План

1. Особливості логопедичної роботи при дислалії за методикою М. Савченко

2. Етапи корекційної роботи при дислалії за методикою М. Фомічової

3. Загальна характеристика механічної дислалії та особливості корекційної роботи при цьому порушенні.

4. Ринолалія: визначення, причини, механізм мовленнєвого порушення та форми

5. Симптомокомплекс відкритої ринолалії. Можливості корекції дефекту при ринолалії. Хірургічне втручання при ринолалії.

6. Характеристика вроджених незрощень губи та піднебіння та вплив незрощень піднебіння на загальний і мовленнєвий розвиток дитини 

Регуляція зубів та щелеп проводиться лікарями стоматологом та ортодонтом за допомогою накладання на зуби спеціальних пластинок.

3) неправильною будовою піднебіння, що також негативно впливає на звуковимову. Вузьке, надто високе („готичне”) піднебіння, або, навпаки, низьке, плоске перешкоджає правильній артикуляції багатьох звуків.

4) товсті губи, або укорочена, малорухлива верхня губа ускладнюють чітку вимову губних та губно-зубних звуків.

Система корекційної роботи при механічній дислалії:

При первинному огляді пацієнта потрібно всебічне обстеження органів артикуляції. Виявлені порушення будови співвіднести з наявними дефектами звуковимови => пацієнт направляється на обстеження до відповідних фахівців. У більшості випадків може бути надана медична допомога по корекції дефектів арт. апарату. Якщо корекція повна то логопед зобов'язаний домогтися нормованого звуку. У деяких випадках це неможливо в силу своєрідності дефекту. Логопед підбирає максимально близький варіант звуку, доступний вимові.

Система роботи включає також етапи що і при функціональній дислалії.

Етапи роботи логопеда:

1. Підготовчий - проводиться повне, всебічне обстеження мовних і немовних функцій. Дитину знайомлять з будовою і функцією арт органів (акцент на тих частинах, які потрібні для корегуємого звуку). Формулювання прості і доступні дитині. Дитина починає усвідомлювати, що різні звуки вимагають різного положення губ, язика, видиху. Дитина тренується у виконанні різних арт рухів. Формується почуття мовної норми. Сформувати у дитини критичне ставлення до дефекту. Треба сформувати позитивну мотивацію до майбутньої роботи.

2. Постановка звуку. - мета - виробити новий умовно-рефлекторний зв'язок на вивчений звук. Способи постановки звуку: - по наслідуванню, від арт гімнастики, від опорного звуку, з механічною допомогою. Якщо звук в ході уроку не виходить, то виключаються всі етапи автоматизації. Посилюється арт гімнастика.

3. Автоматизація звуку. - закріплення умовно-рефлекторної зв'язку на корегуємий звук. Найтриваліший етап. Має бути замінити дефектний звук на нормований. Чи не використовується мовний матеріал з опозиційними звуками. Слід використовувати ту мову, яку дитина використовує в побуті, в спілкуванні. Якщо школяр - програма року навчання. Мовний матеріал різноманітний і ускладнюється від уроку до уроку. Автоматизація закінчується коли дитина без нагадувань, без зовнішнього контролю правильно вимовляє звук в вільної мови.

4. Диференціація звуків - потрібен не всім дітям. Необхідний якщо було змішання або заміна звуків. В іншому випадку велика небезпека виникнення специфічних помилок при письмі і читанні. Етап можливий тоді коли обидва звуку вимовляються унормовано і звуки автоматизовані, але в самостійній мові допускаються помилки вживання цих звуків.


4. Ринолалія: визначення, причини, механізм мовленнєвого порушення та форми

Ринолалія – порушення тембру голосу та звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату. При ринолалії артикуляція звуків відрізняється від норми. Так, при нормальній фонації у дитини під час вимови усіх (крім носових) звуків мовлення, відбувається відділення носоглоточної та носової порожнин від глоточної та ротової. Під час мовлення м'яке піднебіння безперервно опускається та піднімається на різну висоту в залежності від звуків, що вимовляються та швидкості мовлення. При порушенні функцій піднебінно-глоткового зімкнення зявляється специфічний для ринолалії носовий відтінок мовлення.

В залежності від характеру порушення функції піднебінно-глоточного зімкнення виділяють різні форми ринолалії: відкриту, закриту та змішану.

Відкрита ринолалія. Для нормальної фонації характерна наявність затвору між ротовою та носовою порожнинами, коли голосова вібрація проходить тільки через ротову порожнину. Якщо ж між ротовою та носовою порожниною розподіл неповний, тоді вібруючий звук проходить також і в носову порожнину. В результаті порушення перепони між ротовою та носовою порожниною збільшується голосовий резонанс. При цьому змінюється тембр звуків, особливо голосних. Найбільш помітно змінюється тембр голосних звуків і та у, при артикуляції яких ротова порожнина більш вузька. Менш назально звучать голосні звуки е та о, ще менше порушений голосний а. Крім тембру голосних звуків, при відкритій ринолалії порушується тембр деяких приголосних. При вимові шиплячих звуків та фрикативних ф, в, х додається хриплуватий звук, що виникає у носовій порожнині. Вибухові звуки п, б, д, т, к, г, а також сонори л та р звучать неясно, тому що у ротовій порожнині не може утворитися повітряний тиск, необхідний для їх чіткої вимови.

Закрита ринолалія. Закрита ринолалія характеризується зниженим фізіологічним носовим резонатором під час вимови звуків мовлення. Найбільш сильний резонанс в нормі спостерігається при вимові носових м, м', н, н. В процесі артикуляції цих звуків носоглоточний затвор залишається відкритим та повітря проходить до носової порожнини. Якщо ж носовий резонанс відсутній, ці фонеми звучать як ротові б, б', д, д'.

Крім вимови носових приголосних звуків при закритій ринолалії порушується вимова голосних, вона набуває неприроднього відтінку.

Причинами закритої ринололії частіше за все є органічні порушення в носовому просторі або функціональні порушення піднебінно-глоточного зімкнення. Органічні порушення бувають викликані хворобливими явищами, в результаті яких зменшується проходимість носа та ускладнюється носове дихання. Передня закрита ринолалія виникає при хронічній гіпертрофії слизистої носа, головним чином задніх відділів нижніх раковин, при поліпах у носовій порожнині, при викривленні носової перегородки та при пухлинах носової порожнини. Задня закрита ринолалія у дітей частіше за все є наслідком великих аденоїдних розрощувань, іноді носоглоточних поліпів, фіброми або інших носоглоточних пухлин.

Змішана ринолалія. Коли спостерігається поєднання носової непроходимості з недостатністю піднебінно-глоткового зімкнення.

Причини ринолалії

мозкові крововоливи, черепно-мозкові травми

укорочене м'яке піднебіння

відсутність маленького язичка, укорочений або роздвоєний м'який язичок

поліпи, аденоїди, пухлини, вискривлення носової перегородки, гіпертрофія слизистой носа, травми піднебіння, наслідки операцій і хвороб (рубці)

розщелини піднебіння і губи

порушення процесів дихання, опущене м'яке піднебіння, наслідування гнусавого мовлення оточуючих, хвороби євстахієвої труби

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Логопедия 9

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.