План

1. Дія колізійних норм у часі.

2. Зміст поняття «іноземець», «громадянин іноземної держави», «особа без громадянства» відповідно до законодавства іноземних держав та міжнародних договорів.

3. Способи захисту цивільних прав у міжнародному приватному праві.

4. Список використаної літератури

1. Дія колізійних норм у часі

“Колізія” – слово, яке походить від латинського collisio, що означає “зіткнення”. Колізія права полягає у різниці змісту приватноправових законів країни суду та тієї держави, до якої належить іноземний елемент в даному правовідношенні. Іншими словами, правова колізія обумовлена двома причинами: наявністю іноземного елемента в приватноправовому відношенні та різним змістом права різних держав, з якими це відношення пов’язане.

Звичайно, від часів панування теорії статутів колізійний метод регулювання зазнав суттєвих змін. По-перше, змінилося саме поняття "статут". Сьогодні під цим терміном розуміють не окремий звичай чи правило, а в цілому правопорядок держави, який підлягає застосуванню до даних правовідносин. По-друге, предметом регулювання сучасних колізійних норм є не правові звичаї, а правові відносини приватних осіб з іноземним елементом. По-третє, слідуючи вимогам гнучкості, оперативності та доцільності у міжнародному обороті, сучасні колізійні норми стають дедалі складнішими. Колізійні норми, у структурі яких чітко простежується об'єм і прив'язка, дедалі частіше називають "класичними", протиставляючи їх новітнім принципам колізійного регулювання, в основі яких лежать гнучкість та множинність формул прикріплення.

У доктрині кінця XX ст. були висловлені думки про те, що структура сучасних колізійних норм є більш складною, ніж це прийнято у класичній науці МПрП. О.М. Садіков пропонує вбачати у колізійній нормі також третій структурний елемент - гіпотезу, яка вказує на умови, за яких слід застосовувати дану колізійну норму. На думку вченого, такий підхід "дозволяє більш глибоко оцінити дійсний зміст таких норм, механізм їх дії, виявити додаткові можливості правового регулювання у сфері колізійного права".

Наприклад, ст. 49 Закону України про МПрП передбачає застосування іноземного права країни місця вчинення делікту при наявності двох умов. По-перше, сторони не повинні мати місце проживання або місцезнаходження в одній державі (ч. 2 ст. 49). По-друге, дія чи обставина, яка стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, повинна бути протиправною за законодавством України (ч. З ст. 49). У цьому випадку мова йде не про характеристику об'єму, а про додаткові фактори (умови), які знаходяться в іншій юридичній площині і є умовами застосування українським судом колізійної прив'язки lex loci delicti commissi.

7. Із тенденцією ускладнення змісту колізійних норм пов'язане питання їх класифікації. За специфікою формулювання та дії колізійні норми поділяються на: а) колізійні норми внутрішнього законодавства та колізійні норми міжнародних договорів; б) односторонні та двосторонні; в) імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні; г) жорсткі та гнучкі колізійні; д) колізійні норми, призначені для вирішення міжнародних, інтерлокальних, інтерперсональних та інтертемпоральних колізій.

Відрізняючи колізійні норми міжнародних договорів від внутрішньодержавних колізійних норм, слід звертати увагу на джерело походження таких норм та їх міжнародний характер. Колізійні норми міжнародного договору, що набув чинності, є обов'язковими для більш ніж однієї держави, отже вони сприяють уніфікації колізійного регулювання на двосторонньому або багатосторонньому рівні. Як правило, колізійним нормам чинних міжнародних договорів надається пріоритет порівняно з колізійними нормами внутрішнього права, що регулюють аналогічні групи правовідносин. У державах, які підписали міжнародний договір з питань колізійного регулювання, але не надали належної згоди на обов'язковість для них такого договору, продовжують діяти національні колізійні норми.

За сферою дії прив'язки колізійні норми поділяють на односторонні та двосторонні. Односторонні колізійні норми безпосередньо називають право конкретної країни, що підлягає застосуванню в даному випадку. Найчастіше односторонні колізійні норми спрямовані на встановлення панування законів даної держави над певними правовідносинами, отже прив'язка таких норм відсилає до закону суду.

Відповідно до ст. 23 Закону України про МПрП, "реєстрація актів цивільного стану громадян України, які проживають поза межами України, може здійснюватися в консульській установі або дипломатичному представництві України. При цьому застосовується право України". Таким чином, у Законі закріплена пряма вказівка на застосування українського права.

Двосторонні колізійні норми не вказують право конкретної держави, а лише формулюють правила для визначення застосовуваного права. Такі колізійні норми можуть відсилати як до права держави, де відбувається суд, так і до іноземного права.

Положеннями ч. 3 та 4 ст. 16 українського Закону про МПрП відповідно визначається особистий закон осіб без громадянства та біженців: за ч. З ст. 16, "Особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності - місце перебування"; за ч. 4 ст. 16 "Особистим законом біженця вважається право держави, у якій він має місце перебування".

За характером та множинністю прив'язок розрізняють імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні колізійні норми. Імперативні колізійні норми встановлюють обов'язкові критерії вибору застосовуваного права, які не можуть бути змінені угодою сторін відповідних приватноправових відносин.

Згідно з ч. 2 ст. 38 українського Закону про МПрП: "Належність майна до рухомих або нерухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться".

Диспозитивні колізійні норми встановлюють правила вибору застосовуваного права, водночас надаючи сторонам можливість відійти від цього правила та замінити іншим правилом, яке в такому випадку матиме пріоритет (сюди, зокрема, належать норми, які містять застереження "якщо інше не встановлено угодою сторін").

Наприклад, відповідно до ст. 41 Закону України про МПрП: "Право власності та інші речові права на рухоме майно, що за правочином перебуває в дорозі, визначаються правом держави, з якої це майно відправлене, якщо інше не встановлено за згодою сторін".

Альтернативні колізійні норми встановлюють декілька правил вибору застосовуваного права, одне з яких може бути обране на розсуд органу правозастосування (або, в окремих випадках, потерпілої сторони).

Параграфом 8 Федерального закону Австрії 1978 р. про міжнародне приватне право встановлено: "Форма юридичної дії визначається згідно з тим же правом, що й сама юридична дія; однак достатньо дотриматись приписів щодо форми тієї держави, у якій здійснюється така юридична дія".

Статтею 50 Закону України про МПрП встановлено альтернативні прив'язки для вибору застосовуваного права у питаннях відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): "До вимоги про відшкодування шкоди на вибір потерпілого застосовується: (1) право держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого; (2) право держави, у якій знаходиться місце проживання або місцезнаходження виробника або особи, яка надала послугу: (3) право держави, у якій споживач придбав товар або в якій йому була надана послуга".

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 13

Бесплатная работа

Закрыть

Международное частное право 8

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.