Логопедия 8
План
1. Логотерапія як метод подолання розладів мовлення при аутизмі
2. Психолого-педагогічна характеристика дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення
3. Психічний розвиток і формування особистості дитини із ВНГП
2. Психолого-педагогічна характеристика дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення
Неповноцінна мовленнєва діяльність накладає відбиток на формування у дітей інтелектуальної, сенсомоторної, сенсорної та емоційно-вольової сфери.
Зв’язок між мовленнєвими порушеннями та іншими сторонами психічного розвитку обумовлює наявність вторинних дефектів, які утворюють картину аномального розвитку дитини в цілому. Так, маючи повноцінні передумови для оволодіння мисленнєвими операціями (порівняння, класифікації, аналізу, синтезу), діти відстають у розвитку наочно-образного та словесно-логічного мислення, з важкістю опановують мисленнєвими операціями (Л.Є. Андрусишин, Т.Д. Барменкова, Р.І. Ла- лаєва, Є.Ф. Соботович, В.В. Тарасун).
У дітей відмічають уповільнену динаміку перебігу мислен- нєвих процесів. Рівень сформованості логічних операцій дітей нижче вікової норми. Мовленнєва активність знижена, діти відчувають труднощі прийому словесної інструкції, демонструють обмежений обсяг пам’яті, неможливість утримати словесний ряд. Цілеспрямована діяльність порушена під час виконання як вербальних, так і невербальних завдань. Для більшості дітей характерні низький рівень пізнавальної активності, низький обсяг уявлень про навколишнє, труднощі встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Але діти мають потенціальні можливості до оволодіння абстрактними поняттями, якщо їм буде надана допомога з боку дорослого.
Деякі діти із ЗНМ демонструють недорозвинення логічних операцій. їхня логічна діяльність відрізняється крайньою нестійкістю, відсутністю планомірності, контролю за правильністю виконання завдань. Діти мають труднощі у виділенні значущих, суттєвих ознак, під час порівняння предметів орієнтуються на випадкові, незмістовні зовнішні ознаки. Не розуміють змісту загадок на основі порівнянь та загадок із зашифрованими ознаками, відчувають труднощі у підбиранні слів-аналогій на основі порівняння.
Низка авторів відмічають у дітей недостатню стійкість та обсяг уваги, обмежені можливості її розподілення (Л.І. Бєлякова, А.П. Воронова, Ю.Ф. Гаркуша, Р.Є. Лєвіна, Т.В. Кобилякова, І.С. Марченко, Т.Б. Філічева, Г.В. Чіркіна). Діти допускають помилки під час зорового впізнавання предмета в ускладнених умовах, їм необхідно більше часу для прийняття рішення. Неточними є зорові уявлення. Дітям важко виділити частини складного малюнку і знову їх об’єднати (порушений зоровий аналіз та синтез), спостерігаються труднощі у зорово-просторовому орієнтуванні. Рівень сформованості слухової довільної уваги та самоконтролю, довільного запам’ятовування також недостатній. Увага є нестійкою, часто відволікається, виснажується після невеликого навантаження. Так, під час виконання ланцюжка дій діти припускаються двох і більше помилок: не запам’ятовують інструкцію взагалі, змінюють місцями наступність дій, скорочують кількість дій.
Дослідження мнестичних функцій (О.М. Мастюкова) дозволяє зробити висновок про те, що запам’ятовування словесних стимулів у дітей значно нижче, ніж у дітей без мовленнєвої патології. При відносно збереженій смисловій, логічній пам’яті у дітей знижена вербальна пам’ять, страждає продуктивність запам’ятовування і відтворення вербальної інформації.
Наявність ЗНМ у дітей призводить до стійких порушень діяльності спілкування (Ю.Ф. Гаркуша, В.В. Коржевіна). При цьому утруднюється процес міжособистісної взаємодії дітей і утворюються серйозні проблеми на шляху їх розвитку і навчання.
Діти із ЗНМ малоактивні, ініціативи у спілкуванні зазвичай не виявляють. Мають порушення у спілкуванні, що проявляється у незрілості мотиваційно-потребнісної сфери. Мають труднощі, пов’язані з комплексом мовленнєвих і когнітивних порушень. Превалююча форма спілкування з дорослими у дітей 4-5 років ситуативно-ділова, що не відповідає віковій нормі.
Поряд із загальною ослабленістю діти із ЗНМ у тому чи іншому ступені демонструють збіднення, спотворення і порушення онтогенезу сенсомоторного розвитку як окремих систем (ноги, руки, ока, орального апарату тощо), так і їх взаємодії.
Дітям притаманне відставання у розвитку усіх видів моторики - загальної, мімічної, дрібної та артикуляційної (Н.Н. Трауготт, Є.М. Мастюкова, В.П. Дудьєв): порушення у розвитку основних рухів та їх фізичних якостей, недостатня статична та динамічна координація загальних та дрібних рухів, зниження швидкості та спритності під час виконання вправ, порушення послідовності елементів дій, труднощі переключення з одного виду рухів на інший, а також у відтворенні рухового завдання за просторово-часовими параметрами. Найбільші труднощі визначаються під час виконання дій за словесною інструкцією.
У дітей із ЗНМ порушена графомоторна навичка (І.С. Марченко, Т.В. Кобилякова, Н.В. Чередніченко) - спостерігається неможливість правильно змальовувати фігури, малюнки. Недостатньо розвинена зорово-моторна координація і зоровий контроль за рухами руки. Діти не дотримуються лінії, рухи неточні, невпевнені, спостерігається слабке або дуже сильне натискання на олівець під час малювання. У дітей із ЗНМ порушеним є конструктивний праксис, що переважно пов’язано з недорозвиненням дрібної моторики пальців рук - діти відчувають труднощі під час маніпуляції дрібними предметами. Вивчення мотиваційно-вольової готовності дітей із ЗНМ до навчання в школі (І.В. Мартиненко) виявило у них домінування соціально-ігрової та ігрової мотивації, несформованість саморегуляції, затримку формування навчальних мотивів, їх нестійкість, поверховість, недостатню усвідомленість, змістовну збідненість. Вольова сфера характеризується недостатністю саморегуляції та дій самоконтролю, словесної регуляції дій, труднощами здійснення усіх етапів складної вольової дії. Тому діти із ЗНМ відчувають труднощі у визначенні мети діяльності, її плануванні, виконанні, оцінці та перевірці, особливо в умовах дотримання кількох правил. Процес виконання вольових дій недостатньо опосередковується мовленням, що унеможливлює їх виконання у внутрішній формі. Зазначені особливості вольової сфери виявляються у різних видах діяльності: у процесі виконання ігрового, навчального завдання та завдання за зразком.
Дані психолого-педагогічної діагностики дітей із ЗНМ дозволяють визначити найбільш адекватну систему організації їх у процесі навчання, знайти для кожної дитини найбільш оптимальні індивідуальні методи і прийоми корекції.