План

1. Значення та засоби здійснення судових викликів і повідомлень.

2. Порядок здійснення судових викликів. Розшук відповідача.

3. Поняття, мета та завдання до судового розгляду.

4. Порядок провадження у справі до судового розгляду. Попереднє судове засідання.

5. Процесуальні засоби захисту інтересів відповідача: заперечення проти позову, зустрічний позов.

6. Поняття та види судових рішень.

7. Рішення суду: види, вимоги до нього і зміст.

8. Проголошення рішення суду, видача або направлення його копії особам, які брали участь у справі.

9. Набрання рішенням суду законної сили.

10. Виправлення недоліків рішення судом, який його ухвалив.

11. Ухвали суду.

12. Поняття і види судових витрат. Розподіл судових витрат.

13. Наказне провадження: поняття, особливості.

14. Наказне провадження: порядок подання заяви про видачу судового наказу, розгляд заяви; порядок видачі судового наказу, набрання судовим наказом законної сили.

15. Поняття, мета справи окремого провадження, їх особливості.

16. Особливості розгляду справ окремого провадження про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.

17. Особливості розгляду справ окремого провадження про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

18. Сутність, значення та особливості апеляційного провадження.

19. Право апеляційного оскарження і процесуальний порядок його реалізації.

20. Прийняття апеляційної скарги до розгляду і підготовка розгляду справи апеляційним судом.

1. Значення та засоби здійснення судових викликів і повідомлень.

Судові виклики - це письмова вимога суду, яка офіційна адресована судом особам учасникам судового процесу і вручається їм під розписку з вказівкою часу і місця судового засідання та обов'язкової їх явки в такі засідання.

Такі виклики носять імперативний характер оскільки неявка наприклад свідка в судове засідання без поважних на те причин може розглядатися як прояв неповаги до суду і потягти за собою адміністративно-правову відповідальність передбачену ст. 185-3 КУпАП.

Судові повідомлення - це письмове інформування судом осіб участь яких в судових засіданнях не є обов'язковою про час і місце розгляду справи.

Судові виклики і повідомлення здійснює секретар судового засідання, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 48 ЦПК.

Судові повідомлення здійснюються шляхом надсилання судових повісток-повідомлень (ст. 74 ЦПК).


2. Порядок здійснення судових викликів. Розшук відповідача.

Судовий виклик є вимогою суду з'явитися у судове засідання для розгляду справи чи для проведення певних процесуальних дій саме за участю осіб, які викликаються, і участь яких є обов'язковою

Судові виклики та повідомлення повинні бути надіслані з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала після їх вручення достатньо часу для явки до суду і підготовки до участі в судовому розгляді справи. Такий час не повинен бути меншим за 3 дні. Вважається, що такий строк є розумним для створення передумов щодо належної реалізації процесуальних прав, передбачених ст.ст. 29, 31 ЦПК.

В більшості випадків судові повістки надсилаються поштою і приймаються для пересилання у рекомендованих листах з позначкою "Судова повістка" з простим або рекомендованим повідомленням про їх вручення. Разом з тим судова повістка може бути вручена кур'єром. У всіх випадках зворотна розписка повертається до суду та є належним доказом того, що заінтересована особа повідомлена про час, місце вчинення відповідної процесуальної дії.

Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Частиною 3 ст. 191 ЦПК передбачено, що суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає, відповідно, день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Особам, які не були присутніми в судовому засіданні, але участь яких суд визнав необхідною, повістки про виклик їх до суду надсилаються не пізніше наступного робочого дня.

Слід зауважити, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, такі особи повідомляються шляхом відправлення судової повістки за адресою реєстрації їх місця проживання чи місця перебування - це стосується фізичних осіб, які не мають статусу підприємців; юридичним особам та фізичним особам - підприємцям судові повістки направляються за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 74 ЦПК дозволяє використовувати повідомлення або виклик до суду телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Перелік способів викликів і повідомлень не є вичерпним. Головним критерієм відповідного судового виклику або повідомлення є фіксація факту його вручення, що підтверджує належне повідомлення особи про її виклик до суду або про розгляд справи.

У випадках, коли невідоме місцеперебування відповідача суд ухвалою оголошує його розшук, який проводиться органами внутрішніх справ (ст. 78 ЦПК). Усі витрати, пов'язані з проведенням розшуку відповідача, стягуються з нього в дохід держави за рішенням суду.


3. Поняття, мета та завдання до судового розгляду.

Судовий розгляд є центральною стадією цивільного процесу, має визначальне значення для всієї судової діяльності. У даній стадії процесу найбільш повно реалізуються принципи цивільного судочинства: законності, незалежності суддів, рівності громадян перед законом і судом, змагальності, гласності.

Основна мета даної стадії процесу - забезпечити винесення законного і обгрунтованого рішення або іншого судового постанови по справі.

Таким чином, судовий розгляд - це стадія цивільного процесу, в якій на основі дослідження та оцінки доказів встановлюються фактичні обставини справи, визначаються права і обов'язки сторін в рамках конкретного правовідносини і виноситься судове постанову (рішення чи ухвалу) по справі.


4. Порядок провадження у справі до судового розгляду. Попереднє судове засідання.

Провадження у справі до судового розгляду - це самостійний етап цивільного судочинства, що складається з низки процесуальних дій, які вчиняються після відкриття провадження у справі з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Проведення попереднього судового засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі (ч. 7 ст. 130 ЦПК) залежно від її складності, за винятком випадків, установлених нормами ЦПК.

На етапі підготовки справи до судового розгляду суддя згідно ЦПК України може призначити попереднє судове засідання. Таке засідання не пов'язане з розглядом і вирішенням справи по суті, тобто в ньому не повинні досліджуватися докази, встановлюватися факти матеріально-правового значення, взаємне становище суб'єктів спору та інші питання, що відносяться до суті правового конфлікту. Тому і порядок його проведення регулюється загальними правилами проведення судового засідання, але відрізняється від засідання, призначеного для розгляду і вирішення справи по суті.


5. Процесуальні засоби захисту інтересів відповідача: заперечення проти позову, зустрічний позов.

Захист відповідача проти пред'явленого до нього позову може здійснюватися різними способами, передбаченими законом. До таких належать: заперечення проти позову (ст. 128 ЦПК) і зустрічний позов (ст. 123 ЦПК).

Заперечення проти позову - це пояснення відповідача, які стосуються правомірності виникнення і розвитку цивільного процесу у справі або матеріально-правової вимоги по суті.

Матеріально-правові заперечення спрямовані на спростування позовних вимог позивача - відповідач оспорює як фактичну, так і правову обґрунтованість позову.

Другим засобом захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову є зустрічний позов.

Зустрічний позов - це заявлена відповідачем матеріально-правова вимога до позивача, заявлена відповідачем для спільного її розгляду з первісним позовом.

Зустрічний позов пред'являється відповідачем для захисту проти звернутих до нього вимог з метою відхилення вимог позивача або зарахування вимог.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом, що сприяє економії процесуальних засобів, дозволяє суду правильніше і більш всебічно дослідити взаємовідносини сторін і усуває можливість ухвалення ним протилежних рішень у справі. 

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Гражданский процесс 8

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.