Правовое регулирование консульских учреждений

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 106

Платная работа

Цена: 700.00грн.

Заказать работу

ПЛАН

ВСТУП.. 3 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСУЛЬСЬКИХ УСТАНОВ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ 9 

1.1. Історія становлення і розвиток консульських установ. 9

1.2. Поняття та види консульських установ як органів зовнішніх зносин. 19

1.3.Міжнародно-правові основи регулювання консульських установ. 27

Висновки до розділу 1. 36 

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТУТУСУ КОНСУЛЬСЬКИХ УСТАНОВ. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ.. 37

2.1. Поняття та структура правового статусу консульських установ. 37

2.2. Порядок формування, елементи статусу повноважень, гарантії основні аспекти організації і діяльності органів консульських установ. 40

Висновок до розділу 2. 67 

РОЗДІЛ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОНСУЛЬСЬКИХ УСТАНОВ.. 70

Висновки до розділу 3. 92 

ВИСНОВКИ.. 94 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА.. 98

ВСТУП

Актуальність теми. Виникнення та розвиток консульського інституту, як і суспільства в цілому, — історичне явище, яке невідривно пов'язане з утворенням суспільних об'єднань (держав), виникненням і розвитком між ними торговельних та інших відносин.

10грудня 1948 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла історичне рішення — проголосила загальну Декларацію прав людини.

Беручи до уваги, говориться в преамбулі Декларації, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, що рівність та невід'ємність їхніх прав є основою свободи, справедливості та загального миру і що зневажання і нехтування правами людини призводить до варварських актів, які обурюють совість людства; що основні нрава людини і цінність людської особи можуть бути забезпечені, якщо до цього прагнуть усі народи і держави, підтверджуючи це своїм чинним законодавством і безумовним його виконанням, Генеральна асамблея ООН проголошує цю Декларацію.

Основними принципами Декларації є:

всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і

кожна людина, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого положення, повинна мати всі права і свободи;

кожна людина має право на життя та особисту недоторканні сть;

ніхто не повинен зазнавати тортур або жорстокості, нелюдського поводження чи покарання;

всі люди рівні перед законом і мають право на рівний їх захист законом;

кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними судами в разі порушення їхніх основних прав, наданих конституцією або законом;

кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, доки її вину не буде встановлено в законному порядку;

кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави; вона має право покинути будь-яку країну, включаючи свою власну і повертатися до своєї країни;

кожна людина має право на громадянство; ніхто не може її безпідставно позбавити громадянства або права змінити своє громадянство;

кожна людина має право володіти майном як особисто, так і разом з іншими; ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна;

кожна людина має право на працю та рівну сплату за рівну працю;

кожна людина має право на освіту; освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод, які сприяють взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами;

кожна людина має право вільно браги участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами; кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх прав, автором яких вона є;

кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток особи; при здійсненні своїх прав кожна людина має зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом включно з метою забезпечення належного визнання поваги і свободи інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

В заключній частині Декларації підкреслюється, що ніщо в ній не може бути витлумачене як надання будь-якій державі, групі або окремим особам займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, які спрямовані на знищення прав і свобод, проголошених Декларацією.

Протягом тривалого часу було створено законодавчу базу, яка гарантувала основні права і свободи громадян різних країн. Різко збільшилися міжнародні зв'язки з іноземними державами, розширились і поглибились відносини юридичних осіб та громадян з підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами різних країн у різноманітних сферах суспільного життя: економіки, торгівлі, науки, культури, туризму. Також після проголошення України як суверенної та незалежної держави у 24 сепня 1991 року активізувались зв'язки України та її громадян з багаточисленною українською діаспорою.

В сукупності все це привело до значного збільшення поїздок громадян за кордон.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз основних положень міжнародного та національного законодавства, міжнародних договорів, статутів, доктрини та практики, встановлення існуючого в світі мінімального стандарту правового регулювання діяльності консульських установв міжнародному публічному праві.

Відповідно до цього в дослідженні поставлені наступні завдання:

Дослідити систему правового регулювання діяльності міжнародних консульських установ в міжнародному публічному праві;

Розглянути та проаналізувати уніфіковані матеріальні норми в регулюванні діяльності міжнародних консульських відносинах, а саме: дослідити внесок міжнародної Конвенції 1963 року в уніфікацію правового регулювання міжнародних консульських відносин, розглянути діяльність консульських установ з уніфікації матеріально-правового регулювання консульських відносин, проаналізувати особливості уніфікації правового регулювання консульських відносин в Україні та світі;

визначити особливості системи правового регулювання діяльності консульських установ в міжнародному публічному праві на рівні міждержавних та внутрішньодержавних публічно - та приватноправових відносин в галузі міжнародного права, дослідити специфіку їх взаємодії;

узагальнити підходи до матеріально-правового та колізійного регулювання консульського права у доктрині та законодавстві держав-флагманів консульських установ галузі в міжнародному праві.

Об’єктом дослідженняє правове регулювання консульських відносин, ускладнених іноземним елементом – міжнародних консульських відносин в міжнародному публічному праві.

Предметом дослідженнявиступають конкретні міжнародні та внутрішньодержавні законодавчі акти та законопроекти окремих держав, що містять загальне та/або спеціальне регулювання діяльності консульських установ, доктрина та їхня практика.

Методологічну основу дослідженняскладають сучасні методи наукового пізнання,зокрема, діалектичний із системно-структурним підходом до вивчення матеріалу, порівняльно-правовий, історичний, формально-логічний методи проведення досліджень.

Джерельна база.Виклад теоретичних, практичних та рекомендаційних положень, які містяться в даній роботі, грунтуються на міжнародно-правовій та законодавчій базі України, наукових працях фахівців-міжнародників та особистому досвіді праці спеціалістів в закордонних консульських установах, а також на їхніх порадах та наданнях документальних матеріалів.Теоретичну основу дипломної роботи, а також сформульовані автором висновки ґрунтуються на загальних досягненнях цивілістичної науки, у тому числі на результатах досліджень видатних вітчизняних та зарубіжних цивілістів, наукових працях сучасних дослідників цивільного права.

Взагалі регулювання переміщень громадян відноситься до компетенції консульської служби, а знання основ її діяльності стало необхідним не тільки для дипломатів-професіопалів, а і для широкого кола громадян, які працюють у сфері міжнародних відносин і за своїм фахом чи з інших обставин більш чи менш регулярно стикаються з цим питанням.

Однак для широкого кола громадян інформаційних посібників з консульських питань в Україні дуже мало або й взагалі немає і, як правило, переважна частина громадян при виїзді за кордон на тимчасове перебування чи на постійне проживання мало ознайомлена зі своїми правами та обов'язками під час перебуванні за кордоном, а також з правами та обов'язками закордонних консульських установ України та їх посадових осіб по правовому захисту фізичних та юридичних осіб України в іноземних державах, але не дивлячись на даний факт істотний вплив на результати даної роботи мали наукові дослідження праці таких науковців як Антоновича М., Анцелевича Г.О., Покрещука О.О., Баймуратова М., Бойка О.Д., Бастана А.М., Буткевича В.Г., Мицика В.В., Задарожного О.В., Гісема О,Глиняного В.П., Грицака Я., Дещинського Л.Є., Дмитрієва А., Муравйова В., Шемшученка Ю.С., Губерського Л.В., Андрусевича А.О., Дюрозеля Ж.Б., Зінченка А.Л., Доброва П.В., Івченка В., Салабая В.Ф., Дудка І.Д., Чуба М.П., Карпачової Н.І., Кирика В., Копиленка О.Л., Лановика Б.Д., Матейка Р.М., Матисякевича З.М., Макарчука В.С., Марущака М.Й., Матяша І., Мацка А., Буроменського М.В., Ліпкана В.А., Мотиля В.І. та інших провідних вчених.

Практичне значення отриманих результатів.Предмет консульського права та консульських відносин на сьогодні вивчається у спеціалізованих учбових закладах з міжнародних відносин, а також у торговельно-економічних, технічних, гуманітарних, культурно-освітніх та інших закладах, і це значно підвищило рівень знань у цій сфері молодих спеціалістів, тому дослідження полягає у їх використанні та застосуванні набутих знань юриста під час роботи над законодавчими і нормативно-правовими актами на практиці, можна застосовувати у навчальному процесі при вивченні аналогічної теми, використовувати дану роботу в законотворчих процесах в регулюванні діяльності консульських установ, а саме в правовому регулюванні консульських установ та їх діяльності в міжнародному публічному праві.

Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, основної частини, яка містить три розділи, висновків та списку використаних джерел та літератури.

Закрыть

Правовое регулирование консульских учреждений

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.