Формирование речевой компетентности учащихся на логопедических занятиях методом дидактических игр, упражнений и задач

Зміст

1. Формування мовленнєвої компетентності у дітей на логопедичних заняттях методом дидактичних ігор, вправ та завдань

2. Методична скарбничка

3. Конспекти занять

4. Ігровий феєрверк

5. Література

Неможливо уявити належний рівень життєвої компетентності людини без опанування мовлення. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового роз­витку й скарбницею всіх знань. Опановуючи мовлення, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми по­ведінки — основу життєвої компетентності, тобто «опановує науку і мистецтво жити поміж інших». -

Мовленнєвий розвиток дітей — складний психологіч­ний процес, що є не лише простим відтворенням дитиною почутого мовлення. Його характеризує міра сформованості знань, умінь та навичок дитини, він виявляється в соціальній та інтелектуальній активності поміж дорослих та однолітків.

Для успішної реалізації завдань формування мовленнєвої ком­петенції у групі має бути створена спокійна, доброзичлива атмо­сфера, а також відповідне розвивальне середовище: ігрові зони, що сприяють розвитку мовлення дітей, комплект дидактичних ігор із каталогом, набори розвивальних сюжетних та предметних, картинок, що постійно ви­користовують, як на заняттях, так і поза ними. Доцільно викори­стовувати в роботі з дітьми і Чарівний телевізор, і Чарівну книгу, уявно малювати словами за допомогою Чарівного олівця, прово­дити у ігри з іграшковим Мікрофоном. Стануть у пригоді CD-програвач (із серією дисків); різні види театрів; посібники для розвитку дрібної моторики; картотека загадок, прислів'їв, неби­лиць, скоромовок, віршів, фізкультхвилинок, етюдів, пальчикових гімнастик; демонстраційний та індивідуальні фланелеграфи.

Мовленнєва компетенція — це вміння на практиці доречно ко­ристуватися мовленням (висловлювати свої думки, бажання, на­міри, прохання), використовувати з цією метою як мовці, так і по­замовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентне утворення, що містить такі компетенції:

  • фонетичну (правильна звуковимова, розвинений фонематич­ний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);
  • лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового пері­оду, їх доречне застосування, вживання засобів мовленнєвої ви­разності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порівняння;

  • граматичну (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час та ін.);
  • діамонологічну (розуміння зв'язного тексту, уміння відпові­дати на запитання та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні види розповідей, переказувати).
  • Саме в діяльності розвиваються мовленнєві навички і форму­ються мовленнєві вміння. Провідною діяльністю дитини є гра, тому формувати мовленнєву компетенцію дитини слід у мовленнєво-ігровій діяльності, заснованій на розвитку дитя­чого мовлення засобами гри з використанням наочного матеріалу, без нього (словесні ігри), використанням різних ігрових атрибутів.

    Відомо, що рівень розвитку мовлення залежить від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук, тому на заняттях слід си­стематично проводити пальчикову гімнастику. Адже дитина, яка має високий рівень розвитку дрібної моторики, уміє логічно мірку­вати, у неї добре розвинені пам'ять, увага, зв'язне мовлення..

    Для розвитку мовленнєвого дихання доцільні такі ігри та вправи: надування гумових іграшок, повітряних кульок; здування «парашутів» із кульбаб, що відцвітають; ігри з паперовими корабликами, квітками, сніжинками. Це дуже подобається дітям, і вони не сприймають такі ігри, як вправи. Доступним і зручним у використанні матеріалом є вата. За допомогою ватяних кульок можна погратися у «Снігопад», здуваючи сніжинки з долоньки, та у «Футбол», заганяючи м'ячик (ватяну кульку) у ворота з кубиків.

    За допомогою схематичних сигнальних карток можна навчити дітей говорити в різному темпі та з різною силою голосу.

    Щоб навчити дітей правильно й чітко вимовляти звуки, стануть у пригоді такі ігри: «Вимов так, як я, «Назви і відгадай!», «Крам­ниця», «Комар», «Покатаймося на конику!», «Жуки», «Літаки», «Що сказав Петрушка?», «Виправ Незнайка», «Допоможемо Буратіно», «Чого бракує?», «Луна», «Паровоз», «Підкажи Петрушці звук», а також аудіозаписи голосів тварин і птахів для звуконаслі­дування, звукові кубики, артикуляційні вправи.

    Розвитку фонематичного слуху сприяють ігри: «Тиша», «Теле­фон», «Зіпсований телефон», «Тиха і голосна музика», «Що як зву­чить?», «Відгадай звук», «Упізнай, хто це?», «Тук-тук», «Зозуля», «Про що говорить кімната (вулиця, ліс)?», «Хто краще чує?», «Від­гадай, хто покликав?».

    Значну увагу слід приділяти інтонації, жестам, міміці, адже ці засоби виразності допомагають дітям зрозуміти зміст речення, тек­сту, правильно побудувати діалог.

    Формуванню (емоційної сфери сприятиме робота зі скоромов­ками, забавлянками. Промовити скоромовку потрібно не тільки швидко, чисто, але й з різними інтонаціями (ніжно, хитро, пи­тально тощо). Цьому допомагають так звані «емоційні кубики» — «Колобок», «Ромашка».

    Особливого значення в реалізації завдань розвитку мовлення дитини надають збагаченню лексики (словникового складу мов­лення), не тільки кількісно, але й якісно: збільшенню лексичного запасу різними частинами мови, словами, подібними (синонімами) і протилежними (антонімами) за значенням, багатозначними сло­вами. Під час ігор з дітьми доцільно застосовувати такі завдання, що змушують дитину обирати більш точне слово у реченні, слово­сполученні — «Скажи, який?», «Продовжи ряд слів», «Що ро­бить?». Слід приділяти увагу і смисловим відтінкам слів — вітер, вітерець, вітрище, пропонуючи дітям використати ці слова у ре­ченнях.

    Цікавою для дітей є гра «Предмет і дії». Суть гри полягає в тому, що необхідно назвати дії, які можна здійснювати з цим пред­метом (наприклад, логопед називає дітям добре відомий для них об'єкт — шоколад. Діти придумують, що можна зробити з шо­коладом. Ви будете здивовані винахідливістю дитячих відповідей! Шоколад: можна купити, подарувати, посипати ним морозиво, пригостити друга, забруднити сорочку, прикрасити торт тощо).

    Розширенню та збагаченню словника дітей сприятимуть такі ігри: «Четвертий зайвий», «Назви одним словом», «Я знаю п'ять назв...», «Скажи навпаки», «Чарівниймікрофон», «Непомились!» (із сигнальними картками).

    Найважливішим етапом мовленнєвого розвитку є засвоєння граматичної будови мовлення. Найефективнішим методом форму­вання граматичної правильності мовлення є дидактичні ігри та вправи:

  • спрямовані на формування вміння дітей відмінювати іменники множини в родовому («Що зникло?», «Чого більше?») та назив­ному відмінках («Що змінилося?», «Назви предмети», «Опиши картинку»)',
  • на відмінювання іменників однини і множини у знахідному від­мінку («Що я бачив?», «Розкажи про картинку»)-,
  • на вживання дієслів за особами і дієслівних форм із чергуван­ням приголосних в основі («Що ми робимо?», «Що написано в листі?»);
  • на узгодження числівників з іменниками («Що змінилося?», «Порахуй, скільки?»);
  • на утворення відносних прикметників («Улюблений сік», «Що із чого?»);
  • • на утворення присвійних, прикметників («Що кому нале­жить?», «Чий хвіст»);

  • на правильне вживання прийменників («Сховай зайчика», «Що змінилося?», «Де ведмедик?»);
  • на виправлення граматичних помилок («Так чи не так?», «Ви­прав казкового героя» та ін.).
  • Особливе місце посідають ігровим завдання на словотворення:

  • утворення іменників за допомогою суфіксів («Хто у нього мама,?», «Хто вона (він)?», «Скажи одним словом»);
  • утворення порівняльних ступенів прикметників;
  • утворення прикметників із двох слів: («З двох — одне», Утвори
  • нове слово»),

  • утворення іменників від дієслів («Назви професію», «Хто це ро­бить?»)',
  • утворення споріднених слів («Слова-родичі», «Додай слівце»). Корисними є вправи на словозміну:
  • відмінювання дієслівних форм (слайди мультимедійної презен­тації «Я, ти, ми, вони»);
  • узгодження числівників і прикметників з іменниками (з вико­ристанням м'яча або іграшкового мікрофону: «Скажи який?», «Передай слово», «М'яч кидай — слово називай»)
  • І, звісно, важливе місце у розвитку граматичних умінь посіда­ють ігри та вправи на вдосконалення синтаксичного боку сторони мовлення. Через ігри, цікаві завдання діти вчаться граматично правильно поєднувати слова у своєму мовленні: «Збери речення» (робота з деформованим текстом), «Я почну, а ти продовжуй...» (ре­чення з протиставленням), «Порівняй», «Добре — погано» (вправ­ляння у побудові складних речень зі сполучником тому що); утво­рення мовленнєвих конструкцій певного зразка: «Я хочу, щоб...», «Я вважаю, що»...

    Характеристики работы

    Реферат

    Количество страниц: 75

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Формирование речевой компетентности учащихся на логопедических занятиях методом дидактических игр, упражнений и задач

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.