Решение Конституционного суда Украины

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Констітуційні засади та принципи судової влади України

Розділ 2. Конституційний Суд України
2.1. Конституційний Суд України і законодавча влада
2.2. Конституційний Суд України та інші органи влади
2.3. Офіційне тлумачення Конституції України та законів України
2.4. Конституційний Суд України і судова влада

Розділ 3. Рішення конституційного суду України
3.1 Організація роботи Конституційного Суду України. Апарат Конституційного Суду України
3.2 Правове значення рішень Конституційного Суду України
3.3 Зміст та порядок виконання рішень Конституційного Суду України

Висновки 

Літератур

РОЗДІЛ 1. КОНСТІТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ СУДОВОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

Органи судової влади посідають дуже важливе місце у системі правоохоронніх органів, оскільки лише вони здійснюють правосуддя, розглядаючи і вирішуючи цивільні, кримінальні та інші справи. З розвітком демократії, зміцненням законності роль судів у суспільстві посилюється, особливо щодо захисту прав та законніх інтересів громадян.

Згідно з Конституцією України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що є у державі. Народові України забезпечується можливість брати участь у здійсненні правосуддя через запровадження інститутів народних заседателів і присяжних.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної компетенції. Конституція визначає основні принципи побудови системи судів загальної юрисдикції — територіальності та спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Судової владі присвячено окремий розділ Конституції — VIII, в якому закриплено положення, що характерізують цей особливий вид державної діяльності, визначено форми її здійснення, засади судочинства, названо суб’єкти — носії судової влади та її вищі органі тощо.

Самостійність судової влади грунтується на теорії розподілу влад, яку було розроблено в першої половині ХVІІІ ст. французським просвітителем Ш.-Л. Монтеск’є. Теорія розподілу влад — це політичний принцип, згідно з яким влада в державі повинна бути розділена між відособленими один від одного органами — парламентом, урядом та судами.

Судова влада здійснюється спеціальними державними органами — судами. Особливе становище судів у державному механізьмі визначається поставленими перед ними завданнями, покладеними на них відповідальними обов’язками, характером їхньої діяльності, в ході якої суди істотно зачипають права і свободи громадян, права та законні інтереси різніх органів, установ, організацій. Ось чому судді — носії судової влади повинні бути компетентними в питаннях юриспруденції, мати вищу юридичну освіту й достатний досвід практичної роботи. Вони виконують свої функції на професійній основі (ст. 127 Конституці України).

Згідно с законодавством України головною засадою судочинства є законність як конституційний принцип. Це вимога нормативного характеру, яка зобов’язує суд, суддю, прокурора, слідчого, а також усіх осіб, які беруть участь у справі, неухільно і точно виконувати всі норми Конституції, цивільного, цивільно-процесуального, кримінального, кримінально-процессуального і арбіртажного законодавства.

Суди всіх рівнів створюють єдину судову систему України, яка встановлюється Конституцією та Законом “Про судоустрій”. В основі организації цієї системи — положення Конституції України, які передбачають порядок призначення суддів вищих судових органів — Верховного Суду, Вищого Арбітражного суду, Конституційного Суду, а також судів загальної юрисдикції. Склад судів формується на чітко визначених законом підставах.

Згідно з Законом України “Про судоустрій” судову систему загальних судів України становлять:

—1 ланка загальних судів — районні (міські) суди, окружні (міжрайонні), міжобласні, війскові суди гарнізонів;

— 2 ланка — Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, Війскові суди регіонів, Військово-Морських Сил;

— 3 ланка — Верховний Суд України, який діє як суд касаційної та наглядної інстанції, вирішує інші питання, віднесені згідно з Конституцією України до його відання.

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначається Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”.

Діяльність Конституційного Суду України грунтується на принципах верховенства права, незалежності, рівноправності суддів, гласності, колегіальності, повноти і всеобічності розгляду справ та обгрунтованості прийнятих ним рішень.

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правовох актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що відносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:

1. Невідповідість приписів, що містить у собі акт, положенням Конституції України. Така невідповідність може виявлятися у різних вормах: наприклад, розширення або звуження встановленої Конституцією компетенції певних державних органів чи посадових осіб, обмеження змісту конституційних прав і свобод громадян тощо.

2. Порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Прикладом може слугувати засудження особи на підставі того, що вона не змогла довести свою невинуватість у скоєнні злочину. Адже у відповідності з ч. 1 ст. 62 Основного Закону на особа зобов’язується доводити свою невинуватість, а навпаки, в передбаченому законом порядку (попередне розслідування, судовий розгляд) слід доводити її вину у вчиненні даного злочину.

3. Вирішення в акті питань, які за Конституцією не належать до компетенції суб’єкта, що його прийняв. Прикладом може служити спроба комітету Верховної Ради України або Президента України дати офіційне (загальнообов’язкове) тлумачення положенням Основного Закону, що у відповідності з Конституцією належить до компетенції Конституційного Суду України.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 31

Бесплатная работа

Закрыть

Решение Конституционного суда Украины

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.