Интегрированные занятия для дошкольников
Зміст
Розділ І.1. Міждисциплінарна інтеграція як засіб математичного розвитку дошкільників
Розділ ІІ. Інтегровані заняття як засіб розвитку особистості в дошкільному закладі
ІІ.1. Характеристика інтегрованих занять
ІІ.2. Методичні основи використання інтегрованих завдань в дошкільному віці
Інтегровані заняття рідної мови та мовлення
Структура інтегрованого заняття мови і мовлення
Види мовних завдань у структурі інтегрованого заняття мови і мовлення в початкових класах
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Експериментальні дослідження і педагогічна практика навчання дошкільників елементами математики переконують у перевазі такої організації навчального процесу, при якій органічно поєднуються різні форми навчання (Т.М.Степанова).
У дидактиці особливе місце відводиться засобам і методам навчання і впливу їх на результат цього процесу.
Під засобами навчання розуміються: сукупності предметів, явищ (Ф.Є.Гурман, Ф.Ф.Корольов), знаки (моделі) дії (П.Ф.Атутов, І.С.Якіманська), а також слово (Г.С.Костюк, О.Р.Лурія, М.М.Статків), яке бере участь в навчально-виховному процесі і забезпечує засвоєння нових знань і розвиток розумових здібностей.
Можна сказати, що засоби навчання – це джерела отримання інформації, як правило, це сукупність моделей різного походження. Розрізняють матеріально-предметні (ілюстративні) моделі та ідеальні (мислительні) моделі. В свою чергу, матеріально-предметні моделі поділяються на фізичні, предметно-математичні (прямої та непрямої аналогії) і просторово-часові. Серед ідеальних розрізняють образні і логіко-математичні моделі (опис, інтерпретації, аналогія). Матеріально-предметні моделі, пристрої, таблиці, діапозитиви, діафільми та ін. Ідеальні: дидактичні, навчальні, методичні посібники.
Основними функціями навчання є:
1) реалізація принципу наочності;
2) репрезентація складних абстрактних математичних понять у доступній формі;
3) ведення до оволодіння способами дій;
4) сприяння накопиченню чуттєвого досвіду;
5) надання можливості вихователю керувати пізнавальною діяльністю дітей;
6) збільшення об’єму самостійної пізнавальної діяльності дітей;
7) раціоналізація, інтенсифікація процесу навчання.
Слід визначити, що ці функції постійно змінюються, в зв’язку із удосконаленням теорії і практики навчання дітей.
Кожен засіб навчання виконує певну функцію. Так, образ, як засіб навчання, в основному забезпечує розвиток особистого досвіду дитини, відображеного в уявленнях, дія – формування умінь і навичок, слово (вихователя, дитини і художнє слово) створює можливість формування узагальнених уявлень, абстрактних понять.
Поняття, образ, як засіб навчання, в основному забезпечує розвиток особистого досвіду дитини, відображеного в уявленнях; дія – формування умінь і навичок, слово (вихователя, дитини і художнє слово) створює можливість формування узагальнених уявлень, абстрактних понять. Поняття “образ” дещо ширше, ніж наочність. Під ним розуміють не тільки різноманітні види дидактичного матеріалу, але і ті образи, які виникають на основі уявлень пом’яті (М.М.Поддьяков).
У дослідженнях відмічається, що без безпосереднього практичного орієнтування дитини у просторі і часі неможливе формування уявлень і понять. Однак на певному етапі навчання, коли необхідне розуміння дітьми цих відношень, більш суттєвим є не практичне орієнтування у просторі, а саме сприймання і розуміння просторових і часових відношень з допомогою графіків, схем, моделей. Формування у дітей уявлень і понять про величину і форму просто неможливе без наочності.
Зазначимо, що форсування певного методу навчання не отримало необхідного підтвердження на практиці. Найбільш раціональним, за даними наукових досліджень і педагогічного досвіду є поєднання різноманітних ігрових методів прямого навчання. В останні роки розроблена ідея найпростішої логічної підготовки дошкільників, введення їх у сферу логіки математичних уявлень на основі використання спеціально серії “навчаючих ігор” (А.А.Столяр). Ці ігри цінні ще й тим, що вони актуалізують приховані інтелектуальні можливості, розвивають їх (Б.П.Нікітін).
При виборі методів враховується мета завдання навчання, зміст знань, що формуються на даному етапі, вікові та індивідуальні особливості дітей необхідні дидактичні засоби, а також особисте ставлення вихователя до тих чи інших методів і конкретні умови, в яких відбудеться процес навчання. Правильно організована діяльність дітей і вихователя в процесі навчання забезпечує достатній рівень математичного розвитку дошкільнят.
Додатки
Чого і скільки буває?
ІСТОРІЯ ЧИСЛА 1
Прислухайтеся і почуєте, що наше слово Сонце подібне до італійського слова Соло. А розгадка цьому проста? Соло по-італійському – один. Коли римляни придумували назву числа 1, вони міркували, що Сонце на небі завжди одне.
І МАМА ОДНА
Мама, як сонечко,
лиш одна буває.
Пестить і голубить нас,
розуму навчає.
ДРУЖНИЙ ХОР
В хорі – п’ятеро сорок,
Чебурашка, Колобок,
два метелики, їжак,
соловейко, щука й рак.
Розтуляють всі роти.
А чи скажеш, друже, ти,
Скільки справжніх тут співців?
Хто не здатний з них на спів?
Намалюй тепер мені,
хто співає тут, хто – ні.
ДВА ПІВНИКИ
Два півники, два півники
горох молотили,
дві курочки-чубарочки
до млина носили.
Цап меле, цап меле,
коза засипає,
а маленьке козенятко
на скрипочку грає.
* На дроті сиділо п’ять ластівок. Третя ластівка знялася й полетіла. Скільки ж ластівок залишилося сидіти?
ЧИТАЙ, ОБЧИСЛЮЙ, МІРКУЙ