ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ РОЛІ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ З ДОРОСЛИМИ У ПРОЦЕСІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Психологічне обґрунтування процесу становлення мовної взаємодії школярів в ігровій діяльності

1.2. Спілкування дитини з дорослими: місце і роль у психічному розвитку дитини

1.3. Спілкування дорослого й дитини як особливий вид їхньої спільної діяльності в іграх

РОЗДІЛ ІІ. ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ У ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ГРИ

2.1 Керiвництво грою, як засобом виховання культури спiлкування школярів

2.2 Особливості родинного спілкування як чинника комунікативно–мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний період розвитку людського суспільства характеризується більш пильною увагою до дітей 6-9 років життя людини, становленню їх особистості, особливостям соціалізації, збереження та формування психічно і фізично здорового покоління. Людина не може жити, трудитися задовольняти свої матеріальні і духовні потреби, не спілкуючись з іншими людьми. З самого народження дитина вступає у різноманітні відносини з оточуючими. Спілкування є необхідною умовою існування людини і разом з тим одним з основних факторів і найважливішим джерелом його психічного розвитку в онтогенезі. Спілкування належить до базових категорій психологічної науки.

У роботах вітчизняних вчених Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва та інших було висунуто положення, згідно з яким розвиток дитини принципово відрізняється від розвитку дитинчат будь-яких тварин. На відміну від тварин у людини основне значення набуває суспільно - історичний досвід, накопичений попередніми поколіннями. Без засвоєння цього суспільно - історичного досвіду повноцінний розвиток людського індивіда виявляється неможливим. Але для такого засвоєння необхідне спілкування дитини з дорослими людьми, які вже в тій чи іншій мірі оволоділи цією культурою і здатні передати їй накопичений досвід, навчити його виробленим людством способам практичної та розумової діяльності. Це довели у своїх дослідженнях М.І. Лісіна, Т.А. Рєпіна, Д.Б. Ельконін та інші.

Однак якщо роль спілкування в психічному розвитку дитини піддавалася вивчення, то розвиток самого спілкування, тобто послідовні зміни змісту, форм, способів і засобів спілкування дитини з оточуючими людьми, поки залишається сферою, вивченою недостатньо. Тим часом дослідження проблеми спілкування дитини з оточуючими людьми має не тільки першорядне теоретичне, а й величезне практичне значення.

Нам видається актуальним розгляд процесу розвитку спілкування, відносин і ігрової діяльності, що надзвичайно важливо, тому що дозволяє зрозуміти закономірності формування у школяра найважливіших якостей особистості майбутнього студента, сім'янина, члена трудового колективу.

Обєкт дослідження: діти молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження: процес спілкування дітей з дорослими у процесі ігрової діяльності.

Мета дослідження: зясувати роль спілкування дітей з дорослими у процесі ігрової діяльності.

Завдання дослідження.

- виявити та опрацювати фахову літературу з теми курсової роботи;

- розкрити сутність понять «спілкування», «ігрова діяльність»;

- визначити шляхи, методи, умови спілкування дітей з дорослими у процесі ігрової діяльності.

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про сутність, структуру та види ігор, які педагоги використовують для більш правильного спілкування з школярами.


РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ РОЛІ СПІЛКУВАННЯ ДІТЕЙ З ДОРОСЛИМИ У ПРОЦЕСІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Психологічне обґрунтування процесу становлення мовної взаємодії школярів в ігровій діяльності

Соціально психологічний розвиток — це розвиток у дитини вміння спілкуватися та взаємодіяти з іншими учасниками навчання,гри та виховного процесу. Діти мають визнати керівну роль вчителя, вміти підкорятися вимогам дитячого колективу і при необхідності себе захищати.

Молодший шкільний вік охоплює вікові межі від 6-7 до 11 років. У цьому фізичний розвиток дитини відбувається відносно емоційно і рівномірно збільшується життєва ємність легенів зростає і серце, і діаметр кровоносних судин. Продовжується процес окостеніння кістяку, проте у хребті дитини ще багато хрящової тканини. Порушення сан-гігієнічних норм може привести до викривлення хребта. Саме тому дорослим потрібно постійно слідкувати за поставою, ходою та позою при сидінні. У цьому віці процес окостеніння фаланг пальців та кисті руки ще не завершилося, а тому виникають труднощі у виконанні точних дрібних рухів (при письмі). Саме тому не можна переобтяжувати дітей виконанням письмових завдань. У цьому віці швидко ростуть великі м'язи, а дрібні відстають у розвитку, саме тому дитину не можна перевантажувати письмовими завданнями. Їй набагато легше робити розмашисті рух аніж дрібні. У цьому віці збільшується вага головного мозку та продовжується удосконалюватися його аналітично-систематична діяльність. У молодшому шкільному віці у порівнянні з дошкільним віком удосконалюється гальмівні процеси проте збудження має приорітет над гальмуванням, тому діти схильні до імпульсивної поведінки.

У першокласників при входженні у шкільне життя можуть виникати такі типи труднощів: зміна режиму дня породжує труднощі у пристосуванні до нового режиму. Особливо важко тим дітям які не відвідували дитячий садок. Завданням батьків та педагога розробити такий режим дня який би не приводив до її перевантаження постійно контролювати дотримання цього режиму дитиною; труднощі у взаєминах з ровесниками — найчастіше виникає у дітей які не ходили до дитячого садка відрізняються сором'язливістю, замкненістю або агресією в поведінці. Вчитель з перших днів навчання повинен проводити роботу по згуртуванню, здатністю до співробітництва; у взаєминах з педагогом. Якщо вихователька дитсадка для дитини була другою мамою то вчитель виступає вимогливим та досить суворим наставником, що може породжувати страх перед педагогами. Вчитель молодших класів повинен всім учням класу пред'являти однакові вимоги, повинен враховувати індивідуальні здібності.

Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку — навчанням у початковій школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчання, основою якого є пізнавальний інтерес і нова соціальна позиція.

Молодший шкільний вік, як відомо, охоплює період життя дитини від 6—7 до 10—11 років. Основою для його визначення є час навчання дітей у початкових класах. Нижня межа цього вікового періоду (6—7 років) пов'язана з переходом до навчання як систематичної та цілеспрямованої діяльності. У перші його місяці ознаки дошкільного дитинства поєднуються з ознаками школяра. Часом це поєднання є досить суперечливим, що проявляється у невідповідності можливостей дитини вимогам життя, особливо вимогам школи і батьків. Дошкільний і молодший шкільний вік розділяє «симптом утрати безпосередності», який свідчить, що між бажанням щось зробити і самою діяльністю виникає новий момент — з'ясування, що дасть дитині конкретна діяльність. Цей симптом виявляється як внутрішня орієнтація в тому, який сенс може мати для малюка здійснення діяльності: задоволення чи незадоволення своїм місцем у стосунках із дорослим, іншими дітьми. Так уперше виникає емоційно-смислова орієнтувальна основа вчинку.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 33

Бесплатная работа

Закрыть

Общение ребенка со взрослыми в процессе игровой деятельности

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.