План

1. Бесіда. Види бесід у процесі навчання природознавства. Вимоги до методики використання.

2. Спостереження як метод навчання природознавства. Види спостереженнь.

3. Дослід як метод навчання природознавства. Види та зміст дослідів.

4. Практичні роботи з природознавства. Зміст та методика проведення практичних робіт.

5. Вибір методів у процесі навчаня природознавства.

6. Поняття «форма навчання». Класифікація форм навчання природознавства в початкових класах. Їх загальна характеристика

7. Типи і структура уроків природознавства в початковій школі. Вимоги до уроків природознавства.

1. Бесіда. Види бесід у процесі навчання природознавства. Вимоги до методики використання.

Бесіда – один з найпоширеніших методів, засобів комунікації, що використовується вчителями початкових класів на всіх уроках, під час проведення виховних годин, організації екскурсії, будь – яких заходів тощо.

За допомогою системи запитань діти залучаються як до відтворення знань, так і до активної розумової діяльності. Вдало побудована бесіда спонукає учнів до висловлення власних міркувань, оціночних суджень підготовкою, враховувати їхні індивідуальні можливості..

Бесіда – це складний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація сприймається завдяки поставленим питанням, які стимулюють учнів до пізнання чогось нового чи відтворення раніше вивченого.

В бесіді можуть брати участь всі учні. Місце бесіди в навчальному процесі визначається ціллю уроку, характером навчального матеріалу, запасом знань, що є в учнів. В навчально - виховному процесі бесіда відіграє важливу роль. Під час проведення бесіди учні вступають в діалог з вчителем, а для цього необхідно використати їм свій досвід, засвоєні раніше знання.

Види бесід їх характеристика

За призначенням у навчальному процесі розрізняють бесіду:

Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Мета вступної бесіди – відновити в пам’яті ті знання, які були отриманні. Така бесіда зазвичай проводиться на початку вивчення теми чи розділу.

Бесіда-повідомлення базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів,

На основі спостережень бесіду проводять, щоб забезпечити вірне сприймання учнями навколишньої дійсності, сформувати правильне поняття й уявлення про предмети і явища природи.

Бесіду-повторення використовують для закріплення навчального матеріалу. Ця бесіда дозволяє вчителю в роботі з учнями виділити найбільш суттєві моменти у питанні, що вивчається, встановити більш широкі і глибші зв’язки між вивченими явищами природи. Головна мета – узагальнити і систематизувати знання, підвести учнів до відповідних висновків

Контрольну бесіду використовують для перевірки засвоєних знань.

За характером діяльності учнів у процесі бесіди виділяють такі її основні види:

Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу. Її проводять з вивченого навчального матеріалу. Відповідаючи на запитання вчителя, учні повторюють пройдений матеріал, закріплюють його, водночас демонструючи рівень засвоєння.

Репродуктивна бесіда використовується на усіх етапах уроку. З її допомогою розв’язуються різні дидактичні задачі.

Евристична бесіда – це спосіб організації творчої діяльності школярів через розв’язання проблеми у співпраці з вчителем. Суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження.

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ: Під час бесіди важливо звернути увагу на якість відповідей учнів і за змістом, і за стилем. Вони повинні бути повні; усвідомлені і аргументовані; точні і чіткі; літературно правильно оформлені. Якщо учень неправильно відповідає на запитання, його формулюють зрозуміліше для нього, якщо ж він і в такому разі не може відповісти, ставлять легше запитання, відповідь на яке допоможе підійти до правильного висвітлення питання в першому його формулюванні.

Причини неточних або неправильних відповідей можуть бути різними. В одних випадках – це неглибоке розуміння змісту навчального предмета, в інших – невміння проаналізувати запитання і зрозуміти його сутність або словесно сформулювати відповідь.


2. Спостереження як метод навчання природознавства. Види спостереженнь.

Спостереження – це планомірне сприйняття навколишньої дійсності, яке спрямоване на розв’язання конкретних цілей і потребує певних вольових зусиль дитини. У процесі спостереження слід використовувати інструкції, запитання і завдання, підготовлені заздалегідь учителем. Спостерігаючи, учні аналізують, осмислюють, порівнюють, роблять висновки і таким чином здобувають знання та уміння.

Спостереження під час практичних методів відрізняються від спостережень під час наочних. За наочних методів учні спостерігають за дослідами, засобами, які їм демонструє учитель, а під час практичних учні самостійно виконують роботу і спостерігають за її перебігом. Вони вимірюють, замальовують, підраховують, гербаризують, виготовляють колекції, креслять схеми, заповнюють таблиці, визначають. Результати спостережень учні занотовують у спеціальних зошитах чи таблицях. Внаслідок спостережень під час практичної діяльності учні отримують не тільки знання, але й уміння та навички.

Спостереження бувають короткочасними та довготривалими. Короткочасні – проводять на предметних уроках, екскурсіях, під час виконання домашніх завдань.

Довготривалі – організовують тоді, коли необхідно сформувати в учнів правильні уявлення про явища та процеси природи, які відбуваються упродовж тривалого періоду. Такі спостереження проводять під час виконання позаурочних робіт.

Самостійні спостереження учнів необхідно постійно супроводжувати системою послідовних інструкцій, запитань та завдань, уточнювати їх і скеровувати. Самостійність учнів розвивається поступово. Вона залежить від сформованості уміння виконувати практичні роботи. Учитель планує роботу школярів, ділить її на окремі операції, проводить інструктаж.

За новою програмою з природознавства проводятся такі спостереження:

І – клас

Спотереження за осінніми змінами в живій і не живій природі.

ІІ – клас

1.Спостереження за висотоюСонцяопівдні.

2.Спостереження за природою восени.

3.Спостереження за природою взимку.

4.Спостереження за формою сніжинок за допомогою лупи.

ІV – клас

Спостереження за зоряним небом (Місяцем), визначенням напрямку на північ за допомогою Полярної зорі. (Спитай у батьків

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 14

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания естествознания 7

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.