Методика построения и использования опорно-логических схем по естествознанию
Зміст
Вступ. 3
Розділ I. Теоретичне обгрунтування методики побудови та використання опорно-логічних схем з природознавства. 6
1.1. Опорно–логічні схеми, як ефективний наочний метод навчання природознавства. 6
1.2. Спостереження та дослідницька діяльність, як методи формування змісту основних понять, що складають структуру опорно – логічних схем. 7
Розділ II. Практичне впровадження методики побудови та використання опорно-логічних схем з природознавства. 13
2.1. Методика побудови та використання опорно-логічних схем на різних етапах та формах уроків природознавства. 13
2.2. Конспект уроку природознавства з використанням опорно-логічних схем у ІІІ класі. 19
2.3. Аналіз уроків природознавства, з використанням опорно-логічних схем у ІІІ класі. 23
Висновки. 25
Література. 27
Додатки. 28
Вступ
У здійсненні навчально-виховних завдань, що стоять перед природознавством у початковій школі, крім змісту навчального матеріалу, визначеного програмою, велике значення має правильна організація самого процесу навчання. Це насамперед стосується уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу в школі.
Спираючись на методи, властиві природничим наукам, учитель початкових класів повинен сформувати в учнів цілісне уявлення про природу, розкрити зв'язки і причини поширених природних явищ.
Крім цієї загальної мети, є конкретні і важливі завдання, які вчитель мусить розв'язати в процесі вивчення природи з учнями початкових класів.
Розвиток в учнів інтересу до вивчення природи є важливим аспектом викладання природознавства в школі.
Ще в дошкільному віці діти перебувають у тісному контакті з навколишньою природою. Вони люблять гратися в піску, збирати квіти, ягоди, ловити метеликів, жуків, бавитися з котом, собакою, розглядати малюнки рослин і тварин, захоплюються різними явищами природи, особливо такими, як снігопад, льодохід, гроза, райдуга, і ставлять дорослим різноманітні запитання про предмети і явища неживої і живої природи.
Треба підтримати й далі розвивати в дітей інтерес до природи, до її вивчення, без цього немислиме успішне вивчення природознавства в початкових класах. Для розвитку в дітей інтересу до природи слід використовувати найрізноманітніші прийоми роботи.
Зокрема, дуже сприяє розвитку інтересу заохочування учнів до запитань не тільки про ті предмети і явища природи, які вивчаються, а й про ті, які не передбачені програмою. Учитель повинен давати на них вичерпні відповіді, підкріплюючи сказане наочними засобами, зокрема, за допомогою впровадження опорно-логічних схем.
Опорно-логічна схема – це навчально-методичне забезпечення, яке відображає короткий зміст основних понять з певної тематики, і може бути представлене у вигляді таблиць, таблиць-ілюстрацій, малюнків, схем, діаграм.
У дітей, що вперше приходять до школи, ще не розвинуті довільна увага, спостережливість, вони ще не помічають багатьох предметів та їх ознак. Перед учителем початкових класів стоїть завдання розвивати в них уміння розрізняти явища природи і предмети, бачити і відчувати красу ландшафтів, навчити їх любити і берегти природу. Необмежені можливості для цього бувають на предметних уроках, під час екскурсій у природу, ведення календаря природи і праці тощо.
Навколишня природа дає для цього дуже цінний матеріал. Діти щоденно стикаються з різноманітними предметами і явищами природи. Через це в них виникає безліч запитань, учитель керує процесом їх мислення, стимулює цей процес, уточнює вимову окремих слів, допомагає правильно будувати речення тощо.
Мислення учнів учитель стимулює і тим, що дає нескладні вправи, зв'язані з описом конкретних предметів природи, завдання для спостереження. Керуючи спостереженнями, учитель привчає дітей аналізувати окремі явища природи, виділяти характерні їх ознаки, групувати за цими ознаками, робити правильні висновки, узагальнення використовуючи опорно-логічні схеми.
При використанні засобів наочності в процесі вивчення природознавства застосовують опорно-логічні схеми, які забезпечують, по-перше, якість засвоєння учнями природознавчих понять і закономірностей явищ природи значно зростає, оскільки в роботу включаються аналізатори зору, слуху, мовленнєві аналізатори; по-друге, учні навчаються самостійно користуватися наочними посібниками, що досить важливо під час проведення самостійних робіт. Все це і визначає актуальність теми курсової роботи.
Мета: теоретично обгрунтувати методику побудови та використання опорно-логічних схем на уроках природознавства, проаналізувати їх практичне впровадження.
Об′єкт дослідження: учні загально-освітньої школи, у процесі навчання природознавству із впровадженням та використанням опорно – логічних схем.
Предмет дослідження: методика побудови та використання опорно-логічних схем з природознавства.
Завдання :
1. Проаналізувати літературу з проблеми дослідження.
2.Визначити чинники, що складають структуру опорно – логічних схем
3.Обгрунтувати практичне використання опорно-логічних схем у процесі навчання природознавству.
Структура курсової роботи: курсова робота складається зі вступу. двох розділів, п′яти підрозділів, висновку, списку використаної літератури, додатків.