План

1. Дайте характеристику приголосним звукам української мови. Опишіть недоліки вимови свистячих звуків та способи їх усунення.

2. Назвіть етапи корекційної роботи з формування фонетичної сторони мовлення.

3. Назвіть недоліки вимови голосних звуків.

4. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [р], [ р!].

5. Дайте характеристику етапу постановки відсутніх звуків.

6. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [ш], [ж].

7. Поясніть особливості організації і проведення логопедичного масажу в логопедичній практиці. Назвіть показання до застосування логопедичного масажу.

8. Охарактеризуйте вікові періоди виникнення голосних і приголосних звуків. Дайте класифікацію голосних звуків. Опишіть способи виправлення недоліків голосних звуків

9. Дайте характеристику етапу автоматизації поставлених звуків.

10. Складіть протокол обстеження дитини з дислалією.

11. Розкрийте аспекти нормального розвитку мовлення дітей.

12. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації га автоматизації звуків [л], [ лі].

1. Дайте характеристику приголосним звукам української мови. Опишіть недоліки вимови свистячих звуків та способи їх усунення.

Приголосних звуків в українській мові набагато більше, ніж голосних. Приголосними звуками називаються звуки, при вимові яких струмінь видихуваного повітря зустрічає перешкоди у вигляді язика, губ, зубів. В українській мові існує 32 приголосних звуки.

Виділяють наступні види приголосних звуків:

1.За м’якістю і твердістю:м’які та тверді. Пом’якшення відбувається унаслідок додаткового підняття спинки язика до твердого піднебіння.

Тверді: [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [], [г], [к], [х], [ґ], [д], [т], [з], [ц], [], [с], [л], [н], [р]. ʹ

М’які: [дʹ], [тʹ], [зʹ], [цʹ], [дзʹ], [сʹ], [лʹ], [нʹ], [рʹ], [й].

1. Залежно від роботи голосових зв'язок виділяють такі пари звуків як дзвінкі та глухі. Приголосні звуки, які утворюються з участю голосу і шуму, називаються дзвінкими. Приголосні звуки, які утворюються тільки з участю шуму, називаються глухими.

1.За участю шуму і голосу: шумні – шум переважає над тоном, сонорні тон переважає над шумом.

Шумні: [б], [п], [д], [т], [з], [с], [ж], [ш], [], [], [ч], [ц], [г], [ф], [дʹ], [тʹ], [зʹ], [сʹ], [ʹ], [цʹ].

Сонорні: [л], [р], [м], [н], [в], [j].

1.За місцем творення:

Губні утворюються за допомогою губ:[б],[п],[в],[м],[ф].

Передньоязикові утворюються за активної участі кінчика язика та передньої спинки: [д],[т],[н],[л],[р],[з],[с],[ц],[],[ж],[ч],[ш],[], а також [зʹ],[сʹ],[цʹ],[],[рʹ],[дʹ],[тʹ],[лʹ],[нʹ].

Середньоязиковий [j] формується під час підняття середньої частини язика.

Задньоязикові творяться за активної участі задньої частини язика: [к],[х],[ Ґ].

Глотковий [г] виникає у порожнині глотки.

5) За способом творення:

Проривні утворюються під час прориву зімкнення мовних органів:[б],[п],[д],[дʹ],[т],[тʹ],[Ґ],[к].

Щілинні виникають під час утворення вузької щілини між мовними органами: [в],[ф],[г],[х],[ж],[ш],[з],[зʹ],[с],[сʹ], [j].

Зімкнено-прохідні. Під час утворення цих звуків виникає одночасно і зімкнення і прохід: [м],[н],[р],[л],[нʹ],[рʹ],[лʹ].

Африкати утворюються у результаті злиття проривного та щілинного звуків: [ц],[цʹ],[ч],[],],].

Крім звуків, які перераховані вище, в українській мові є ще 1 буква, що не позначає звука, але служать для пом'якшення приголосних звуків (ь - м'який знак).

Види порушення вимови свистячих звуків

Міжзубний сигматизм. Найбільш поширений в даній групі порушень. Характерний для звуку з свист відсутня. Замість нього чується більш низький і слабкий шум, обумовлений становищем мови, просунути між зубами: кругла щілину при цьому замінюється плоскою. Цей же недолік поширюється на парний дзвінкий з і аффрикат ц.

Губно-зубний сигматизм. При ньому в освіті щілини бере участь, окрім мови, нижня губа, яка зближується з верхніми різцями (як при утворенні звуку ф), тому акустичний ефект при спотворенні з близький до звуку ф. Подібний дефект спостерігається при проголошенні інших свистячих.

Бічний сигматизм. Видихуваному струмінь повітря проходить не по середній лінії мови, а через бічну щілину, односторонню або двосторонню, так як бічні краю мови не прилягають до корінних зубах. Кінчик мови і передня частина спинки утворюють змичку з різцями і альвеолами. При такій артикуляції замість з чується шум. Такий же шум, тільки озвучений голосом, чується при проголошенні з. З бічної артикуляцією може вимовлятися і ц. Дефект поширюється і на відповідні парні м'які свистячі звуки.

Прізубний парасігматізм. Мова набуває передню Смичние артикуляцію замість щілинний, чується звук типу вибухового т або, при дзвінком, - д. При звуці ц артикуляція його спрощується, і він стає одноелементна, вимовляється як з або як т.

При губно-зубному сигматизм потрібно зняти зубний артикуляцію. Це досягається демонстрацією правильної пози губ при артикулировании цього звуку або з механічною допомогою (шпателем або пальцем відводять нижню губу від зубів). В інших випадках дитину просять посміхнутися, відтягнути кілька кути рота так, щоб було видно зуби, і подути на кінчик язика для отримання свистячого шуму, типового для с. Можна скористатися механічною допомогою. Дитина вимовляє багаторазово склад та, логопед вводить зонд між альвеолами і кінчиком (а також передньою частиною спинки язика) і злегка натискає їм вниз. Утворюється кругла щілину, проходячи через яку видихуваному струмінь повітря виробляє свистячий шум. Керуючи зондом, логопед може змінювати величину щілини до отримання потрібного акустичного ефекту.

При межзубном сигматизм можна скористатися вищеописаним прийомом. Щоб уникнути асоціацій з порушеним свистячим звуком, потрібно вимовляти склад са із стисненими зубами на початку його виголошення або декілька подовжити вимовляння приголосного, а на гласному а опустити щелепу. Особлива увага звертається на зоровий і слуховий контроль.

При бічному сигматизм необхідна спеціальна підготовча робота щодо активізації м'язів бічних країв мови, які в результаті проведених вправ можуть підніматися до щільного зіткнення з бічними зубами.


2. Назвіть етапи корекційної роботи з формування фонетичної сторони мовлення.

Корекційна робота з формування фонетичної сторони мовлення передбачає такі етапи:

1. Підготовчий

2. Постановка відсутніх звуків

3. Автоматизація поставлених звуків, введення їх в самостійне мовлення

4. Диференціації звуків

В рамках психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень виділила групу дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення (ФФН). До цієї категорії належать діти з нормальним фізичним слухом і інтелектом, у яких порушені вимовна сторона мовлення і особливий - фонематичний слух.

Фонематичний слух і фонематичне сприймання - це тонкий систематичний слух, що дозволяє розрізняти і впізнавати фонеми рідної мови. Фонематичний слух є частиною фізіологічного слуху, спрямований на співвіднесення і зіставлення звуків, які дитина чує з їх еталонами. Поняття "фонематичний слух" слід відрізняти від поняття "фонематичне сприймання". Фонематичне сприймання - це здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий склад слова. Саме фонематичне сприймання допомагає відповісти на запитання: Скільки складів у слові сом? Скільки в ньому звуків? Який приголосний звук стоїть у кінці слова?

Правильний розвиток фонематичного слуху і фонематичного сприймання покладено в основу безпомилкового засвоєння письма і читання в процесі шкільного навчання.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Логопедия 7

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.