План

1. Формування здатності учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої та неживої природи.
2. «Як людина пізнає світ» (1 клас). Зміст та методика опрацювання.
3. «Явища природи. Пори року» (2 клас). Зміст та методика опрацювання.
4. «Вода в природі. Світовий океан, його частини» (3 клас). Зміст та методика опрацювання.
5. «Уявлення давніх людей про землю і всесвіт» (4 клас). Зміст та методика опрацювання.
6. «Ознаки осені» (2 клас). Зміст та методика опрацювання.
7. «Повітря, його склад та властивості» (3 клас). Зміст та методика опрацювання.

Формування здатності учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої та неживої природи.

Повідомляючи дітям елементарні відомості про неживу й живу природу, про працю людей, учитель показує, як взаємозалежні об'єкти природи, який вплив на природу робить трудова діяльність людини.

Уже в 1 класі при вивченні теми "Наша школа" проводитися урок на пришкільній ділянці, де учні знайомляться зі змінами в житті рослин восени, а пізніше переконуються, що з настанням холодів жовтіють й обпадають листки на деревах, зникають комахи, багато птахів летять на південь. У процесі подальшого спілкування із природою у дітей накопичуються знання про те, що з настанням тепла з'являються нові листки, зеленіє й росте трава.

В 2 класі спостереження за об'єктами живої природи тривають. На основі матеріалів екскурсій, коротких записів у "Щоденнику спостережень" встановлюються взаємозв'язки в неживій і живій природі. На конкретних прикладах з'ясовується, які сезонні зміни характерні для рослин і тварин у певну пору року. Знання про зміни в природі учні краще засвоюють у процесі проведення безпосередніх спостережень за рослинами й тваринами. При цьому дуже важливо вчити дітей самостійно виражати свої думки, пояснювати спостережуване явище. Розуміння взаємозв'язків у живій і неживій природі накопичується поступово. [10; 11]

В 3 класі при вивченні даного курсу учні використовують уже наявні знання, отримані в процесі спостереження за об'єктами природи. Школярі засвоюють залежність живих об'єктів природи від погодних умов і на цій основі встановлюють багатобічні взаємозв'язки живої й неживої природи. Знання про взаємозв'язки в природі дозволяють учням самостійно робити висновки про зміни в живій природі залежно від пори року.

В 4 класі є великі можливості для формування в учнів наукового світорозуміння при вивченні неживої й живої природи. На конкретних прикладах показується взаємозв'язок цілих екологічних груп, наприклад лугу, лісу, водойми, поля.

Послідовний розвиток знань про природу, постійне ведення "Щоденників спостережень" сприяють формуванню в школярів переконання в тому, що розвиток живої природи є закономірним явищем і є цілком з'ясовний.

«Як людина пізнає світ» (1 клас). Зміст та методика опрацювання.

Мета: ознайомити учнів із органами чуття (язик, шкіра); учити називати їх; закріплювати знання учнів про органи чуття, що допомагають пізнавати світ; учити визначати властивості предмета; розвивати мислення, увагу; виховувати працьовитість.

ХІД УРОКУ

I. Хвилинка спостережень за погодою. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

► Вправа «Погода» — Яка зараз пора року? — Який місяць? — Яке число? — Тепло чи холодно надворі? — Який стан неба? — Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

Самі мовчать, а нам допомагають почути тих,

Хто розмовляє й весело співає. (Вуха)

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку

На дошці — малюнок двох яблук на гілці.

— Чим відрізняються ці яблука? (Розміром, формою, кольором) — Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати, як людина пізнає світ.

III. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу

1. Розповідь учителя

— Уявіть, що один хлопчик їсть солодке яблуко, а інший — кисле. — Як дізнатися, у кого кисле яблуко? (Про те, що яблуко кисле, можна дізнатися за виразом обличчя хлопчика.) — Що допомогло хлопчикам розрізнити смак яблука? (Визначити смак яблука вони змогли за допомогою язика.) — Язик — це орган чуття. Він допомагає нам визначити смак яблука, груші, цукру, тобто краще пізнавати навколишній світ. — Порівняйте яблука на гілці. Що ви можете сказати про них?

2. Робота над загадками

  • Якби не було у тебе того, Не сказав би ти нічого. (Язик)
  • 3. Гра «Назвіть предмет за ознаками» Учитель називає ознаки предмета, учні відгадують цей предмет.

  • Холодне, солодке, тане на язиці. (Морозиво) • Дуже кислий жовтий фрукт. (Лимон)
  • 4. Гра «Про смак»

    Учитель просить дітей пригадати слова, що характеризують смак, наприклад: гострий, кислий, солоний, солодкий, прісний. Усі слова, названі дітьми, записує на дошці.

    Потім кожний обирає собі певний смак і пояснює, чому цей смак йому подобається найбільше. Учитель просить дітей назвати, що може бути кислим, солоним і т. ін. Це завдання діти можуть виконувати у групах. Перемагає група, яка придумає до певного слова, що визначає смак, якомога більше відповідних слів. Учитель пропонує дітям жартівливий варіант цього завдання. Об’єднує дітей у групи і просить кожну групу придумати жартівливі історії про те, як продукти змінили смак. Наприклад:

  • Чому корова стала давати солоне молоко? • Чому лимон виріс солодким? • Чому огірок виріс кислим?• Чому перець став прісним? • Чому в яблука з’явився смак перцю?
  • Висновок: смак — джерело великого задоволення. Він робить можливим отримання задоволення від їжі. Це відчуття дане людині для захисту. Воно застерігає від уживання їжі, що може бути небезпечною для організму.

    6. Робота над загадкою

    Між двох світил

    Я посередині один. (Ніс)

    — Чим людина розпізнає запахи? — Які запахи ви вдихаєте охоче? — Які викликають у вас огиду? — Які попереджають про небезпеку? — Запахи не лише дають нам інформацію про навколишній світ, вони поліпшують (або псують) наш настрій.

    ► Фізкультхвилинка

    IV. Закріплення та систематизація набутих знань про об’єкти і явища природи

    1. Гра «Відгадай предмет»

    Учитель загадує предмет, а діти намагаються дізнатися, який предмет загаданий. Учні можуть ставити будь-які запитання, а учитель відповідає «так» або «ні», але сам предмет не називає.

    — Задуманий предмет живий? (Так) — Він кусається? (Ні) — Він нявкає? (Так)

    — Кішка? (Так)

    2. Робота за малюнками

    — Розгляньте малюнки. Якими органами чуття дівчинка користується в кожному випадку? Покажіть стрілкою.

    V. Застосування набутих знань і умінь про об’єкти і явища природи на практиці

    1. Гра «Найапетитніша страва»

    Учитель пропонує дітям уявити, що вони їдять свою улюблену страву. Діти описують смак цієї страви, не називаючи її. За описами одне одного діти відгадують, які страви якнайбільше полюбляють їх друзі. Потім діти малюють свою страву і розповідають, з чого її приготували. З малюнків дітей організують виставку «Наші улюблені страви».

    VІ. Підсумок уроку

    — Що нового ви дізналися на уроці?

    — Назвіть органи чуття.

    Характеристики работы

    Контрольная

    Количество страниц: 17

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Методика преподавания естествознания 13

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.