ПЛАН

Вступ

1. Право та дієздатність іноземців

2. Поняття юридичної особи в міжнародному приватному праві

3. Договори міжнародних перевезень вантажу

Висновок

Список літератури         

3. Договори міжнародних перевезень вантажу

Перевезення вантажів здійснюються залізничним, автомобільним, повітряним та морським транспортом. Під міжнародним перевезенням розуміється перевезення вантажів між двома і більшедержавами, що виконується на умовах, які встановлені укладеними цими державами міжнародних угод. Характерною особливістю правового регулювання у цій сфері є те, що основні питання перевезень вирішуються в міжнародних угодах (транспортних конвенціях), що містять уніфіковані норми, однаково визначають умови міжнародних перевезень вантажів. Зазвичай такі угоди містять вимоги до перевізної документації, визначають порядок прийому вантажу до перевезення і видачу його в пункті призначення, умови відповідальності перевізника, процедуру пред'явлення до перевізника претензій та позовів. При відсутності однакових матеріально - правових норм звертаються до норм транспортних конвенцій або національного законодавства.

Економічна ефективність угоди багато в чому залежить від правильно обраних базисних умов поставки товарів і транспортних умов.

Типові умови поставки різні за законодавством різних країн. Часто учасники договору купівлі - продажу не знайомі з розходженнями, що існують в торговельній практиці своїх партнерів по угоді, що може послужити причиною виникнення непорозумінь, спорів і судових розглядів.

Для вирішення цієї нагальної проблеми, яка виникла з усією гостротою ще в першій половині поточного століття, Міжнародна торгова палата спочатку опублікувала в 1936 році перелік Міжнародних правил з метою уніфікації торгових термінів. Ці правила стали відомі як «Інкотермс» 1936 р. Куди були внесені зміни та доповнення в 1953, 1967, 1976, 1980 і 1990 році.

Уніфікація умов поставки «Інкотермс - 90» полегшує процедуру укладання договорів, оскільки в них викладені основні формулювання, апробовані торгової та арбітражною практикою (додаток 1).

Інтернаціональні терміни «Інкотермс - 90», що включають 13 термінів, сформовані в подружжя базисні категорії.

Група «Е» (відправлення) включає всього лише один термін EXW - Ex Works (франку - підприємство), згідно з яким покупець отримує готовий до відправки товар на складі (заводі продавця);група «А» (основний фрахт не сплачено) включає три терміни:

FCA - Free Carrier (франку - перевізник);

FAS - Free Alongside Ship (вільний на борту), згідно з якими продавець зобов'язаний доставити товар до транспортних засобів (в розпорядження перевізника), зазначених покупцем;

Група «С» (основний фрахт сплачений) включає чотири терміни:

CFR - Cost & Freight (вартість і фрахт); CIF - Cost, Insurance & Freight (вартість, страхування і фрахт); СРТ - Carriage Paid (фрахт сплачений до...)

С1Р - Carriage & Insurance Paid Те (фрахт і страхування оплачені до...), згідно з якими продавець повинен укласти договір перевезення, але при цьому не несе ризику втрати чи пошкодження товарів і додаткових витрат, пов'язаних з подіями, що виникли після відправлення товарів.

Група «D» (прибуття) включає п'ять термінів:

DAF - Delivered At Frontier (поставка франку - кордон); DES - Delivered Ex Ship (поставка франку - судно); DEQ - Delivered Ex Quay (поставка франку - причал); DDU - Delivered Duty Unpaid (поставка без сплати мита); DDP - Delivered Duty Paid (поставка зі сплатою мита), згідно з якими продавець всі витрати і ризики, пов'язані з доставних товару в узгоджений пункт вказаного місця призначення.

Слід підкреслити, що терміни, включені до ІНКОТЕРМС, відносяться тільки до договорів купівлі - продажу і, отже, не зачіпають термінів - іноді дуже подібних за формулюванням, - які можуть використовуватися в договорах перевезення, особливо при характеристиці умов різних чартер - партій.

Особливість договору міжнародного перевезення полягає в тому, що в ході його виконання відповідні матеріально - правові норми застосовуються на підставі різних колізійних принципів. Так, при відправленні вантажу керуються законом країни відправлення, при видачі вантажу в кінцевому пункті - законом країни призначення. В інших випадках застосовується закон перевізника або ж закон країни судна. Підлягає застосуванню до міжнародних перевезень право може бути вказано в транспортному документі, виданому перевізником.

Певною специфікою відрізняються перевезення вантажів у змішаному (наприклад, залізнично-водному) повідомленні, перевезення транзитних вантажів через територію РФ, а так само контейнерні перевезення.


Висновок

Отже, міжнародне приватне право можна визначити як сукупність національних і міжнаціональних норм, що ре­гулюють різноманітні майнові, особисті, трудові, сімейні та процесуальні відносини, які виникають у сфері міжнарод­ного спілкування між фізичними та юридичними особами, а також їхні відносини зазначеного характеру з державни­ми та міжнародними організаціями.

Як зазначається в літературі, нині на розвиток міжна­родного приватного права впливають процеси, пов'язані з міжнародним господарським оборотом. Вони виявляються, по-перше, у прагненні розвинутих держав до зближення і, по-друге, у формуванні єдиного європейського економічно­го простору. А це веде до появи уніфікованих правових норм. Загального визнання набуває поява у правовому просторі відокремленої від національних систем права сукупності юридичних норм, що регулюють міжнародні господарські зв'язки2.

Чи є міжнародне приватне право галуззю права? Чи це комплексна правова система? Щодо природи норм міжна­родного приватного права існують різні думки. За однією з них, міжнародне приватне право є частиною міжнародного публічного права, за іншою — цього права не існує, а є внутрішнє законодавство, що стосується іноземців. Дехто з правників вважає, що міжнародне приватне право слід ро­зуміти як поєднання внутрішнього законодавства і міжна­родного публічного права. Але переважним, мабуть, є по­гляд, який зводиться до того, що оскільки міжнародне при­ватне право має свій предмет і методи регулювання, воно є галуззю права. Крім того, це, насамперед, внутрішнє право держави. Тому можна зробити висновок: у нашій державі функціонує така галузь права, як міжнародне приватне право України.


Список літератури

1. Закон України Про міжнародне приватне право від 23.06.2005.

2. Дахно І.І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. - К.: МАУП 2004.

3. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. / За ред. В.М. Гайворонського В.П. Жушмана. - К.: Юрінком Інтер 2007.

4. Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. - К.: Атіка 2008.

5. Юлдашев О.X. Міжнародне приватне право: Академічний курс. - К.: Ін Юре 2004.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 19

Бесплатная работа

Закрыть

Международное частное право

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.