3.Зіставлення змісту твору з життєвими фактами, які покладені в його основу.

Важливим засобом, що допомагає розкрити життєві джерела твору, є вико­ристання краєзнавчих матеріалів. Творчість письменника не можна відривати від тієї атмосфери, в якій вона розвивалася. Якщо письменник народився і виріс чи, скажімо, проживав деякий час у певній місцевості, це не могло не позначитися на його біографії та творчості. Багатство народної мови, місцевий фольклор, краса навколишньої природи, знайомство з внутрішнім світом людей, їхніми мріями та сподіваннями — все це впливало на творчість письмен­ника, сприяло розвитку його таланту.

Звернення до реальних джерел, що живили творчість митця багато ва­жить для поглиблення літературної освіти учнів. Воно допоможе їм краще зрозуміти той чи інший художній твір, усвідомити зв’язок між мистецтвом і дійсністю, вчитиме їх цінити літературу як важливе джерело пізнання життя. На цій основі учні будуть засвоювати такі поняття, як типізація в літературі, роль творчої уяви і фантазії та інше.

Художня література — це “згущена, сконцентрована, скристалізована дійсність”. У ній в образно-чуттєвій формі змальовуються суспільні законо­мірності, втілюються життєві явища і факти. Навіть казкові образи і ті мають реальну основу. Завдяки реальній основі художній твір набуває своєї пізна­вальної і виховної функції.

4.Оскільки в художній літературі опредмечується, моделюється дійс­ність, закономірно, що у процесі вивчення її учнями часто має місце зістав­лення художніх творів з фактами нашої дійсності. Зв’язок з життям — важ­ливий принцип викладання літератури, що повинен пронизувати всі етапи аналізу художнього твору. Він виявляється в розумінні учнями ролі літера­тури як форми суспільної свідомості, в їх умінні побачити в літературному творі художнє відображення дійсності.

Психологи підкреслюють, що тільки тоді матеріал, який вивчається, при­верне увагу дітей, коли вони відчують у ньому життєво важливий зміст. “Щоб стати об’єктом сприймання і навіть відчуття, предмет мусить перш за все звернути на себе нашу увагу, мати певну відповідність з нашими почуттями, бажаннями та інтересами, і тоді просте споглядання чи слухання перетвориться в живий процес прослуховування, спостереження, оцінки і т.д., тобто в процес активної пізнавальної діяльності.”2 Саме тому потрібно розкривати життєву значимість твору. Це викликатиме в наших учнів роздуми про людське життя, формуватиме в них соціальні, моральні ідеали.

У багатьох методичних працях минулих десятиліть побутує думка, що процес розкриття ідейно-художнього змісту літературних творів проходить три етапи. Перший етап - це сприймання художнього твору, другий - осмислен­ня його, третій - вихід за його межі. Зв’язок з життям тут зводиться до пев­ного виховного моменту, який реалізується в кінці вивчення художнього твору. В цьому виявляється недооцінка великих виховних можливостей літератури.

Зв’язок з життям — не окремий етап, а серцевина вивчення літератури. Можна, скажімо, поговорити з учнями, чим приваблює їх той чи інший ху­дожній образ, або які художні узагальнення не втратили в ньому своєї життєвої сили і в наш час, які проблеми він порушує і яких змін набули тепер ці проблеми. Це допоможе їм збагнути силу типізації в мистецтві. Бажано вимагати від учнів пояснити значення окремих висловів, що мають глибокий узагальнюючий зміст, наприклад, пояснити своє розуміння слів:

В кожнім цвіті малім чи у дереві кожнім,

У любові людській, у дерзанні, у мрії

Я воскресну і встану диханням тривожним

Чи биттям свого серця, що вік не старіє. (А. Малишко)

Ні, я жива, я буду вічно жити!

Я маю в серці те, що не вмирає. (Леся Українка)

Не слід боятися ні зіставлень, ні певних протиставлень, якщо вони не суперечать логіці наукового пізнання. Проте не потрібно вдаватися до осучаснення героїв, коли художні образи розглядаються поза рамками історизму, з позиції наївного реалізму. У школах ще недавно практикували письмові роботи типу: «Яким ви уявляєте життя Остапа і Соломії за повістю М.Коцю­бинського “Дорогою ціною” в нашу епоху», “Мій лист Чіпці, голові кол­госпу”, “Майбутнє Івася, сина Катерини, за поемою Т.Шевченка «Кате­рина»”. На наш погляд, такі зіставлення — своєрідна вульгаризація мистецт­ва, так зване зміщення методологічних принципів аналізу.

Художній образ, перенесений в іншу епоху, безперечно, не може бути тим соціальним типом, яким його змалював письменник. Літературний герой повинен сприйматися в рамках конкретно-історичної епохи як певний компонент, виразник ідей, поглядів, концепції МИТЦЯ.

Образи Остапа і Соломії створені уявою М.Коцюбинського саме тому, що митець поставив за мету не просто розповісти читачеві певну життєву історію, а насамперед передати своє розуміння дійсності, підкреслити непо­хитне прагнення уярмленого народу до волі.

Не варто практикувати і письмові роботи учнів на продовження сюжетної лінії твору письменника. Такі твори є логічно не виправданими. Повість Марка Вовчка «Кармелюк» не має розв’язки. Проте вона не сприймається читачем як незакінчений твір мистецтва. Відсутність розв’язки логічно вмотивована. Ідучи за народною традицією, письменниця хотіла сказати: народні месники не вмирають, пройде час, і вони піднімуться на боротьбу за кращу долю.

Варто зазначити, що ідея письмових робіт на «дописування», продовження історії життя персонажа далеко не нова у методиці викладання літератури. Особливо нею захоплювалися окремі вчителі у 20-х роках. Вони практикували в школі теми: «Манілов — студент», «Побачення Плюшкіна з дочкою» тощо.

Закономірно, що такі твори не завоювали собі сталого місця у загальній системі письмових робіт учнів.

5.Особливу групу становлять ті методичні прийоми, які ґрунтуються на зіставленні літературного твору з картинами й ілюстраціями відомих художни­ків, скульптурними зображеннями, музичними творами, спектаклями, кінофіль­мами тощо. При такому зіставленні необхідно акцентувати увагу учнів не лише на тому спільному, що єднає ці види мистецтва, а й на специфічному, що дає право кожному з них на самостійне існування.

6.Вивчення художньої літератури не можна уподібнювати до простого заучування навчальної інформації. Це інформація специфічна, що вимагає роздумів, зіставлень з особистим досвідом дітей тощо. “Якщо вдуматися... в умови так званого розуміння думок, — писав І.Сеченов, — то завжди в результаті виявляється, що ключем до нього може бути тільки особистий досвід у широкому значенні цього слова. Всяка думка, якою абстрактною вона не була б, є по суті відгомін існуючого, того що траплялось, чи, врешті, можливого... тому дана думка може бути засвоєна чи усвідомлена тільки такою людиною, в якої вона входить ланкою в склад її особистого досвіду...”1 Подібного твердження притримується і О.Никифорова: “...Специфічно те, що процес відтворення образів спирається не на якісь зовнішні наочні моменти, а тільки на словесний текст, тобто на другі сигнали, і, значить, проходить тільки на основі актуалізації і перебудови вже наявних у читача наочних зв’язків”.

Досвід — це сукупність практично засвоєних знань, умінь і навичок. У широкому розумінні цього слова досвід — це не тільки те, з чим безпосеред­ньо зустрічався учень в житті, але й те, що читав про нього, чув від інших людей тощо.

Важлива роль у розвитку відтворюючої і творчої уяви учнів належить тим прийомам аналізу літературних творів, які ґрунтуються на перекладі художніх образів на мову інших мистецтв. Цей прийом реалізується у таких видах роботи, як «усне малювання», складання кіносценарію, інсценізування твору й інше, про що вже йшла мова у попередніх розділах книги.


Список літератури

Концепція літературної освіти. (Волошина Н.Й., Пасічник Є.А. та ін.) - К.: Віпол, 1993. - 74 с.

Никифорова О.И. Восприятие художественной литературы школьниками. - М.: Учпедгиз, 1959. - 206 с.

Сафонова А.М. Проблемные задания на уроках русской литературы. - К.: Рад. школа, 1977. - 152 с.

Цимбалюк В.І. Письмові творчі роботи з української літератури у 8-10 класах. - К.: Рад. школа, 1981.-125 с.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 9

Бесплатная работа

Закрыть

Приемы анализа художественного произведения на уроках литературы

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.