План

1. Загальна характеристика порушень опорно-рухового апарату

2. Мовленнєві та рухові порушення при дитячому церебральному паралічі

3. Поняття про синдром розладів аутистичного спектру й аутистичні риси особистості

4. Клініко-психолого-педагогічна характеристика дітей з розладами аутистичного спектру

5. Організація корекційно-педагогічної допомоги дітей з розладами аутистичного спектру

6. Визначення й загальна характеристика та напрямки діяльності Інклюзивно-ресурсного центру

7. Завдання, принципи Інклюзивно-ресурсного центру, основні методи клініко-психолого-педагогічної діагностики відхилень у розвитку дітини

8. Етапи діагностичного обстеження в Інклюзивно-ресурсному центрі 

1. Загальна характеристика порушень опорно-рухового апарату

У всіх дітей з порушенням опорно-рухового апарату провідним є недорозвинення, порушення або втрата рухових функцій. Домінуючим серед цих розладів є дитячий церебральний параліч.Залежно від тяжкості ураження, такі діти можуть пересуватися самостійно, на милицях, за допомогою «ходунка», у візку. Водночас, чимало з них можуть навчатися у звичайній школі за умови створення для учнів безбар'єрного середовища, забезпечення спеціальним устаткуванням (пристрої для письма; магнітні дошки; шини, які допомагають краще контролювати рухи рук;обладнане робоче місце, що дає змогу утримувати певне положення тіла тощо).

До порушень опорно-рухового апарату призводять різні причини:

- захворювання нервової системи;

- дитячий церебральний параліч;

- поліомієліт;

- вроджені патології опорно-рухового апарату;

- вроджений звих стегна;

- кривошия;

- аномалії розвитку хребта (сколіоз);

- клишоногість та інші деформації стоп;

- недорозвиток і дефекти кінцівок;

- аномалії розвитку пальців кисті;

- артрогрипоз (вроджене каліцтво);

- набуті захворювання і порушення опорно-рухового апарату;

- травматичні ураження спинного і головного мозку, кінцівок;

- поліартрит;

- захворювання скелету (туберкульоз, пухлини кісток, ос­теомієліт);

- системні захворювання хребта (рахіт, хондродист).


2. Мовленнєві та рухові порушення при дитячому церебральному паралічі

Дитячі церебральні паралічі - це група патологічних синдромів, які виникають унаслідок внутрішньоутробних, пологових, або післяпологових уражень мозку й виявляються у формі рухових, мовних та психічних порушень.

Церебральний параліч спричиняється порушенням розвитку мозку або пошкодженням однієї чи декількох його частин, які контролюють м’язовий тонус та моторну активність (рухи). Перші прояви ураження нервової системи можуть бути очевидними вже після народження, а ознаки формування ДЦП можуть виявлятися ще в грудному віці. Діти з церебральними паралічами переважно відстають у своєму моторному розвитку і пізніше досягають таких віх моторного розвитку, як перевертання, сидіння, повзання та хода.

Спільним для всіх пацієнтів з церебральними паралічами є складнощі контролю над свідомими рухами та координування роботи м’язів. Через це навіть простий рух є складним до виконання при ДЦП.

Церебральні паралічі можуть проявлятися підвищенням м’язового тонусу (гіпертонією або спастикою) або його пониженням (гіпотонією м’язів), неконтрольованими мимовільними рухами (гіперкінезами), порушеннями рівноваги, координації, утриманням положення тіла, що затрудняє оволодіння мовою розвиток ковтання, ходи, та багатьох інших функцій.

Часто моторні порушення супроводжуються затримкою розумового розвитку, судомами, порушенням дихання, порушенням травлення та контролю за сечовиділенням і випорожненням кишечника, труднощами при прийомі їжі, частим карієсом, деформаціями скелету, проблеми зі слухом та зором, також в подальшому формують розлади поведінки та труднощі в навчанні.

У дітей з ДЦП простежуються всі мовленнєві порушення: затримка мовного розвитку, дизартрія, алалія, дислалія, дислексія, дисграфія, заїкуватість тощо. Затримка мовного розвитку відбувається ще у домовному періоді. Гуління та лепет з'являються пізно, вирізняються фрагментарністю, бідністю звукових комплектів, низькою голосовою активністю. Дитина пізно вимовляє свої перші слова, у неї повільно формується активний словник, порушується формування фразового мовлення.

Порушення артикуляційної моторики у дитячих церебральних паралічах не тільки призводить до порушення артикуляційної моторики, я й нерідко вдруге спричиняють порушення фонематичного сприймання.

У дітей з церебральним паралічем спрощене зв'язне мовлення. Діти відчувають труднощі у розуміння висловлювань. Важко зрозуміти прочитані тексти, умови задач.

Порушення писемного мовлення часто пов'язані з недостатністю зорових вражень та уявлень, не сформованістю оптико-просторового гнозису (діти не впізнають літери). Ще однією особливістю порушення письма у дітей із ДЦП є дзеркальне письмо (найчастіше у дітей, котрі пишуть лівою рукою). Діти малюють і пишуть справа наліво. Дитина не може простежити за рухами руки під час письма, у наслідок цього виникають пропуски, перестановки складів.


3. Поняття про синдром розладів аутистичного спектру й аутистичні риси особистості

Основні прояви аутистичної поведінки зазвичай присутні в ранньому дитинстві, але не завжди помітні до виникнення обставин, в яких мають проявлятися більш складні форми соціальної поведінки, наприклад, коли дитина йде в дитячий садок або до початкової чи середньої школи. З віком, при досягненні повноліття або у періоді старіння, спостерігається вікова патопластика аутистичних форм поведінки.

Порушення аутистичного спектру неймовірно різноманітні. Більш того, дослідження недуги все ще активно триває, тому і схем класифікацій існує багато. Серед педагогів та інших фахівців користується популярністю класифікація Микільської, саме її беруть до уваги при складанні корекційних схем.

Аутистичний спектр можна розділити на чотири групи:

Для першої групи найбільш характерні глибокі і складні порушення. Діти з таким діагнозом не здатні обслуговувати себе, у них повністю відсутня потреба у взаємодії з оточуючими. Пацієнти невербальні.

У дітей другої групи можна помітити наявність жорстких обмежень в моделях поведінки. Будь-які зміни у схемі (наприклад, невідповідність у звичному режимі дня або обстановці) можуть спровокувати напад агресії і зрив. Дитина достатньо відкритий, але мова його проста, побудована на ехолалії. Діти з цієї групи здатні відтворювати побутові навички.

Для третьої групи характерна більш складна поведінка: діти можуть бути дуже захоплені яким-небудь предметом, видаючи потоки енциклопедичних знань при розмові. З іншого боку, побудувати двосторонній діалог дитині складно, а знання про навколишній світ фрагментарні.

Діти четвертої групи вже схильні до нестандартного і навіть спонтанного поведінки, але в колективі боязкі і сором’язливі, важко йдуть на контакт і не проявляють ініціативу при спілкуванні з іншими дітьми. Можуть відчувати труднощі з концентрацією уваги.

Аутизм може зустрічатися в поєднанні з іншими розладами, які пов’язані з порушенням функції мозку, такими як вірусні інфекції, порушення обміну речовин, відставання в розумовому розвитку і епілепсія. Важливо розрізняти аутизм і розумові розлади або шизофренію, так як плутанина в діагностуванні може привести до невідповідному і неефективного лікування. Розвиток і формування структур мозку в ранньому віці є найактивнішим. При патології це оптимальний період для втручання і початку корекції. Компенсаторні можливості організму дитини великі, і їх слід своєчасно і оперативно задіяти.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 15

Бесплатная работа

Закрыть

Специальная педагогика

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.