План

1. Поняття і види позовів

2. Право на позов і право на пред’явлення позову.

3. Зміна в позові. Об’єднання і роз’єднання позовів.

4. Відмова від позову, визнання позову. Мирова угода.

5. Поняття і сутність судового розгляду.

6. Порядок судового розгляду

7. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви

8. Зупинення провадження у справі, його відновлення.

9. Закриття провадження у справі. Залишення заяви без розгляду.

10. Поняття, мета, умови заочного розгляду справи.

11. Перегляд, оскарження, скасування заочного рішення суду. Повторне заочне рішення.

12. Фіксування цивільного процесу.

13. Поняття і види цивільної юрисдикції і підвідомчість цивільних справ.

14. Поняття і види підсудності цивільних справ.

1. Поняття і види позовів

Позов - це звернена через суд вимога позивача до відповідача щодо захисту порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, здійснена у визначеній законом процесуальній формі.

Найбільш поширеною є класифікація позовів на види за матеріально-правовими та процесуально-правовими підставами. Матеріально-правова класифікація, позови поділяються на види залежно від характеру спірних правовідносин. До них, зокрема, належать позови, які виникають із цивільних, сімейних, житлових, земельних, трудових та інших правовідносин. На підставі матеріально-правової класифікації та залежно від грошової оцінки об'єкта порушеного права (інтересу) позови поділяються на майнові та немайнові. За процесуально-правовим критерієм визначають 3 групи позовів: 1) про присудження; 2) про визнання; 3) перетворювальні (конститутивні) позови.

Позови про присудження - це позови, спрямовані на вчинення певних дій (стягнення боргу за договором позики, стягнення аліментів) або утримання від вчинення певних дій (усунення перешкод в користуванні).

Позови про визнання - це такі позови, коли позивач просить суд підтвердити наявність чи відсутність між ним і відповідачем певних правовідносин. Вони пред'являються в тих випадках, коли порушення права позивача, як правило, немає, однак між сторонами виникли сумніви щодо існування між ними відносин.

Перетворювальні (конститутивні) позови - це позови, які спрямовані на припинення, зміну чи створення між сторонами нового правовідношення.


2. Право на позов і право на пред’явлення позову.

Право на позов - це право на звернення до суду у визначеному процесуальному порядку за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу. Право на позов є невід'ємним особистим правом кожного, а тому воно не може бути обмежене правочином.

Право на пред'явлення позову - це право на звернення з вимогою до суду за захистом, право на порушення його діяльності по здійсненню правосуддя в цивільних справах. Право на пред'явлення позову включається в зміст права на позов в процесуальному розумінні. Стверджується, що це - право обґрунтовувати з використанням наданих законом засобів правомірність пред'явлення позову, право активно вести процес, право на рішення суду по суті позову, право домагатися скасування постановлених судом рішень і ухвал, право на участь і активну діяльність в стадії судового виконання з метою своєчасного і реального захисту порушеного права.


3. Зміна в позові. Об’єднання і роз’єднання позовів.

Відповідно до ст. 31 ЦПК сторони мають рівні процесуальні права. Позивач наділений правом протягом усього часу розгляду справи по суті збільшити чи зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову. Відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред’явити зустрічний позов. Крім зміни розміру позовних вимог цивільне процесуальне законодавство надає право позивачеві змінити предмет та підстави позову (ст. 31 ЦПК). Однак така зміна може мати місце тільки до початку розгляду справи по суті та в межах спірних правовідносин.

Об'єднання позовів - це процесуальна дія, яка спрямована на об'єднання в одному провадженні декількох позовних вимог. В цьому випадку позивачем та відповідачем є одні й ті самі особи. Позовні вимоги, що об'єднуються в одному провадженні, мають бути однорідними. Недотримання правил про об'єднання однорідних позовів та їх розгляд в одному провадженні можуть бути підставою для скасування судових рішень в апеляційному порядку, оскільки це призводить до неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а такий недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції (п. 1 ч. 1 ст. 311 ЦПК).

Роз'єднання позовів полягає у виділенні судом в самостійні провадження раніше об'єднаних в одному проваджені позовних вимог. Роз'єднати кілька поєднаних в одному провадженні позовних вимог, може лише суд (суддя), а не позивач, та лише за умови, що їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи. Про роз'єднання позовів або про відмову в клопотанні щодо роз'єднання позовів суд (суддя) постановляє ухвалу. Зазначена ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (ст. 293 ЦПК).


4. Відмова від позову, визнання позову. Мирова угода.

Відмова від позову - це одностороннє волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову - це прояв реалізації принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду. Відповідно до ст. 174 ЦПК позивач може відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. До постановлення ухвали про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову суд роз’яснює йому наслідки відповідної процесуальної дії. Суд не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Прийняття судом відмови позивача від позову тягне за собою закриття провадження у справі і виключає можливість у майбутньому звернення до суду з тотожним позовом.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково також є проявом принципів диспозитивності і змагальності. Відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. До ухвалення судового рішення про задоволення позовних вимог у зв’язку з визнанням позову відповідачем суд роз’яснює йому наслідки такого визнання.Крім того, суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ст. 174 ЦПК).

Мирова угода - це укладена сторонами і затверджена судом угода, в силу якої позивач і відповідач шляхом взаємних поступок ліквідують цивільно-правовий спір, який виник між ними. Відповідно до ст. 175 ЦПК мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирова угода або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Мирова угода, затверджена судом, ліквідує спір між сторонами остаточно і підлягає примусовому виконанню. Ухвала про затвердження мирової угоди за своїм правовим значенням прирівнюється до судового рішення. Мирова угода сторін, яка затверджена судом, тягне за собою закриття провадження у справі і виключає можливість повторного звернення до суду по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 14

Бесплатная работа

Закрыть

Гражданский процесс 6

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.