Зміст

Вступ

1. Історія спадкового права.

2. Особливості поділу спадкового майна при спадкуванні за заповітом

3. Задача

Висновок

Список використаної літератури

3. Задача

Р.Р. Муравйов заповів усе своє майно інститутові в якому працював. Заповіт був оскаржений обома його синами. Старший посилався на те що він будучи шахтарем пішов на пенсію у 55 років і тому на день відкриття спадщини (йому до цього часу виповнилося 58 р.) був у же 3 роки не працездатним і просив визнати за ним право на обов’язкову частку. Аналогічну вимогу заявив і молодший син Р.Р. Муравйова, оскільки він хоча і продовжував працювати був інвалідом II групи.

Представник інституту визнав в суді позов старшого з братів і просив відмовити другому позивачеві посилаючись на те що при заробітку 500 грн. та пенсії по інвалідності останній не може бути визнаним таким, що має право на обов’язкову частку у спадщині.

Вирішіть справу.

Згідно статті 1241 ЦКУ право на обов’язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця та ін. які спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Тому керуючись цією статтею можна сказати, що представник інституту вчинив згідно закону визнавши позов непрацездатного повнолітнього сина Р.Р. Муравйова, і прохання відмови другому позивачеві я вважаю законним – тому що у статті 1241 ЦКУ не згадується що працюючий, інвалід ІІ групи син має право на обов’язкову частку у спадщині.


Висновок

Спадкування — це перехід майнових прав та обов'язків померлого громадянина (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Право спадкування тісно пов'язане з правом власності, оскільки спадкування є одним із найпоширеніших засобів набуття права власності і служить охороні цього права.

Спадкування становить універсальну правонаступність. Саме в спадкуванні яскраво виявляється така особливість універсального правонаступництва, як одночасність переходу до правонаступника всіх прав та обов'язків, які належали правопопереднику.

Кожний дієздатний громадянин може за життя визначити долю належного йому майна на випадок смерті. Таке розпорядження зроблене у встановленій законом формі називається заповітом. Отже виходячи з вищесказаного можна визначити, що: заповіт- це угода яка виражає волю однієї особи і здійснюється нею особисто щодо подальшої долі свого майна після своєї смерті або ж це особисте розпорядження громадянина на випадок смерті з зазначенням кола спадкоємців яке має бути виражене в письмовій нотаріальній формі. За своєю юридичною природою заповіт є односторонньою угодою. У цій угоді знаходить відображення волевиявлення лише однієї особи - заповідача. Внаслідок такого одностороннього волевиявлення після смерті заповідача у певних осіб, які були згадані у заповіті, як правило, виникає право на одержання спадщини. На дійсність заповіту не впливає той факт, що спадкоємець за заповітом не лише не висловлював під час складання заповіту згоди на прийняття спадщини, а навіть й не знав про те, що на його користь складено заповіт.


Список використаної літератури

1.Конституція України, від 08.12.2004р.

2.Закон України “Про нотаріат” від 02.09.1993р.

3.Цивільний Кодекс України від 16. 01.2003р.

4.Ю.О. Заіка, В.М. Співак “Право власності, Спадкове право”. Навчальний посібник К.: 2000р.

5.Загальна теорія цивільного права: Підручник / О.А.Підопригора, Д.В.Боброва, О.В.Дзера та ін.; За ред. О.А.Підопригори і Д.В.Бобрової. – К.: Вища шк., 1992р.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 18

Бесплатная работа

Закрыть

Наследственное право 1

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.