Дидактичні ігри як засіб формування предметних умінь на уроках історії

Гра є багатовимірним та складним явищем, ключовим поняттям у таких соціогуманітарних науках, як філософія, психологія, етнографія, антропологія, історія. Тісний І взаємозв'язок ігор з процесом навчання зумовив залучення поняття «гра» до категорій­ного апарату педагогіки, яка досліджує специфічний різновид ігор - дидактичні.

На уроках історії використовують найрізноманітніші ігри. Можливо, саме тому в методи­ці не склалося єдиної класифікації ігор, окрім того, дослідники, вдаючись до спроби їх систе­матизувати, керуються різними підходами. Так, О. Пометун, Л. Пироженко, Г. Коберник, ґрунтуючись на засадах інтерактивного навчання, виокремлюють моделюючі ігри (імітаційні та симуляції (судове та громадське слухання) та розігрування ситуації за ролями (рольова гра, програвання сценки, драматизація) [3, с. 24-29]. Л.Борзова розрізняє ігри за сутністю ігрової основи (з правилами, рольові, комплексні ігрові системи на зразок КВК), за струк­турними елементами уроку (для вивчення нового матеріалу, для закріплення, перевірки знань, узагальнювальні, релаксаційні паузи), за міжпредметними зв'язками (історико-літературні, історико-географічні тощо), за джерелом пізнання (на основі усного викладу ма­теріалу, роботи з наочністю, практичної роботи) [2, с. 23-24]. К. Баханов поділяє ігри за ме­тодикою проведення на ігри-змагання, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні та ігри-драматизації; задидактичною метою — на такі, що актуалізують матеріал, формувальні, узагальнювапьні, контрольно-корекційні [ 1, с. 13]. І. Кучерук виокремлює ігри з правилами, сюжетно-рольові (ретроспективні та ділові) й порубіжні [6]. Т. Іванова класифікує ігри, вва­жаючи такими лише рольові, й виокремлює серед них: театралізовані вистави, театралізо­вані ігри, проблемно-рольові ігри дискусійного характеру, екскурсійні ігри, які відрізняються за ступенем складності та розвивальною метою [4, с. 5]. М. Короткова поділяє ігри на ділові (обговорення, дослідження), ділові з елементами ретроспективності, ретроспективні (роль­ові (театралізовані вистави, театралізовані ігри, проблемно-дискусійні ігри), нерольові (кон­курсні, маршрутні) і тренінгові (настільні, на основі заданого алгоритму та сюжетні) [5, с. 13].

У методиці навчання історії накопичено багатий досвід застосування дидактичних ігор як засобу активізації пізнавального інтересу та самостійності учнів, їх зацікавленості предме­том, формування образних уявлень, активізації взаємодії учнів, підвищення ефективності засвоєння фактичного матеріалу. Проте в умовах впровадження особистісно зорієнтованої парадигми навчання актуальності набуває розвиток умінь. У процесі навчання історії відбу­вається формування цілого комплексу умінь, серед яких розрізняють загальнонавчальні та специфічні (предметні). На сьогодні в умовах компетентісного підходу до навчання до пере­ліку умінь у навчанні історії належать хронологічні, просторові, інформаційні, мовні, логічні та аксіологічні як складові відповідних їм компетентностей [7, с.5].

Загальновідомо, що методика формування предметних умінь під час навчання історії пе­редбачає організацію послідовних, пов'язаних між собою етапів: репродуктивного (за­своєння знань конкретного прийому та виконання діяльності за зразком під керівництвом учителя), перетворювального (самостійного виконання способу діяльності в однотипних си­туаціях) та творчого (застосування знайомого прийому в нових умовах). Відповідно до цьо­го, використання дидактичних ігор у навчанні історії як засобу формування предметних умінь передбачає їх організацію на репродуктивному, перетворювальному та творчому рівнях навчальної діяльності. Тож вибір виду ігор залежить від: характеру пізнавальної діяльності учнів, мети уроку, змісту історичного матеріалу, типу й етапу уроку та етапу формування предметних умінь.

На уроках, на яких діти засвоюють фактичний матеріал, насичений датами, термінами, іменами, що потребує закріплення, повторення, перевірки міцності засвоєння інформації чи настанови на її сприйняття, доречно застосовувати тренувальні ігри. Репродуктивний і перетворювальний характер пізнавальної діяльності учнів визначає зокрема ігри «Знайди помилку», «Історичний ланцюг», «Бліц­опитування», кросворди, кросдати, головоломки, анаграми, букваринти, ребуси, криптограми, лабіринти, що зумовлено завданнями на відтворення та часткове перетворення фактич­ного матеріалу. Ці ігри зводяться до вказування дати, геогра­фічного об'єкта, терміна, імені історичної постаті на основі опису або виконання послідовних дій.

Використання різновидів ігор залежно від типу та етапу уроку, етапу формування предметних умінь та характеру пізнавальної діяльності учнів

Тип уроку Етапи уроку Ігри Етап формування предметних умінь та характер пізна­вальної діяльності
Вивчення нового матеріалу, форму­вання вмінь та нави­чок Комбінований Активізація розумової діяльності, пере­вірка домашнього завдання, узагальнен­ня й систематизація знань, умінь і навичок Кросворд, кросдат, «Знайди помилку», «Історич­ний ланцюг», «Бліц-опитування» Репродуктивний, перетворювальний
Мотивація навчальної діяльності Головоломки, анаграми, букваринти, ребуси, криптограми, лабіринти Репродуктивний перетворювальний
Сприйняття й осмислення нового ма­теріалу «Прес-конференція», «Віртуальна екскурсія», «На­укова лабораторія», «Історична вітальня», «Суд», театралізована вистава, театралізована гра, про­блемно-рольова гра дискусійного характеру Репродуктивний, перетворюваль­ний, творчий
Узагальнення та си­стематизація знань, умінь і навичок Повторення й аналіз основних фактів, подій і явищ, засвоєння провідних ідей і теорій на основі систематизації знань «Слабка ланка», «Комбіноване лото», «Історичні шахи», «Розумники і розумниці», «Вікторини», «КВК», «Брейн-ринг», «Кінофестиваль». Репродуктивний, перетворюваль­ний, творчий

Такі ігри, як «Слабка ланка», «Комбіноване лото», «Істо­ричні шахи», «Розумники і розумниці», «Вікторини», «КВК», «Брейн-ринг», також передбачають перетворювальний ха­рактер пізнавальної діяльності школярів, що випливає із за­вдань на визначення періодизації та тривалості події, геогра­фічних об'єктів за описом, тлумачення понять, встановлення причин, наслідків і значення подій, узагальнення фактів, оцінку подій та діяльності історичної особистості, виявлення ціннос­тей, інтересів, потреб та суперечностей у позиціях останніх, що зумовлює застосування цих ігор під час перетворювально­го етапу формування предметних умінь.

На етапі вивчення нового матеріалу варто проводити роль­ові та ділові ігри. Як зауважує Л. Борзова, процес вивчення нового з постановкою перед учнями певних навчальних цілей збігається з органічно закладеним у грі пізнавальним завдан­ням. Таке гармонійне поєднання створює високі потенційні можливості у навчальному процесі, для реалізації яких перш за все вчителю, а потім і учням потрібно виявити нестандарт­ний погляд, креативність, неабияку фантазію. Постає потреба в аналізі, узагальненні, формулюванні висновків інформації, навколо якої відбувається гра [2, с. 30]. Лише дія, під час якої щось відбувається, має конкретний результат, здатна привес­ти до рефлекси, може бути основою для формування компе­тентної особистості.

Залежно від участі учнів у складанні сценарію рольові ігри можна закріпити за певним етапом формування предметних умінь. Так, театралізовану виставу за чітким сценарієм, скла­деним учителем, варто організовувати на репродуктивному етапі. Розігрування ролей за написаним школярами сценарієм з елементами імпровізації з боку учнів під час організації теат­ралізованої гри надається для використання на перетворю^ вальному етапі. Проблемно-рольові ігри дискусійного харак­теру, під час яких учасники мають розв'язати проблеми з по­зицій своїх персонажів, а також ділові ігри з імітації умов та змісту професійної діяльності дають змогу організовувати діяльність на творчому рівні та, відповідно, завершальному етапі формування предметних умінь. Бажано, аби в змісті іс­торичного матеріалу, обраного для проведення цих ігор, оп­тимально поєднувався фактичний й теоретичний компоненти, що дає змогу з'ясувати причиново-наслідкові зв'язки, тенден­ції історичного розвитку, а також засвоїти нові факти й пере­осмислити в нових зв'язках та відношеннях відомі раніше.

Пропонуємо варіант використання ігор як засобу форму­вання предметних умінь у межах курсу Нової історії під час вивчення розділів «Європейська культура кінця XVI - першої половини XVII століття», «Польська держава і Московське царство», «Криза старого порядку. Початок модернізації», «Країни Сходу» (матеріал статті скомпоновано відповідно до чинної програми). Для організації творчого рівня пізнавальної діяльності обираємо тему: «Початок промислового перево­роту». Це зумовлено тим, що зміст цієї теми насичений фак­тичним (створення перших верстатів і парової машини, поява нових соціальних груп, руйнування техніки лудитами, поява тред-юніонів тощо) і теоретичним матеріалом (поняття «про­мисловий переворот», «фабрика», «індустріальне суспільс­тво»; визначення економічних, соціальних та екологічних на­слідків промислового перевороту; тенденції до утвердження капіталістичних відносин). Постановка проблемного питання, пошук способів його розв'язання дадуть змогу організувати творчу пізнавальну діяльність, на основі якої плануємо форму­вати предметні вміння: логічні - встановлювати причини, сут­ність та наслідки подій; аксіологічні — виявляти цінності, інтере­си, потреби, суперечності в позиціях соціальних груп; інфор­маційні - виявляти різні погляди під час аналізу змісту історичних джерел; хронологічні — визначати наступність подій у часі; просторові - визначати розвиток історичних явищ на основі географічного положення країни; мовні — в розповіді висловлювати власну позицію.

На попередніх уроках варто провести ігри, які мають за мету поспідовне виконання певних прийомів навчальної діяль­ності, спрямованих на формування означених умінь. Забезпе­чення репродуктивного рівня пізнавальної діяльності, а відпо­відно й аналогічного способу засвоєння матеріалу, можливе під час розгадування кросвордуна уроці з теми «Досягнення науки та тягар марновірства» на етапі систематизації й уза­гальнення знань, умінь і навичок. Для організації цієї гри на під­готовчому етапі учнів класу слід об'єднати в п'ять команд, які отримають однакові кросворди, та обрати двох експертів, які мають контролювати правильність відповідей. На розв'язання кросворду відводимо 4-5 хвилин. Перемагає та команда, яка швидше та правильніше впоралася із завданням. Методична сутність кросворду передбачає надання відповіді на поставле­не запитання про причини зближення медицини та хімії, наслід­ки розвитку природничих наук у XVI — XVII ст., поняття «на­оїфілософія», «гуманізм»; ціннісні орієнтири в суспільстві доби XVI– XVII ст.; погляди діячів культури Західної Європи XVI — XVII ст.; суспільні течії та напрями науки в XVI — XVII ст.; географічні об’єкти тощо, що сприяє удосконаленню пред­метних умінь.

Запитання до кросворду

По вертикалі. 1. Що виз­навалося найбільшою цінністю в епоху гуманізму? (людина) 3. Яка форма правління була ідеальною згідно з теорією Н. Мак’явеллі? (республіка) 5. Що, за теорією М. Коперни­о, визнавалося центром Всес­віту? (Сонце) 8. Країна, у якій зародилися нові погляди на сус­пільство і державу (Італія).

По горизонталі. 2. Кого в епоху нового часу звинувачу­вали в чаклунстві, засуджуючи аж до публічного спалення на вогні? (відьма) 4. Які навчальні заклади у Європі бурхливо розвивалися в XVI– XVII ст.? (університети) 6. Яке по­няття, спрямоване на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв її прагнень і бажань, стає ключо­вим в епоху Відродження? (гуманізм) 7. Який напрям науки отримав поштовх до розвитку наприкінці XV—XVIст., започаткувавши розвиток географії, картографії, астрономії, механіки, математики, біології, медицини? (натурфілософія) 9. Що винайшов Т. Парацельс у резуль­таті зближення медицини та хімії? (медикаменти) 10. Кому належать слова: «А все-таки вона крутиться»? (Галілей)

Закрыть

Дидактические игры как средство формирования предметных умений на уроках истории

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.