План

1. Логотерапія як метод подолання розладів мовлення при аутизмі 

2. Психолого-педагогічна характеристика дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення 

3. Психічний розвиток і формування особистості дитини із ВНГП

1. Логотерапія як метод подолання розладів мовлення при аутизмі

У рамках нейропсихологічного та патопсихологічного підхо­ду логотерапія застосовується для подолання розладів мовлен­ня внаслідок неврологічних хвороб. Мовленнєва терапія спря­мована на діагностику і корекцію мовленнєвих та голосових порушень, порушень письма та читання, параліч артикуля­ційного апарату.

Логотерапія як засіб корекції тривожних станів (В. Франк­лін) ґрунтується на положенні, що вродженою мотиваційною тенденцією людини є прагнення до реалізації людиною сенсу свого життя. Класична логотерапія представлена двома метода­ми: метод персонального осмислення життя та метод «Сократівського діалогу» (інтелектуальне змагання між логотерапевтом і клієнтом, у ході якого змінюються непослідовні, суперечливі та бездоказові судження). В рамках логотерапії застосовується ще один метод - метод парадоксальної інтенції, спрямований на подолання фобій, страхів та нав’язливих станів аутичних людей.

Корекційно-розвивальна робота з розвитку мовлення вра­ховує мовленнєву активність дитини, мотиваційний план мов­леннєвої діяльності і характер мовного матеріалу і забезпечує три складові діяльності: мотиваційну (чому, з якою метою ди­тина повинна говорити), цільову (навіщо дитина повинна гово­рити) і виконавську (що і коли дитина повинна говорити). Ко­жен етап має свої завдання, що розв’язуються водночас із фор­муванням основних видів діяльності.

Основним завданням першого етапу є створення мовленнє­вого середовища, пробудження в дитини мовленнєвої активності як найважливішої умови подальшого оволодіння мовленням, інтересу до навколишнього світу і людини (насамперед, одно­літка як об’єкта взаємодії), розвиток наочних і наочно-ігрових дій, здатності брати участь у колективній діяльності, розумін­ня жестів вказування та співвіднесення тощо.

На другому етапі основний акцент робиться на засвоєнні дитиною засобів спілкування (словесних і невербальних) для задоволення комунікативної потреби, що виникає. Розвиток комунікативної функції мовлення - головне завдання цього ета­пу, а комунікативний принцип побудови занять - провідний. На всіх заняттях підтримується і заохочується мовленнєва ак­тивність дітей. При цьому йде велика робота з розвитку сприй­мання виражальних рухів і природних жестів, особлива увага надається міміці, розвитку розуміння емоційних станів люди­ни. Здійснюється робота з навчання дітей складати нескладні розповіді з «особистого досвіду», з розвитку вміння давати сло­весний звіт про виконані дії в процесі продуктивних видів діяль­ності.

На третьому етапі основне завдання полягає в навчанні дітей розповіді (після розігрування змісту художнього твору за ролями для кращого розуміння мотивів поведінки і стосунків персонажів, а також формування смислової програми висловів). Для закріплення уявлень про тимчасову і причинну по­слідовність сюжету на цьому ж занятті проводиться малювання простим олівцем, схемний, з розподілом смужки паперу на чис­ло смислових відрізків. Триває робота з розвитку комунікатив­ної функції мовлення. Для розвитку регулюючої функції мов­лення йде робота щодо формування попереднього задуму і по його реалізації за допомогою спеціальних операційних карт із застосуванням символічних засобів.

Напрями логотерапевтичної роботи:

1. У повсякденному житті, під час живого спілкування з дитиною з приводу її побутових, ігрових і пізнавальних інте­ресів (розвиток соціальної спрямованості мовлення, розвиток комунікативної потреби, оволодіння різними видами комуні­кативних висловів).

2. У процесі сюжетно-рольових театралізованих ігор (акти­візація мовних засобів, освоєння різних типів комунікативних висловів, зокрема із запереченням).

3. На заняттях із малювання, ліплення, конструювання, ручної праці (регулююча функція мовлення, зв’язок сприйня­того зі словом з метою формування придатних для зображення уявлень, актуалізація уявлень по слову).

4.На заняттях із розвитку мовлення (всі види і форми мов­лення), побудованих за принципом моделювання комунікатив­них ситуацій.

5.У ході формування елементарних математичних уявлень, фізичного і музичного виховання.

6. Під час процесу індивідуальної корекційної роботи (ко­рекція звуковимови, розвиток фонематичного слуху і надалі відповідно до індивідуальної корекційної програми).

Емоційно-смислове коментування логотерапевтичної робо­ти має бути:

  • обов’язково прив’язаним до досвіду дитини, до того, що вона знає, бачила, на чому зосереджувала свою увагу;
  • з наданням значення будь-якій активності дитини;
  • із розставлянням акцентів на позитивних емоційних ас­пектах оточуючого, фіксуючи увагу на приємних для дитини відчуттях і пом’якшуючи, по можливості, неприємні;
  • з поясненням причинно-наслідкових зв’язків, надаванням дитині уявлення про будову предметів і суть явищ для подолан­ня страхів і стереотипних потягів;
  • з поясненням змісту подій, їх залежності від людських стосунків, соціальних правил;
  • з формуванням уявлення про людські емоції, почуття, сто­сунки, які є незрозумілими;
  • розгорнутим, але не примітивним.
  • Використовуючи емоційно-смислове коментування у грі і на заняттях з дитиною, обговорюючи окремі епізоди, слід по­в’язувати їх зі зрозумілими дитині емоційними образами.

    Характеристики работы

    Реферат

    Количество страниц: 14

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Логопедия 8

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.