План

1. Логопедія в системі наукових знань: об’єкт, предмет, завдання, міжсистемний та внутрісистемний зв’язок

2. Класифікація мовленнєвих порушень

3. Причини виникнення вад мовлення у дітей.

4. Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення та особливості організації корекційної роботи

5. Дислалія: визначення, причини, форми

6. Основні етапи логопедичної роботи при дислалії 

5. Дислалія: визначення, причини, форми

Дислалія – порушення вимовної (звукової) сторони мовлення за збереженої іннервації мовленнєвого апарату, що найчастіше проявляється в дитячому віці.

Ці порушення проявляються в дефектах відтворення звуків мовлення:

- спотвореній (ненормативній) їх вимові;

- замінах одних звуків іншими;

- змішуванні звуків;

- їх пропусках.

Форми дислалії

Виділяють дві основні форми дислалії в залежності від локалізації порушення і причин, що обумовлюють дефект звуковимови: функціональну і механічну (органічну).

У тих випадках, коли не спостерігається органічних порушень (периферійно або центрально обумовлених), говорять про функціональну дислалію. У разі наявності відхилень у будові периферичного мовленнєвого апарату (зубів, щелеп, язика) говорять про механічну (органічну) дислалію.

Функціональні дислалії виникають в дитячому віці в процесі засвоєння системи звуковимови, а механічні – в будь-якому віці внаслідок пошкодження периферійного мовленнєвого апарату.

При функціональних дислалія може порушуватися відтворення одного або декількох звуків, при механічних зазвичай страждає група звуків. У ряді випадків зустрічаються комбіновані функціональні і механічні дефекти.

Функціональна дислалія. До неї належать дефекти відтворення звуків мовлення (фонем) за відсутності органічних порушень в будові артикуляційного апарату.

Причини виникнення – біологічні та соціальні: загальна фізична ослабленість дитини внаслідок соматичних захворювань, особливо в період активного формування мовлення; затримка психічного розвитку (мінімальні мозкові дисфункції), порушення фонематичного сприймання; несприятливе соціальне оточення, що перешкоджає розвитку спілкування дитини (обмеженість соціальних контактів, наслідування неправильним зразкам мовлення, а також недоліки виховання, коли батьки культивують недосконалу дитячу вимову, затримуючи тим самим розвиток звуковимови); двомовність у родині.

При функціональній дислалії немає органічних порушень центральної нервової системи, що перешкоджають здійсненню рухів. Несформованими виявляються специфічні мовленнєві вміння довільно приймати позиції артикуляційних органів, необхідні для вимови звуків. Це може бути пов'язано з тим, що у дитини не утворилися акустичні або артикуляційні зразки окремих звуків.

Виділяють три основні форми дислалії: акустико-фонематичну, артикуляторно-фонематичну, артикуляторно-фонетичну.

Акустико-фонематична дислалія. До неї належать вади звукового оформлення мовлення, зумовлені вибірковою несформованістю операцій переробки фонем за їхніми акустичними параметрами.

Артикуляторно-фонематична дислалія. Неправильна вимова при цій формі дислалії обумовлена не власне моторними порушеннями, а порушенням операцій відбору фонем за їх артикуляторними ознаками.

Артикуляторно-фонетична дислалія. До цієї форми належать дефекти звукового оформлення мовлення, обумовлені неправильно сформованими артикуляторними позиціями.


6. Основні етапи логопедичної роботи при дислалії

Основною метою логопедичної роботи при дислалії є формування вмінь та навичок правильного відтворення звуків мовлення. Для того, щоб правильно відтворити звуки мовлення (фонеми), дитина повинна вміти: впізнавати звуки мовлення та не змішувати їх у сприйнятті, контролювати власну вимову, та оцінювати її якість, приймати необхідні артикуляційні позиції, що забезпечує нормований акустичний ефект звуку.

Підготовчий етап

Основна мета - залучити дитину до цілеспрямованого логопедичного процесу. Для цього необхідно вирішити ряд загально педагогічних та спеціальних логопедичних задач.

Однією з таких задач є формування постанови на занятті: логопед повинен встановити з дитиною дружні відносини, адаптувати до обставин логопедичного кабінету, викликати зацікавленість до занять. Логопед повинен бути тактовним, доброзичливим, спілкуватися з дитиною в неофіційній обстановці.

Важливою є задача формування не мимовільних форм діяльності та сумлінне відношення до занять. Дитина повинна засвоїти правила поведінки на заняттях, навчитися виконувати інструкції логопеда.

В задачі підготовчого етапу входить розвиток не мимовільної уваги, памяті, мислиннєвих операцій, особливо аналітичних. До таких задач відносяться: вміння впізнавати чи розрізняти фонеми та формування артикуляційних вмінь та навичок.

Етап формування первинних вимовних вмінь і навичок

Мета даного етапу полягає у тому, щоб сформувати в дитини першочергові вміння правильного звуковимовляння на спеціально підібраному мовленнєвому матеріалі. Конкретними завданнями є: постановка звуків, формування навичок правильного їх використання в мовленні ( автоматизація вмінь), а також вміння відбирати звуки, не змішуючи їх між собою (диференціювати звуки).

Необхідність вирішення вказаних задач в процесі логопедичної роботи витікає із закономірностей онтогенетичного оволодіння вимовної сторони мовлення.

В багатьох дослідах показано, що з моменту появи того чи іншого звуку в дитини, тобто його першої правильної вимови, до включення його в мовлення проходить досить великий проміжок часу. Він продовжується 30-45 і більше діб та має свої особливості. Спочатку новий звук використовується паралельно зі старим, який був його замінювачем, при цьому попередній звук використовується частіше, ніж новий. В подальшому новий звук починає використовуватись частіше, а через деякий час він повністю відтісняє старий неправильний звук, і тільки після цього починається процес диференціації нового звуку, і того, що використовувався раніше.

Постановка звуку досягається шляхом використання технічних прийомів. Виділяють три способи постановки звуків:

імітативний;

механічний;

змішаний.

Етап формування комунікативних вмінь та навичок

Мета - сформувати в дитини вміння та навички безпомилково використовувати звуки мови в усіх ситуаціях спілкування.

На заняттях широко використовуються тексти, а не окремі слова, застосовуються різні форми та види мовлення, використовуються творчі вправи, підбирається матеріал, насичений тими чи іншими звуками. Такий матеріал більше підходить до занять по автоматизації звуків. Але, якщо на даному етапі дитина буде працювати тільки на спеціально підібраному матеріалі, то вона не оволодіє операцією відбору, так як частковість цього звуку в спеціальних текстах перевищує нормальне їх розподілення в звичайному мовленні. А дитина повинна навчитися оперувати ними.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Логопедия 8

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.