План

1. Поняття та види правових стимулів.

2. Правові обмеження.

3. Поняття, ознаки та функції правових пільг.

4. Поняття, ознаки та функції правових заохочень.

І. Поняття та види правових стимулів

Правове регулювання як засіб впливу на поведінку людей як правило має інформаційну форму. Правова інформація має управлінський характер, оскільки основним її призначенням є закріплення людської поведінки суб‘єктів, що відповідає вимогам. Однак управлінський характер правового регулювання завжди пов‘язаний з психологічним, оскільки право може регулювати суспільні відносини за умови якщо адресована суб‘єктам та закріплена правовою нормою інформація сприймається свідомістю суб‘єктів та трансформується у мотиви їх поведінки. Саме для цього існує система правових засобів, основним призначенням яких є інформування суб‘єктів щодо можливостей вибору варіантів поведінки в межах норм права та спричиняти певний вплив забезпечуючи їх правомірну поведінку.

Такими правовими засобами є не самі джерела права (нормативні акти, договори, прецеденти чи звичаї), а ті засоби психологічного впливу, які вміщені в правових документах. Основними серед них є: суб‘єктивні права та обов‘язки, стимули, обмеження, пільги та заохочення. Саме вони формують той варіант поведінки, що визначає модель та відповідає з одного боку інтересам суспільства, з іншого – інтересам особи. Враховуючи правові засоби, а також власні інтереси, суб‘єкт права формує відповідну програму дій, яка або відповідає або протирічить правовим приписам.

Призначенням правових засобів є стимулювання правомірної поведінки та засудження протиправної, як такої, що суперечить інтересам особи та суспільства в цілому.

Основне місце серед правових засобів належить правовим стимулам.

Правовий стимул – це формування у суб‘єкта необхідності законослухняної поведінки шляхом створення необхідних умов щодо задоволення певних інтересів суб‘єкта завдяки виконанню правових приписів.

Ознаки правових стимулів, як правової категорії:

правові стимули пов‘язані з позитивними умовами здійснення інтересів, оскільки вони відображаються у наданні певних цінностей чи зменшенні міри позбавлення цих цінностей. Прикладом є можливе зменшення жорсткості покарання.

надають можливість розширити обсяг прав і свобод, оскільки формами прояву правових стимулів є законні інтереси, права суб‘єктів та пільги, що їм надаються.

забезпечують можливість формування позитивної правової мотивації шляхом уникнення суб‘єкта від можливостей вчинення правопорушення.

передбачають підвищення позитивної активності суб‘єкта у сфері права.

їх призначенням є упорядкування суспільних відносин та розвиток соціальних зв‘язків.

Правові стимули класифікують:

I.в залежності від елементу структури правової норми, в якій вміщено правові стимули:

юридичний факт, що має стимулююче значення, що характеризується як умова, яка вміщена в гіпотезі та спричиняє певну поведінку суб‘єкта. Наприклад: встановлення трудового стажу як необхідної умови призначення пенсії є юридичним фактом, що стимулює певну поведінку суб‘єкта в сфері трудових відносин.

суб‘єктивне право (законний інтерес чи пільга), що вміщено в диспозиції правової норми, при цьому необхідно наголосити на різному значенні вказаних факторів.

Суб‘єктивне право – це можливість певної діяльності, що пов‘язана із задоволенням суб‘єктивних інтересів, що характеризується як дозвіл, який забезпечено юридичною необхідністю.

Законні інтереси – це різновид дозволів, націлених на задоволення власних інтересів, це можливість задоволення переважно фактично щодо задволення діяльності, яка має диспозитивний характер, тобто з відсутністю вказівки діяти визначеним способом та вимагати відповідної поведінки від інших осіб.

Пільга – це надання певних переваг, або часткове звільнення від виконання обов‘язків (полегшення умов їх виконання), наприклад, пільгове оподаткування.

Заохочення – вміщена в санкції правової норми можливість стимулювання добровільного виконання обов‘язків, недотримання заборон.

II.за галузевою належністю розрізняють:

конституційні;

цивільні;

трудові;

інші.

III.за обсягом:

основні правові стимули, що формують правомірну поведінку (суб‘єктивне право);

часткові, що є додатковими засобами стимулювання правомірної поведінки (законний інтерес);

додаткові, що можуть передбачатись в законодавстві, або бути відсутніми (пільги).

IV.за часом дії:

постійні правові стимули, що забезпечують правомірну поведінку упродовж тривалого часу діяльності суб‘єкта (підвищення зар/плати);

тимчасові, що забезпечують додаткові підстави для реалізації обов‘язку (премії).

V.за змістом:

матеріально-правові, що передбачають відповідний матеріальний еквівалент;

морально-правові, що не мають матеріального еквіваленту (подяка).

Таким чином, правові стимули характеризуються як реальна можливість впливу на поведінку суб‘єктів права з метою добровільного її приведення у відповідність до правових вимог. Основним призначенням цього правового засобу є створення умов щодо реалізації інтересів суб‘єкта в межах дотримання чи виконання правових приписів.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 14

Бесплатная работа

Закрыть

Средства правового воздействия

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.