Таблиця 1. Стадії розвитку психіки організмів у філогенезі

(за О. М. Леонтьєвим, К. Е. Фабрі)

Стадії Рівні Організми Нервова система Будова діяльності Функції психіки
Елемен­тарна сенсорна психіка Нижчий Вищий Найпростіші, нижчі бага­токлітинні Безхребетні Сіткоподібна сис­тема провідних шляхів Нервова система Реакція на біоло­гічно нейтральні властивості сере­довища Відчуття
Перцеп-тивна психіка Нижчий Вищий Най­вищий Вищі без­хребетні Хребетні Антропоїди Головний мозок Великі півкулі Кора великих півкуль головно­го мозку Реакція на умови, в яких перебуває предмет. Поява операцій Ускладнення опе­рацій Сприймання Інтелект
Свідомість Специ­фічно людський Людина Лобові частки ве­ликих півкуль го­ловного мозку Дії, що не мають прямого біологіч­ного смислу Свідомість

Елементарна сенсорна психіка— (від лат. sensus — відчуття) чут­ливість організму до окремих біологічно нейтральних подразників середо­вища, її основу становить діяльність, яка поєднує ці подразники з біологіч­но значущими властивостями предметів довкілля. Прикладом може бути активність павука у відповідь на вібрацію комахи, що потрапила до паву­тиння: він рухається в напрямку до комахи, знаходить і поглинає її.

Специфіка психіки тут полягає у відображенні не предмета, що потра­пив до павутиння (комахи), а його властивості вібрувати. Павук здійсню­ватиме аналогічну поведінку й відносно камертона, яким дотикаються до павутиння. Середовище на цій стадії відображається не цілісно, а як різно­манітні біологічно нейтральні окремі властивості. Жаба помирає з голоду, будучи оточена живими, але нерухомими мухами, і водночас реагує на папірець, що коливається. Отже, простій, недиференційованій формі діяль­ності відповідає елементарний зміст психіки.

Ця, як і наступна, стадія розвитку психіки має свої рівні.

Для нижчого рівня елементарної сенсорної психіки характерні за­родкові прояви психічного відображення. Воно дає можливість тваринам (найпростішим, багатьом нижчим багатоклітинним) реагувати на біологічно нейтральні подразники як на сигнали життєво важливих властивостей середовища, проте не дозволяє відшуковувати ці подразники. їх орієнтація в довколишньому вкрай проста і має вигляд таксисів різного типу. На вищому рівні цієї стадії відбувається подальший розвиток таксисної поведінки, а це вже дає організмам (вищим черв'якам, молюскам) ґрунт для пошуку потрібних подразників.

Перцептивна психі­ка(від лат. Perception — сприймання, впізнавання) — чутливість тварини до предметів довкілля. Цій стадії відповідає діяльність, яка складається з операцій — способів, спрямованих не лише на властивості предметів, а й на умови, в яких ці предмети перебувають. Якщо ссавця відділити від їжі перепоною, то він обійде її. Його поведінка спонукається властивостями їжі (запахом, формою тощо), що відобража­ються, але підпорядковується умовам, в яких їжа перебуває. Завдяки цій обставині їжа і перепона вже не зливаються одна з одною, як це мало місце на попередній стадії, а відображаються роздільно. На цій стадії психіки потрібна розвинена індивідуальна пам'ять, що фіксує умови життя і набуті способи поведінки. Показовим щодо цього є кінь, який дуже швидко запам'ятовує скеровуючі рухи вершника.

Нижчий рівень перцептивної психікиспостерігається у вищих без­хребетних (членистоногих, головоногих молюсків), які здійснюють актив­ний пошук позитивних подразників і демонструють розвинену захисну поведінку. Поширена серед них і мало мінлива інстинктивна поведінка. Вищий рівень цієї стадії репрезентують хребетні (птахи і ссавці), в яких інстинктивна поведінка поступається научінню. На цій підставі антро­поїди і деякі вищі хребетні виявляють інтелектуальну поведінку, якій відповідає інтелект — ознака найвищого рівня перцептивної психіки — відображення відношень і зв'язків між предметами ситуації, що сприй­мається твариною. Завдяки пам'яті результати такого відображення закріплюються, а це створює можливість їх використання в аналогічних ситуаціях. Злита раніше в єдиний руховий акт, діяльність розпадається тепер на дві фази — підготовчу і виконавчу. Наприклад, шимпанзе, щоб дістати банан, який лежить поза кліткою, спершу знаходить необхідну для цього палку. Якщо друга фаза (операція використання палки) безпо­середньо спонукається предметом (бананом), то перша (операція пошуку палки) не спонукається ні палкою, ні бананом. Вона спонукається, і в цьому сутність цієї стадії розвитку психіки, відношенням предметів (пал­ки до плоду). В результаті тварина отримує можливість готувати процес досягнення предмета, який може задовольнити якусь її потребу. Цей про­цес найвиразніший у випадку, коли шимпанзе, щоб дістати банан, доввг диться з'єднувати між собою дві палки.

Нервова система в цей час також удосконалюється, забезпечуючи функціонування всіх систем організму й обслуговуючи виконавчий ас­пект поведінки. Так, на нижчому рівні елементарної сенсорної психіки є лише зародки нервових утворень, проте вже вони координують моторну (рухову) і сенсорну (чутливу) активність найпростіших. На ви­щому рівні цієї стадії нервова система вже існує у формі сіткової (у гідр), кільцевої (у медуз) та радіальної (у морських зірок) систем. Нарешті, у вищих черв'яків виникає центральна нервова система з головним моз­ком — скупченням невронів у передній частині тіла. Це дає змогу переробляти сигнали, які надхо­дять від ще примітивних, але вже спеціалізованих ре­цепторів — органів чуттів, і на цій основі регулювати свою поведінку. Ще склад­ніше організований голов­ний мозок у представників нижчого рівня перцептив­ної психіки. Наприклад, у бджіл він має три відділи, у передньому з них розташо­вано асоціативні (об'єднувальні) і координуючі цент­ри. З цим відділом пов'язані зорові нерви, що йдуть від відповідних рецепторів.

Вищій та найвищій ста­діям перцептивної психікивідповідає найскладніша в тваринному світі нервова система: в усіх хребетних є головний і спинний мозок, а у ссавців, до того ж, з'являються великі півкулі, оточені корою. Мозкові людини він поступається лише будовою кори та фактичною відсутністю лобових часток. Так, мозок ссавців являє собою багаторівневе утворення, в якому нижчі рівні регулюють внутрішній стан організму (обмін речовин, дихання, кровообіг, відповіді на елементарні подразники), а вищі забезпечують надзвичайно складну рухову активність та аналіз інформації, що надходить від п'яти органів чуттів. Завдяки цьо­му поведінка тварин набуває особливої пластичності, характеризується швидкою перебудовою навичок, і, що важливо, їх перенесенням у нові умови життя.

Таким чином, організм, піднімаючись зі щабля на щабель у процесі еволюції, отримує досконалішу нервову систему, а отже, можливість досягти більш високої стадії психічного розвитку. Психіка відіграє дедалі помітнішу роль у регуляції пристосувальної активності організму. При цьому її вища стадія — це повніше, ніж на попередній, відображення твариною середо­вища, що розкривається перед нею дедалі істотнішими властивостями. Вона включає в себе попередню, що зумовлює складність будови психіки. Етапи розвитку психіки тварин, у свою чергу, стають еволюційним підґрунтям психіки людини. Тут аналогом елементарної сенсорної психіки є відчут­тя, перцептивної — сприймання, а її найвищого рівня — мислення.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 11

Бесплатная работа

Закрыть

Общая психология 14

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.