Защита прав человека на уровне ООН

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 51

Платная работа

Цена: 300.00грн.

Заказать работу

ЗМІСТ 

Вступ. 3

Розділ І. Міжнародне право у галузі прав людини. 5

1.1. Становлення міжнародного права в галузі прав людини. 5

1.2. Міжнародні стандарти в галузі прав людини. 9

Розділ ІІ. Дієвість міжнародного права. 14

2.1. Теоретичне підгрунтя ефективності міжнародного права. 14

2.2. Практичні аспекти дієвості міжнародних норм. 17

Розділ ІІІ. Міжнародні організації захисту прав людини та їх діяльність  19

3.1. Міжнародні організації під егідою ООН.. 19

3.1.1. Генеральна асамблея. 20

3.1.2. Економічна та Соціальна Рада (ЕКОСОР) 25

3.1.3. Верховний комісар ООН з прав людини. 25

3.1.4. Спостерігач за правами людини. 27

3.1.5. Комісія з прав людини. 27

3.1.6. Комітет з прав людини. 30

3.1.7. Комітет проти катувань. 31

3.1.8. Комітет з економічних, соціальних та культурних прав  32

3.1.9. Комітет по ліквідації расової дискримінації 33

3.1.10. Комітет по ліквідації дискримінації по відношенню до жінок  33

3.1.11. Комітет з прав дитини. 34

3.1.12. Управління Верховного комісару ООН у справах біженців  34

3.1.13. Міжнародний суд. 35

3.1.14. Міжнародний кримінальний суд. 38

3.1.15. Міжнародна організація праці 39

3.1.16. Організація Об¢єднаних Націй з питань освіти, науки та культури  39

3.1.17. Комітет адвокатів з прав людини. 40

3.1.18. Організація не представлених націй та народів. 40

3.1.19. Міжнародний союз з прав людини. 41

3.1.20. Лікарі за права людини. 41

3.2. Європейська гуманітарна юстиція. 42

3.2.1. Європейська Конвенція про захист прав людини та  основних свобод  42

3.2.2. Європейська комісія з прав людини. 43

3.2.3. Європейський суд. 45

Висновок. 50

Список використаної літератури. 51

Вступ

Актуальність обраної теми залікової роботи обумовлена тим, що питання прав і свобод людини і громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової спільноти. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому.

Права людини є складним, багатовимірним явищем. У різні епохи проблема прав людини, незмінно залишаючись політико-правовою, набувала релігійно-етичного, філософського звучання.

Людство на шляху утвердження прав і свобод людини пройшло тернистий шлях, крок за кроком обмежуючи всевладдя держави, поширюючи принцип рівноправності на все більше коло осіб та відносин між ними. Часто саме боротьба за права людини, за нові й нові ступені свободи ставала каталізатором широкомасштабних змін у суспільно-політичному житті тієї чи іншої країни, вела до нового осмислення ролі людини в її відносинах з суспільством та державою.

Міжнародне співтовариство приділяє значну увагу розвиткові та забезпеченню прав людини. Демократизації процесу, пов’язаного з проголошенням і захистом прав людини, значною мірою сприяло прийняття низки міжнародних документів щодо закріплення, правової регламентації та розробки механізму міжнародного захисту прав людини у державах, що підписали відповідні міжнародні документи.

Після другої світової війни проблема прав людини з чисто внутрішньої стала перетворюватися в міжнародну. Поступово Конституційне право почало попадати під вплив міжнародних стандартів. Були прийняті ряд міжнародних документів, що зобов'язують держави, що підписали їх дотримувати і розвивати повагу до прав людини, без якої-небудь дискримінації. Першим великим правовим актом стала Загальна декларація прав і свобод людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. 3 вересня 1953 року була прийнята Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод. Цей документ гарантував громадянам держав членів Ради Європи дотримання їхніх конституційних прав. Для того щоб ефективно захищати права людини і належним чином реагувати на їхнє порушення, створені органи контролю: Комісія з прав людини, Центр прав людини, Європейський суд, що розглядає порушення прав людини на державному рівні.

Істотною відмінністю міжнародних правових документів у галузі прав людини від інших міжнародних угод є те, що зобов'язання, що накладаються на держави, регулюють відносини не стільки з іншими державами, скільки мають своєю метою захистити права і свободи громадян саме цієї держави. Однак, у багатьох країнах справи з розвитком конституційного права, а головне з його виконанням знаходяться не в найкращому стані. Здавалося б, що говорити про рабство в ХХ-у столітті вже смішно, але в східному султанаті Оман рабство було скасовано лише в 1962 році.

Щоб мати уявлення про обсяги міжнародної діяльності, пов‘язаної із захистом прав людини, досить зазначити, що основними актами, які регулюють цивільні і політичні права на міжнародному рівні, є Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року, Пакт про цивільні і політичні права від 19 грудня 1966 року, Конвенція про попередження злочину геноциду і покаранні за нього від 9 грудня 1948 року, Конвенція про припинення злочину апартеїду і покаранні за нього від 30 листопада 1973 року, Конвенція проти катувань і інших жорстоких, нелюдських чи принижуючих достоїнство видів звертання і покарання від 10 грудня 1984 року і європейська Конвенція про захист прав людини й основних свобод від 4 листопада 1950 року.

Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод встановлює не лише найбільш вдалу у світі систему норм міжнародного права для захисту прав людини, але й одну з найбільш розвинутих форм міжнародної юридичної процедури. 

Закрыть

Защита прав человека на уровне ООН

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.