План

1. Форми реалізації державного суверенітету в Україні

2. Захист права власності

3. Необхідна оборона

Список використаної літератури

У цьому ж контексті державний суверенітет України як сучасної демо­кратичної і правової держави включає в себе забезпечення цілеспрямованої та ефективної правової політики, яка по­винна бути спрямована насамперед на:

-зміцнення законності та правопо­рядку, посилення боротьби зі злочин­ністю;

-запровадження ефективних ме­ханізмів захисту свободи вільного ви­словлювання думки, вільної преси, вільних мирних зборів, мітингів і де­монстрацій, вільного об’єднання в по­літичні партії і громадські організації;

-встановлення чітких процесуаль­них норм захисту прав та свобод лю­дини; категоричне недопущення будь-яких форм політичних репресій;

-запровадження чітких право­вих норм для захисту інтелектуальної власності з одночасним посиленням на міжнародному рівні механізмів за­хисту прав інтелектуальної власності суб’єктів господарювання України;

-запровадження ефективних інституційних механізмів боротьби з криміналізацією національної економіки;

-чітке визначення повноважень і функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Конструктивне вирішення цих зав­дань сприятиме одночасно і подальшій демократизації політико-правового ре­жиму в Україні і удосконаленню систе­ми гарантій державного суверенітету України.

1.До найважливіших напрямів за­безпечення державного суверенітету України належить удосконалення кон­ституційних основ національної безпе­ки та оборони. Національна безпека та оборона України є одним із найбільш важливих елементів державного суве­ренітету у сучасних умовах, оскільки обов’язковою умовою існування, роз­витку та самозбереження будь-якої держави є здійснення комплексної ці­леспрямованої політики щодо захисту її національних інтересів, що забез­печує певний правовий стан (режим) держави - стан національної безпеки та оборони [2, с. 84]. Цей стан гарантує захищеність життєво важливих інте­ресів особи (її прав і свобод), держави (її конституційного ладу, сувереніте­ту, територіальної цілісності та недо­торканності державних кордонів) та суспільства (його матеріальних і ду­ховних цінностей) від внутрішньої та зовнішньої загроз. При цьому до основ­них елементів національної безпеки відносять політичну, економічну, воєн­ну, екологічну, гуманітарну, демогра­фічну, інформаційну та інші складові елементи.

2.Забезпечення державного сувере­нітету сучасної України, який набуває особливого значення у сучасних умо­вах, є удосконалення системи консти­туційних гарантій основ державного ладу України. Конституційні основи державного ладу України - це визначе­ні в Конституції України загальні заса­ди організації та діяльності Української держави, які набувають свого розвитку в конституційних правовідносинах і ви­значають сутність і соціальне призна­чення держави. Окрім форми політич­ного (державно-політичного) режиму, форми державного правління та фор­ми державного устрою, конституцій­ні основи державного ладу України визначаються й загальними засадами правового режиму національної без­пеки і оборони України, державного кордону України, а також державними символами тощо. Основними принци­пами державного ладу України є прин­цип суверенності та незалежності дер­жави; принцип демократизму держави; принцип соціальної і правової держа­ви; принцип унітарності (єдності, со­борності) держави; принцип республі­канської форми державного правління тощо.

3.Державний суверенітет України, пов’язаний із територіальною ціліс­ністю держави, оптимізацією системи адміністративно-територіальних оди­ниць і забезпеченням їх ефективної взаємодії. У цьому плані забезпечення державного суверенітету логічно пе­редбачає наявність та забезпеченість цілісно організованої та ефективної системи державної влади на всіх рів­нях від центрального до місцевого. Події в Криму та на Південному Схо­ді України навесні 2014 р. засвідчили існування великої проблеми саме із забезпеченням державного сувереніте­ту в зазначеному аспекті і загострили проблему необхідності вдосконалення системи державної влади на конститу­ційному рівні.

Таким чином, забезпечення держав­ного суверенітету України як сучасної незалежної, демократичної, соціальної і правової держави включає в себе ді­яльність органів державної влади за сприяння інститутів громадянського суспільства щодо:

-гарантування стабільності форми Української держави;

-розвитку всіх елементів правової системи України;

-підвищення ефективності органі­зації і функціонування всієї системи державної влади, а не лише окремих гілок та/або органів державної влади, забезпечення еволюційного розвитку системи державної влади;

-зміцнення економічного, культур­ного, соціального, політичного, еко­логічного та безпекового потенціалу держави (при цьому особлива увага має бути надана питанням соціальної безпеки громадян України);

-позиціонування України на зов­нішній та внутрішній арені як актив­ного суб’єкта, спроможного вирішува­ти складні завдання на національному і глобальному рівнях;

-зміцнення демократизму Укра­їнської держави, гарантування основ конституційного ладу України, зміц­нення інститутів безпосередньої демо­кратії, які забезпечують принцип на­родного суверенітету [1, с. 56-105].

Кожен із цих напрямів діяльності супроводжується системою безпосе­редніх правових заходів та засобів, які спрямовані на створення та удоскона­лення системи національного законо­давства, включаючи й найвищий - кон­ституційний рівень. Причому самі ці заходи можуть різнитися: конституцій­но-правові заходи, адміністративно-правові заходи, економіко-правові та соціально-правові заходи, безпекові за­ходи (насамперед маються на увазі на­ціональна і державна безпека України), кримінально-правові заходи (насампе­ред підтримання режиму законності та забезпечення правопорядку в Україн­ській державі). Це дозволяє розроби­ти відповідний механізм забезпечення державного суверенітету України, що поставатиме як певний вид унормова­них Конституцією та законами Украї­ни суспільних відносин політичного, економічного, соціокультурного та ін­шого характеру, які визначають мету Української держави, її сутність і зміст, а також соціальне призначення та пе­редбачають упорядковану взаємодію легітимних органів держави. Серед конкретних дій у цьому напрямі слід зазначити:

-удосконалення правових механіз­мів реалізації прав і свобод людини та громадянина і створення системи ефективних гарантій цих прав;

-запровадження реальних консти­туційно-правових механізмів реалі­зації народного суверенітету шляхом чіткого конституційного закріплення предмета всеукраїнського референду­му та удосконалення порядку ініцію­вання проведення всеукраїнського ре­ферендуму громадянами України;

-прийняття відповідних законів, які б сприяли розвитку нових форм прямого народовладдя, що виявили свою ефективність у європейській кон­ституційно-правовій практиці;

-удосконалення існуючої пропор­ційної виборчої системи з метою забез­печення реалізації принципу народно­го представництва у виборних органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

-переформатування системи стри­мувань і противаг між законодавчою, виконавчою, судовою гілками влади та главою держави з метою унеможливлення в подальшому нових конститу­ційних конфліктів;

-запровадження інститутів громад­ського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні;

-оптимізація системи місцевого са­моврядування в Україні та забезпечен­ня дієвих механізмів реалізації права територіальних громад самостійно ви­рішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів Укра­їни;

-забезпечення конституційної ре­форми і розробка та прийняття Закону України про внесення змін до Консти­туції України, яка б мала найвищий рівень легітимності (а не ґрунтувалась на неоднозначному рішенні Конститу­ційного Суду);

-розробка системи заходів зміцнен­ня державної безпеки у зовнішньому та внутрішньому аспектах, удосконален­ня системи забезпечення правопоряд­ку в державі і суспільстві, прийняття стратегічного рішення щодо міжнарод­ного позиціонування України в систе­мі координат «Європа - Росія» і його практичне підтвердження шляхом під­писання відповідних міжнародних до­говорів;

-реальний початок і проведення адміністративно-територіальної рефор­ми, реформування регіональної по­літики держави, узгодження страте­гічних цілей і пріоритетів розвитку держави та регіонів, забезпечення стабільності та прогнозованості від­носин між центральними і місцеви­ми органами виконавчої влади щодо розвитку територій, децентралізація та розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місце­вого самоврядування щодо надання публічних послуг, розширення прав і посилення відповідальності цих ор­ганів за розв’язання соціально-еко­номічних проблем розвитку регіонів, запровадження прозорого механізму контролю, у тому числі громадсько­го, на кожному рівні управління; чітке розмежування функцій між централь­ними, регіональними і місцевими органами влади стосовно питань бю­джету, власності, державної влади та механізму надання суспільних послуг; створення правових, економічних та організаційних умов для ефективної реалізації завдань і функцій місцевого самоврядування.

При цьому державний суверенітет України може бути належним чином забезпечений лише шляхом її подаль­шого та незворотного утвердження як демократичної, правової і соціальної держави, яка визнає та безпосередньо втілює всі принципи такого типу ор­ганізації і функціонування державної влади у своїй повсякденній діяльності.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 23

Бесплатная работа

Закрыть

Правоведение 4

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.