Дидактические игры как средство формирования предметных умений на уроках истории
Дидактичні ігри як засіб формування предметних умінь на уроках історії
Гра є багатовимірним та складним явищем, ключовим поняттям у таких соціогуманітарних науках, як філософія, психологія, етнографія, антропологія, історія. Тісний І взаємозв'язок ігор з процесом навчання зумовив залучення поняття «гра» до категорійного апарату педагогіки, яка досліджує специфічний різновид ігор - дидактичні.
На уроках історії використовують найрізноманітніші ігри. Можливо, саме тому в методиці не склалося єдиної класифікації ігор, окрім того, дослідники, вдаючись до спроби їх систематизувати, керуються різними підходами. Так, О. Пометун, Л. Пироженко, Г. Коберник, ґрунтуючись на засадах інтерактивного навчання, виокремлюють моделюючі ігри (імітаційні та симуляції (судове та громадське слухання) та розігрування ситуації за ролями (рольова гра, програвання сценки, драматизація) [3, с. 24-29]. Л.Борзова розрізняє ігри за сутністю ігрової основи (з правилами, рольові, комплексні ігрові системи на зразок КВК), за структурними елементами уроку (для вивчення нового матеріалу, для закріплення, перевірки знань, узагальнювальні, релаксаційні паузи), за міжпредметними зв'язками (історико-літературні, історико-географічні тощо), за джерелом пізнання (на основі усного викладу матеріалу, роботи з наочністю, практичної роботи) [2, с. 23-24]. К. Баханов поділяє ігри за методикою проведення на ігри-змагання, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні та ігри-драматизації; задидактичною метою — на такі, що актуалізують матеріал, формувальні, узагальнювапьні, контрольно-корекційні [ 1, с. 13]. І. Кучерук виокремлює ігри з правилами, сюжетно-рольові (ретроспективні та ділові) й порубіжні [6]. Т. Іванова класифікує ігри, вважаючи такими лише рольові, й виокремлює серед них: театралізовані вистави, театралізовані ігри, проблемно-рольові ігри дискусійного характеру, екскурсійні ігри, які відрізняються за ступенем складності та розвивальною метою [4, с. 5]. М. Короткова поділяє ігри на ділові (обговорення, дослідження), ділові з елементами ретроспективності, ретроспективні (рольові (театралізовані вистави, театралізовані ігри, проблемно-дискусійні ігри), нерольові (конкурсні, маршрутні) і тренінгові (настільні, на основі заданого алгоритму та сюжетні) [5, с. 13].
У методиці навчання історії накопичено багатий досвід застосування дидактичних ігор як засобу активізації пізнавального інтересу та самостійності учнів, їх зацікавленості предметом, формування образних уявлень, активізації взаємодії учнів, підвищення ефективності засвоєння фактичного матеріалу. Проте в умовах впровадження особистісно зорієнтованої парадигми навчання актуальності набуває розвиток умінь. У процесі навчання історії відбувається формування цілого комплексу умінь, серед яких розрізняють загальнонавчальні та специфічні (предметні). На сьогодні в умовах компетентісного підходу до навчання до переліку умінь у навчанні історії належать хронологічні, просторові, інформаційні, мовні, логічні та аксіологічні як складові відповідних їм компетентностей [7, с.5].
Загальновідомо, що методика формування предметних умінь під час навчання історії передбачає організацію послідовних, пов'язаних між собою етапів: репродуктивного (засвоєння знань конкретного прийому та виконання діяльності за зразком під керівництвом учителя), перетворювального (самостійного виконання способу діяльності в однотипних ситуаціях) та творчого (застосування знайомого прийому в нових умовах). Відповідно до цього, використання дидактичних ігор у навчанні історії як засобу формування предметних умінь передбачає їх організацію на репродуктивному, перетворювальному та творчому рівнях навчальної діяльності. Тож вибір виду ігор залежить від: характеру пізнавальної діяльності учнів, мети уроку, змісту історичного матеріалу, типу й етапу уроку та етапу формування предметних умінь.
На уроках, на яких діти засвоюють фактичний матеріал, насичений датами, термінами, іменами, що потребує закріплення, повторення, перевірки міцності засвоєння інформації чи настанови на її сприйняття, доречно застосовувати тренувальні ігри. Репродуктивний і перетворювальний характер пізнавальної діяльності учнів визначає зокрема ігри «Знайди помилку», «Історичний ланцюг», «Бліцопитування», кросворди, кросдати, головоломки, анаграми, букваринти, ребуси, криптограми, лабіринти, що зумовлено завданнями на відтворення та часткове перетворення фактичного матеріалу. Ці ігри зводяться до вказування дати, географічного об'єкта, терміна, імені історичної постаті на основі опису або виконання послідовних дій.
Використання різновидів ігор залежно від типу та етапу уроку, етапу формування предметних умінь та характеру пізнавальної діяльності учнів
Тип уроку | Етапи уроку | Ігри | Етап формування предметних умінь та характер пізнавальної діяльності |
Вивчення нового матеріалу, формування вмінь та навичок Комбінований | Активізація розумової діяльності, перевірка домашнього завдання, узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок | Кросворд, кросдат, «Знайди помилку», «Історичний ланцюг», «Бліц-опитування» | Репродуктивний, перетворювальний |
Мотивація навчальної діяльності | Головоломки, анаграми, букваринти, ребуси, криптограми, лабіринти | Репродуктивний перетворювальний | |
Сприйняття й осмислення нового матеріалу | «Прес-конференція», «Віртуальна екскурсія», «Наукова лабораторія», «Історична вітальня», «Суд», театралізована вистава, театралізована гра, проблемно-рольова гра дискусійного характеру | Репродуктивний, перетворювальний, творчий | |
Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок | Повторення й аналіз основних фактів, подій і явищ, засвоєння провідних ідей і теорій на основі систематизації знань | «Слабка ланка», «Комбіноване лото», «Історичні шахи», «Розумники і розумниці», «Вікторини», «КВК», «Брейн-ринг», «Кінофестиваль». | Репродуктивний, перетворювальний, творчий |
Такі ігри, як «Слабка ланка», «Комбіноване лото», «Історичні шахи», «Розумники і розумниці», «Вікторини», «КВК», «Брейн-ринг», також передбачають перетворювальний характер пізнавальної діяльності школярів, що випливає із завдань на визначення періодизації та тривалості події, географічних об'єктів за описом, тлумачення понять, встановлення причин, наслідків і значення подій, узагальнення фактів, оцінку подій та діяльності історичної особистості, виявлення цінностей, інтересів, потреб та суперечностей у позиціях останніх, що зумовлює застосування цих ігор під час перетворювального етапу формування предметних умінь.
На етапі вивчення нового матеріалу варто проводити рольові та ділові ігри. Як зауважує Л. Борзова, процес вивчення нового з постановкою перед учнями певних навчальних цілей збігається з органічно закладеним у грі пізнавальним завданням. Таке гармонійне поєднання створює високі потенційні можливості у навчальному процесі, для реалізації яких перш за все вчителю, а потім і учням потрібно виявити нестандартний погляд, креативність, неабияку фантазію. Постає потреба в аналізі, узагальненні, формулюванні висновків інформації, навколо якої відбувається гра [2, с. 30]. Лише дія, під час якої щось відбувається, має конкретний результат, здатна привести до рефлекси, може бути основою для формування компетентної особистості.
Залежно від участі учнів у складанні сценарію рольові ігри можна закріпити за певним етапом формування предметних умінь. Так, театралізовану виставу за чітким сценарієм, складеним учителем, варто організовувати на репродуктивному етапі. Розігрування ролей за написаним школярами сценарієм з елементами імпровізації з боку учнів під час організації театралізованої гри надається для використання на перетворю^ вальному етапі. Проблемно-рольові ігри дискусійного характеру, під час яких учасники мають розв'язати проблеми з позицій своїх персонажів, а також ділові ігри з імітації умов та змісту професійної діяльності дають змогу організовувати діяльність на творчому рівні та, відповідно, завершальному етапі формування предметних умінь. Бажано, аби в змісті історичного матеріалу, обраного для проведення цих ігор, оптимально поєднувався фактичний й теоретичний компоненти, що дає змогу з'ясувати причиново-наслідкові зв'язки, тенденції історичного розвитку, а також засвоїти нові факти й переосмислити в нових зв'язках та відношеннях відомі раніше.
Пропонуємо варіант використання ігор як засобу формування предметних умінь у межах курсу Нової історії під час вивчення розділів «Європейська культура кінця XVI - першої половини XVII століття», «Польська держава і Московське царство», «Криза старого порядку. Початок модернізації», «Країни Сходу» (матеріал статті скомпоновано відповідно до чинної програми). Для організації творчого рівня пізнавальної діяльності обираємо тему: «Початок промислового перевороту». Це зумовлено тим, що зміст цієї теми насичений фактичним (створення перших верстатів і парової машини, поява нових соціальних груп, руйнування техніки лудитами, поява тред-юніонів тощо) і теоретичним матеріалом (поняття «промисловий переворот», «фабрика», «індустріальне суспільство»; визначення економічних, соціальних та екологічних наслідків промислового перевороту; тенденції до утвердження капіталістичних відносин). Постановка проблемного питання, пошук способів його розв'язання дадуть змогу організувати творчу пізнавальну діяльність, на основі якої плануємо формувати предметні вміння: логічні - встановлювати причини, сутність та наслідки подій; аксіологічні — виявляти цінності, інтереси, потреби, суперечності в позиціях соціальних груп; інформаційні - виявляти різні погляди під час аналізу змісту історичних джерел; хронологічні — визначати наступність подій у часі; просторові - визначати розвиток історичних явищ на основі географічного положення країни; мовні — в розповіді висловлювати власну позицію.
На попередніх уроках варто провести ігри, які мають за мету поспідовне виконання певних прийомів навчальної діяльності, спрямованих на формування означених умінь. Забезпечення репродуктивного рівня пізнавальної діяльності, а відповідно й аналогічного способу засвоєння матеріалу, можливе під час розгадування кросвордуна уроці з теми «Досягнення науки та тягар марновірства» на етапі систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок. Для організації цієї гри на підготовчому етапі учнів класу слід об'єднати в п'ять команд, які отримають однакові кросворди, та обрати двох експертів, які мають контролювати правильність відповідей. На розв'язання кросворду відводимо 4-5 хвилин. Перемагає та команда, яка швидше та правильніше впоралася із завданням. Методична сутність кросворду передбачає надання відповіді на поставлене запитання про причини зближення медицини та хімії, наслідки розвитку природничих наук у XVI — XVII ст., поняття «наоїфілософія», «гуманізм»; ціннісні орієнтири в суспільстві доби XVI– XVII ст.; погляди діячів культури Західної Європи XVI — XVII ст.; суспільні течії та напрями науки в XVI — XVII ст.; географічні об’єкти тощо, що сприяє удосконаленню предметних умінь.
Запитання до кросворду
По вертикалі. 1. Що визнавалося найбільшою цінністю в епоху гуманізму? (людина) 3. Яка форма правління була ідеальною згідно з теорією Н. Мак’явеллі? (республіка) 5. Що, за теорією М. Копернио, визнавалося центром Всесвіту? (Сонце) 8. Країна, у якій зародилися нові погляди на суспільство і державу (Італія).
По горизонталі. 2. Кого в епоху нового часу звинувачували в чаклунстві, засуджуючи аж до публічного спалення на вогні? (відьма) 4. Які навчальні заклади у Європі бурхливо розвивалися в XVI– XVII ст.? (університети) 6. Яке поняття, спрямоване на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв її прагнень і бажань, стає ключовим в епоху Відродження? (гуманізм) 7. Який напрям науки отримав поштовх до розвитку наприкінці XV—XVIст., започаткувавши розвиток географії, картографії, астрономії, механіки, математики, біології, медицини? (натурфілософія) 9. Що винайшов Т. Парацельс у результаті зближення медицини та хімії? (медикаменти) 10. Кому належать слова: «А все-таки вона крутиться»? (Галілей)