План

1. Завдання та зміст логопедичної роботи при ринолалії за А. Іпполітовою

2. Дизартрія: визначення, причини, синдроми та форми

3. Система комплексної корекційно-педагогічної роботи при дизартрії

4. Стерта дизартрія: характеристика дефекту, диференціальна діагностика, особливості корекційної роботи

5. Загальний недорозвиток мовлення: структура дефекту, характеристика рівнів мовленнєвого недорозвинення

6. Логопедична робота з дітьми першого-другого рівнів мовленнєвого розвитку 

1. Завдання та зміст логопедичної роботи при ринолалії за А. Іпполітовою

Логопеди визнають методику А. Іпполітової як ефективну за відсутності у дитини системних порушень мовлення.

Своєрідність цієї методики полягає в тому, що на тлі дихальних і артикуляційних вправ, розвитку кінестетичних відчуттів увага дитини зосереджується спочатку на артикуляційному укладі (артикулемі) звука, і тільки за умови її засвоєння пізніше підктючається голос.

У процесі формування артикулем особлива увага звертається на плавний, невимушений характер рухів з метою запобігання виникненню синкінезій у лицьовій та мімічній мускулатурі. У системі вправ з розвитку артикуляційного праксису основним є використання фізіологічної взаємодії м'язових груп мовленнєвого апарату, тобто їх взаємообумовленість та взаємозалежність.

Послідовність роботи над звуками визначається рівнем готовності артикуляційної бази. Зміст логопедичних занять передбачає перевиховання фізіологічного дихання на мовленнєве; відпрацювання диференційованого вдиху — видиху; виховання довгого, плавного ротового видиху для реалізації голосних артикулем (без включення голосу) та фрикативних глухих приголосних; диференціацію короткого і довгого ротового та носового видиху для формування сонорних звуків і африкат; формування м'яких звуків, диференціацію й автоматизацію сформованих звуків.

У методиці А. Іпполітової чітко визначено етапи (підготовчий, основний) і особливості логопедичної роботи в до- і післяопераційному періоді, вказано послідовність роботи над звуками, дозування матеріалу в різні періоди роботи.

Артикулеми голосних звуків рекомендовано формувати у такій послідовності: а, є, о, у, и, я, ю (завершує цю послідовність звук й). Звуки я, є, ю формуються зі сполучення й та відповідного голосного звука (а, е, о, у). Звук й дає змогу простежити напрям видихуваного повітря як першої, так і другої частини дифтонга.

Принципово відмінною від інших А.Іпполітовою була запропонована саме послідовність роботи над приголосними звуками.

О.Pay рекомендувала такий порядок постановки приголосних: п, б, м, т, д, н, ф, л, к, г, с, з, х. М.Хватцев: п, т, к, л, б, д, г, с, з, ш, ж. З.Нелюбова: п, б, ф, в, т, д, л, к, г, с, з, х. Тобто зазначені автори починали постановку приголосних зі проривних (п, б) і передньоязикових (т, д, н).

А.Іпполітова, спираючись на досягнення підготовчого періоду (рухомості м'якого піднебіння, направленості видихуваного струменя повітря через рот, постановки голосних звуків), вважала, що найефективнішим буде початок роботи з постановки щілинних ф і в, оскільки їх вимова не потребує підвищеної сили голосу, що не є бажаним для ослабленої дитини. На основі ф і в, змінивши артикуляційний уклад, пропонується поставити с і з (оскільки дитина вже може показати холодний струмінь повітря). Спираючись на короткий, відривчастий ф відбувається змикання і утворюється звук п, а від звука в можна поставити звук б.

Незважаючи на відносну збереженість деяких звуків, А.Іпполітова категорично наполягала на тому, що роботу над постановкою звуків слід починати заново, з нуля, оскільки звуковимовну сторону вважала тотально порушеною. Кількість вправ, запропонованих дитині на кожному занятті, може бути різною. Так, на першому занятті можна обмежитися тренуванням ротового видиху або перейти до формування деяких артикулем голосних звуків.

Цікавими є запропоновані автором спеціальні таблиці для автоматизації поставлених звуків, малюнки, картинки, завдання для батьків тощо.


2. Дизартрія: визначення, причини, синдроми та форми

Дизартрія – порушення вимовної сторони мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Це важкий розлад усієї мовленнєвої діяльності. При дизартрії порушується не тільки звуковимова майже усіх груп звуків, але і просодична сторона мовлення: голос, інтонація, темп, ритм. Дизартрія – це неврологічний діагноз. Невролог призначає медикаментозне лікування, а логопед займається корекцією мовленнєвих вад. Лікування дизартрії повинно являти собою комплексний вплив, де будуть використані і медикаменти, і лікувальна фізкультура, і масаж, і логопедична робота.

Дизартрія спостерігається, як у тяжкій так і в легкій формі. Тяжка форма найчастіше є компонентом дитячого церебрального паралічу. Діти з тяжкою формою дизартрії отримують комплексну допомогу в спеціальних закладах для дітей з тяжкими розладами мовлення та для дітей з вадами опорно-рухового апарату.

Діти ж з легкою формою дизартрії (стерта форма, дизартричний компонент) можуть відвідувати дитячі садки та школи загального типу, та відвідувати логопеда в районній поліклініці або логопедичні пункти.

Дітям зі стертою формою дизартрії властиві деякі особливості. Ці діти нечітко розмовляють та погано їдять. Зазвичай вони не люблять м'ясо, хлібні скоринки, моркву, тверде яблуко, тому що їм важко жувати. Трохи пожувавши дитина або тримає їжу за щокою, або починає «давитися» нею. Деякі батьки, перетираючи дитині їжу, самі сприяють затримці у дитини розвитку рухів артикуляційного апарату.

Такі діти не можуть самостійно полоскати рот, тому що у них слабо розвинуті м’язи щок, язика. Вони або ковтають воду, або виливають її.

У дітей з дизартрією порушена дрібна моторика рук. Вони не можуть застібнути ґудзики, їм важко шнурувати черевики. Вони стикаються з труднощами, коли виконують дію, яка потребує тонких рухів пальців рук. Такі діти неправильно тримають олівець та часто не вміють користуватися ножицями.

У дітей з дизартрією порушена і загальна моторика, їм притаманні труднощі при виконанні фізичних вправ. Таким дітям важко втримати рівновагу, часто вони не вміють стрибати на одній нозі.

Причини дизартрії

Причиною дизартрії є органічне ураження центральної нервової системи в результаті впливу негативних факторів на мозок дитини.

Під час внутрішньоутробного розвитку: гострі та хронічні інфекції, інтоксикації, токсикози, резус-конфлікти, гіпоксії (кисневе голодування)

Під час пологів: асфіксія, пологові травми, крововиливи при стрімких або затяжних пологах.

У ранньому віці дитини: інфекційні хвороби нервової системи (менінгіти, менінгоенцефаліти)

Логопедична робота при дизартрії тривала та потребує тісної співпраці батьків, логопеда та невролога. Ця робота багатопланова і потребує систематичних занять та чіткого виконання домашніх завдань. Батьки повинні дуже серйозно поставитися до логопедичних занять. Вони повинні чітко визначити для чого виконуються ті чи інші завдання, розуміти їх мету та уявляти очікувані результати.

Корекційна логопедична робота при дизартрії включає в себе:

Розвиток фізіологічного та мовленнєвого дихання

Логопедичний масаж

Артикуляційну гімнастику

Корекцію просодичної сторони мовлення (темп, ритм, голос, інтонація)

Корекцію звуковимови

Розвиток фонематичного сприймання

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 13

Бесплатная работа

Закрыть

Логопедия 10

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.