Теоретические основы проблемы формирования грамматической компетенции у детей дошкольного возраста
Зміст
1. Закономірності засвоєння граматичних значень дошкільниками
2. Завдання та зміст роботи з розвитку у дітей дошкільного віку граматичних навичок
3. Методика формування граматичної правильності мовлення
4. Граматико-орфографічна пропедевтика помилок у мовленні дитини дошкільного віку
2. Завдання та зміст роботи з розвитку у дітей дошкільного віку граматичних навичок
Основне завдання вихователя у дитячому садочку – навчити дитину користуватися рідною мовою у живому безпосередньому спілкуванні з оточуючими людьми. Завдання та зміст роботи з розвитку мови визначається нині чинними програмами виховання та навчання в дитячому садочку, зокрема: „Малятко”, „Дитина”, „Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку”.
У всіх програмах відбито завдання та зміст навчання дітей граматичної правильності мови.
Таблиця 1.1.
Програмні вимоги з навчання дітей граматичної правильності мови
Програма | Розділ програми | Завдання та зміст роботи з навчання дітей граматичної правильності мови |
1. Перша молодша група (третій пік життя) | ||
„Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку” | Мовленнєва діяльність, мовленнєве спілкування, розвиток мовлення рідної мови | Вправляти дітей у правильному вживанні відмінків іменників однини в родовому відмінку жіночого роду /іграшки, мами, бабусі, дівчинки, ляльки/, чоловічого та середнього роду /тата, хліба, бублика, яблука, пальта/; давальному відмінку іменників жіночого роду /бабусі, кішці, собаці, лисичці/, чоловічого роду /дідусеві, татові/; орудному відмінку жіночого роду з прийменником /з дівчинкою, з лялькою, з бабусею/, чоловічого та середнього роду /з дідусем, під ліжком, під столом/; місцевий відмінок з прийменниками "на", "у" жіночого роду /на руці, на голові, на губі/, чоловічого та середнього роду /на язиці, на собаці, на татові, на дідусеві, на ліжку, у лісі, у кошику/. Правильно вживати рід та число іменників, узгоджувати слова в роді та числі в реченні /моя мама, мій брат, моє намисто, мої іграшки/, утворювати множину іменників: іграшка - іграшки, стіл - столи, м’яч - м’ячі, кіт - коти; правильно вживати кличну ферму іменників Іро, Надю, Олю, Сергійку, бабусю/. Вживати слова з суфіксами "-ик, -ичк" /цуцик, котик, вовчик/; "-оньк, -еньк" /рученьки, ніженьки, голівонька/, з суфіксом "-ищ" /вовчище, ручище, ведмедище/. Вживати дієслова в теперішньому /ходжу, сплю, сиджу, їм/, минулому /ходила, спали, сиділи, поїли/, майбутньому часі /ходитиму, лягатиму, їстиму, сидітиму/, в наказовому способі /дай, біжи, прочитайте, розкажіть/.
Узгоджувати прикметники з іменниками в соді та числі /синя кулька, синій шарф, червоне яблуко, червоні маки/. Вчити будувати прості поширені речення з однорідними членами, складносурядні та складнопідрядні речення зі сполучниками "і, якщо, тому що, коли, щоб, де, який"; з питальною, розповідною та окличною інтонацією. |
2. Молодша група (четвертий рік життя) | ||
„Дитина” програма виховання дітей дошкільного віку | Мово рідна, слово рідне | Вправляти у вживанні слів — назв предметів у різних відмінкових формах. Звертати увагу на ті слова, в яких змінюються голосні (стіл — на столі, кіт — кота) та приголосні (рука — в руці). Привчати дітей при звертанні один до одного та до дорослих вживати кличну форму імен (Оленко, Іванку, тьотю Клаво) та назв тварин (котику, півнику). Вправляти у вживанні назв предметів з прийменниками (на столі, за вікном, біля дверей).
Вправляти в утворенні слів — назв предметів із суфіксами пестливості та згрубілості (голівка, кізка, ручище, головище). Вправляти у змінюванні слів за зразком один — багато (кіт — коти, лялька — ляльки). Вправляти у вживанні дієслів з займенниками ми, ви, вони (ми співаємо, ви співаєте, вони співають). Вправляти у вживанні дієслів, у яких змінюються звуки Сісти — їм — їдять — їж). Стимулювати вживання слів типу купатися, митися, зачісуватися, одягатися. Вчити правильно вживати різні форми особових займенників я, ти, він, вона, вони (у мене, у нього, до неї, до них). Вчити узгоджувати слова — назви предметів із словами один, одна, одне, багато, мало (один зайчик, одна дівчинка, одне каченя, мало солі, багато цукру). Вчити узгоджувати слова — назви ознак з назвами предметів, явищ (велике яблуко, синя хустинка). Вправляти у творенні слів — назв ознак із суфіксами -еньк-, -есеньк- (маленький — малесенький, гарний — гарнесенький). Вправляти у вживанні слова бути на означення дії у майбутньому часі (буду спати.) Вчити правильно будувати речення, зокрема із сполучниками і, а (Зустрілися зайчик і лисичка. Я її прошу, а вона не дає). |
„Малятко” програма виховання дітей дошкільного віку | Мовленнєве спілкування | Учити узгоджувати слова в роді, числі та відмінку, додержуючи прарильних закінчень. Стимулювати дітей до самокорекцій, виправлення помилок у мовленні однолітків. В іграх вправляти їх щодо вживання граматичних форм (іменники в родовому відмінку множини, назви малят тварин в однині та множині, дієслівні форми), стимулювати дитяче словотворення. Учити вживати кличний відмінок іменника (мамо, Тарасе, дідусю), ввічливі слова. Спонукати дітей вживати речення різного типу, додержувати правильного порядку слів у реченні. |
„Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку” | Мовленнєва діяльність, мовленнєве спілкування, розвиток мовлення рідної мови | Продовжувати вправляти дітей у вживанні закінчень непрямих відмінків та узгодженості слів у реченні в роді, числі та відмінку. Звернути увагу на закінчення іменників однини в орудному відмінку /малювати олівцем, їсти ложкою, їхати автобусом, бути лікарем/, з прийменниками /з мамою, з татом, з товаришем, звернутися із запитанням, лід водою, під небом/; у місцевому відмінку з прийменниками "на, в/у/" /у дитячому садку, у шафі, у столі, у полі, в руці/; в родовому відмінку однини іменників четвертої відміни, в яких при відмінюванні з’являються суфікси "єн-, -ит-, -ят-" /ім’я - імені, курча - курчата, теля - теляти/, іменників середнього та чоловічого роду, які при відмінюванні змінюють форму слова /стіл - стола, день -дня/; Іменників множини, які означають назви тварин, птахів та їх дитинчат в родовому відмінку /качат, телят, курчат, кошенят, свиней, гусей, мишей, лисиць, кіз, вовків, котів, собак/. Закріплювати кличну форму іменників /діду, коте, коню, земле, Павле, Петю, ІІетрику/. Звернути увагу на відмінкові закінчення слова "пальто" /пальта, в пальті, на пальті, пальтові, пальтом/ та невідмінювані іменники /піаніно, радіо, метро/.
Вчити використовувати дієслова типу: сідати - сісти, класти -покласти - кладу, допомагати - допомогти; одягати - надягати - одягти; брати - взяти; форми дієслів, які зазнають морфологічних змін у корені /брати - беру - беремо - беруть; прати - перу - перуть - перемо; гнати - жену; їду - їдем - їдемо; бити - б’ю – б’ємо; лити - ллю -ллєш/. Вчити утворювати нові дієслівні форми задопомогою префіксів "на-, за-, з-/ с-/" /казати - наказати - сказати; в’язати - зав’язати – зв’язати - нав’язати; робити - зробити - заробити - наробити/ та суфікса "-ся" /мити - митися, вітати - вітатися, возити - возитися, нести - нестися/. Вживати складну форму майбутнього Часу /буду співати, будемо грати, будуть їсти/. Утворювати ступені порівняння прикметників /білий - біліший, високий - вищий, низький - нижчий/, присвійні прикметники від іменників /дерево - дерев’яний, вишня - вишневий, мама - мамин, бузок -бузковий, соловейко - соловейків/. Відмінювати займенникові форми /я, мені, мене, мною; ти, тобі, тебе, тобою; він, йому, його; вона, її, їй, неї, на ній; ми, нас, нам, них, нами/. Правильно вживати в реченні прийменники "за, від, до" /за столом, за шафою, від села, до столу, від стола, від болю, до роботи/. Вчити узгоджувати в реченні слова: один, багато, мало /один день, одне яйце, одна рука; мало яблук, багато іграшок/. Вчити відмінювати заперечні займенники: ніхто, нікого, нікому, ніким, ні до кого, ні з ким, ні на кому, ніякого, ні з якого. Вчити дітей будувати речення різного типу: а/ прості поширені з однорідними членами речення зі сполучниками "ні, і" /а маю різні іграшки: і ляльку, і машину, і дзиґу, і м’яч. У мене немає ні санчат, ні ковзанів, ні лиж/, з прямою мовою /Я запитую тебе: "Чи скоро ти закінчиш будувати?"/, складносурядні зі сполучниками "а, і, але, та" /Взимку холодно, а влітку тепло. Я люблю зиму, але весна мені більше до вподоби. Я люблю кататися з гори, та,, шкода, у мене немає санчат/, складнопідрядні із сполучниками "як, ніби, після того як, для того щоб". Прищеплювати навички самокорекції, елементи само- та взаємоконтролю мовлення, розвивати чуття мови, чуття граматичних помилок. |
3. Середня група (п’ятий рік життя) | ||
„Малятко” програма виховання дітей дошкільного віку | Мовленнєве спілкування | Продовжувати вчити дітей узгоджувати слова в роді, числі та відмінку; уживати складні граматичні форми: невідмінювані іменники, слова, що вживаються в однині чи множині, збірні іменники; складні дієслівні -форми (одягати, ходити, класти, возити та ін.). Стимулювати дитячі запитання причинного характеру, словотворення (хліб — хлібниця, сіль — сільничка). Розвивати чуття мови, увагу до граматичних помилок, навички самокорекції, самоконтролю і взаємоконтролю в іграх та ігрових вправах. Уживати, додержуючи правильного порядку слів, різні типи речень: прості, поширені, складносурядні, складнопідрядні (розповідні, питальні, окличні) зі сполучниками, сполучними словами; речення з прийменниками, однорідними членами, з прямою мовою. |
„Дитина” програма виховання і навчання дітей дошкільного віку | Мово рідна, слово рідне | Вправляти у вживанні слів — назв предметів у різних граматичних формах. Звертати увагу дітей на форми іменників чолов. роду в родовому відм. (винограду, меду, цукру, салату, снігу, торта, лимона, клена, тролейбуса, трамвая, пальта, ситра). Звертати увагу дітей на чергування звуків при змінюванні деяких слів: муха — мусі, стіл — на столі. Вчити правильно вживати (вимовляти) закінчення -ою, -ею, -ею: (з мамою, з бабусею, під грушею, акацією), -ом, -ем, -єм (м'ячем, гаєм), -ів у іменниках (сусідів, звірів, братів).
Звернути увагу дітей на відсутність закінчень у словах — назвах маленьких істот (лошат, курчат), назвах предметів жіночого роду (доріг, тополь). Вчити вживати слова, в яких не змінюються закінчення (піаніно, ескімо, радіо, кіно). Навчати правильно вживати слова — назви взуття у множиш й однині (чоботи — чобіт, черевики — черевик). Вправляти у правильному вживанні назв посуду (хлібниця — хлібницею, у хлібниці, цукорниця, сільниця), у правильному вживанні й утворенні назв приміщень за їх призначенням (спальня, вітальня). Навчати утворювати іменники — назви людей за характерною ознакою (забудько, крутійко), за фахом (садівник), назви малят тварин, птахів (жабеня, горобеня). Вчити від звуконаслідувальних слів утворювати дієслова (кум — кумкати, няв — нявкати). Звертати увагу на правильне вживання дієслів у різних особових формах із змінами звуків (ходити — ходжу, садити — саджу, ловити — ловлю); на дієслова, у яких з допомогою префіксів передається значення закінченої дії (пити — випити, малювати — намалювати). Вправляти у вживанні дієслів наказового способу з часткою хай (нехай): хай скаже, нехай піде. Тренувати у вживанні прикметників разом з іменниками (зелене листя, високі дерева). Вправляти у вживанні прикметників вищого й найвищого ступенів (малий — менший, найменший; високий — вищий — найвищий). Особливу увагу звертати на творення таких прикметників вищого ступеня порівняння: гарний — кращий (найгарніший), великий — більший, поганий — гірший. Звертати увагу на прикметники з посиленою ознакою (злий — злющий, хитрий — хитрющий). Тренувати у вживанні прикметників із суфіксами -ісіньк, -есеньк, вправляти в утворенні прикметників із суфіксом -ат(ий) (вухатий, головатий). Вчити утворювати прикметники від слів — назв тварин (ведмедів, котиків), а також від імен (Олин, Вірин). Вправляти у вживанні іменників з кількісними числівниками (одна лялька, дві ляльки), збірними (двоє хлопців, троє зайчиків); порядковими (перший день, третій раз). Вправляти в узгодженні займенників з іменниками (наш двір, наші іграшки, моя лялька), узгодженні займенника ви з дієсловом: ви обіцяли, ви сказали. Стимулювати вживання речень з однорідними членами (наш песик маленький, кудлатий, веселий); речень із сполучниками і, а, але, що, чий, куди, де. |
„Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку” | Мовленнєва діяльність, мовленнєве спілкування, розвиток мовлення рідної мови | Закріплювати узгодження дітьми слів у реченні в роді, числі та відмінку, правильне вживання граматичних форм. Учити дітей утворювати нові форми іменників, що позначають професію людини /чи її діяльність/, від іменників /шахта - шахтар, пошта - поштар, ліс - лісник, меблі - мебляр, кобза - кобзар, таксі -таксист/, від дієслів /лікувати - лікар, відвідувати - відвідувач, водити - водій, писати - писар, письменник, виховувати - вихователь, учити - учитель/, від іменників чоловічого роду утворювати Іменники жіночого роду /письменник - письменниця, вчитель - вчителька, лікар -лікарка, льотчик - льотчиця, продавець - продавщиця, провідник - провідниця, кравець - кравчиха/. Вживати іменники, що позначають назву істот без вказівки на стать /спільного роду/: кит, крокодил, шпак, сом, метелик /чол. р./; сорока, гусінь, куниця /жін.р./; назви тварин, які позначаються різними словами залежно від статевої та вікової приналежності: кабан -свиня, порося; бик /віл/ - корова - теля; кінь - кобила - лоша; цап -коза - козеня; баран - вівця - ягня.
Утворювати іменники з суфіксом "-к/о/" /невмійко, забудько, крутійко, хвалько/, назви приміщень із суфіксом "-альн/я/" /спальня, вмивальня, роздягальня, їдальня, купальня, вітальня/, посуду із суфіксом "-иц/я/" /хлібниця, цукорниця, серветниця, салатниця, сільниця, цукерниця/. Правильно вживати граматичні форми іменників, які змінюють місце наголосу при зміні числа /пісок - піски, масло - масла, рука -руки, лялька - ляльки/, назв різних видів взуття /туфлі - туфля, кеди - кед, сандалі - сандаля, капці - капець, босоніжки - босоніжок, чоботи - чобіт/. Правильно вживати кличну форму іменників з чергуванням приголосних в основі /зайче, вовче/, в іменах по батькові /Олено Петрівно, Ігоре Семеновичу/, невідмінювані іменники /кашне, депо, шосе, таксі/. Вчити утворювати дієслова від іменників /вихователь - викопувати, водій - водити/, від прикметників /білий - біліє,, синій - синіє, темний - темніє, радісний - радіє/, за допомогою префіксів "пере-" /їхати - переїхати, йти - перейти, нести - перенести/, "об-, обі-, о-" /йти - обійти, їхати - об’їхати, летіти - облетіти, в’язати -обв’язати, писати - описати/, "роз-" /бити - розбити, казати т- розказати/, "-к-" /ойкати, тикати, гейкати, нікати/. Правильно вживати форми дієслів "дути, м’яти" в теперішньому часі в наказовому способі /дути - яму - дмеш - дми; жати - жну -жнеш - жни; м’яти - мну - мнеш - мни/, дієслова умовного способу з часткою "би/б/"/поїв би, заспівав би, намалювала б/, безособові дієслова /не спиться, не лежиться, не силиться/. Змінювати дієслова й часі /гуляємо, гуляли, гулятимемо, будемо гуляти/, за особами та числами /я мию, ти миєш, він миє, ми миємо, вони миють/. Правильно вживати наказовий спосіб дієслів у 2-й особі однини /не чіпай, знай, вір, ріж, плач, сядь, злізь, дозволь/, у 1-й особі множини /вірмо, сядьмо, злізьмо, станьмо; везімо, кажімо, зробімо, тягнімо, увімкнімо/. Утворювати лієслова від звуконаслідувальних слів: гав - гавкати, кря - крякати, му - мукати, ках - кахикати, ку-ку-рі-ку - кукуоікати, тьох - тьохкати. Закріплювати вміння узгоджувати прикметники з іменниками в роді, числі та відмінку /свіжий хліб, свіже молоко, свіжа ягода; тепла шапка, теплої шапки, в теплій шапці/. Вчити утворювати ступені порівняння прикметників зі словами "багато, набагато, куди, трохи" /багато ширший, набагато менший, куди кращий, трохи вищий/, утворювати прикметники з часткою "не" /веселий - невеселий, великий - невеликий, смачний - несмачний, високий - невисокий/; складні прикметники /рудий-рудий, синій-синій, великий-превеликий, смачний-пресмачний/. Узгоджувати кількісні та порядкові числівники з іменниками /дві качки, двоє каченят, два м’ячі; четверта дівчинка, перша хвиля, одна машина, третя гуска/, збірні числівники: троє, четверо, п’ятеро, обоє, обидва /четверо хлопців, двоє хлоп’яток, обидві дівчинки/; кількісні займенники "скільки, стільки, котрий" /Котра година? Скількох зайчиків не стало? На скількох стільчиках? Скількома ложками?/. Правильно вживати відмінкові форми займенника "чий" /чийого, чийому, чиїм/, неозначених займенників "якийсь, чийсь, хтось, щось, кимось, чимось" /якихось, чиїмось, кимсь/, займенника "кожний" /кожному, кожних, кожного/. Формувати корекційні навички, чуття мови. Учити дітей будувати різні типи складних речень: складносурядні зі сполучниками "проте, однак, зате"/Взимку холодно, зате можна кататися на санях. Я вже одужав, однак лікар радить не виходити на вулицю/; складнопідрядні з сполучниками "звідки, що, де, якби" /Я б теж навчився ходити на лижах, якби вони в мене були/. |
4. Старша група (шостий рік життя) | ||
„Малятко” програма виховання дітей дошкільного віку | Мовленнєве спілкування | Дитяча граматика. Вдосконалювати граматичну правильність мови. Виховувати Критичне ставлення до граматичних помилок. Вправляти у вживанні важких граматичних форм — невідмінюваних іменників, дієслівних форм, прислівників, числівників, а також слів з чергуванням приголосних звуків. Спонукати дітей утворювати нові граматичні форми, а саме: за допомогою суфіксів (кіт — котик; рука — ручка — рученька — ручище; картопля — картоплина; кричати — крикнути), префіксів (йти — вийти, зайти, прийти, зійти; казка — приказка), порівняльного ступеня прикметників (довгий, довший, найдовший; гарний — кращий, найкращий, якнайкращий, щонайкращий), від іменників (вихователь — виховувати), від дієслів (лікувати — лікар, кричати — крикун).1 Учити користуватись наголосом при зміні слів (лялька — ляльки, ляльок). Вживати та утворювати різні типи речень: з однорідними членами із з'єднувальною голосною і та без неї, з узагальнюючим словом, з вставними словами, вигуками, звертаннями, сполучниками адже, немов, ніби, наче, як. |
„Дитина” програма виховання і навчання дітей дошкільного віку | Мово рідна, слово рідне | Стимулювати вживання повних речень за допомогою запитань типу розкажи, що ти бачив(ла) у парку. Поповнювати словниковий запас дітей словами — назвами предметів, явищ, дій, ознак. Вправляти у вживанні іменників у родовому відмінку однини і множини: назв плодів (апельсина), їжі (торта, борщу), явиш, природи (дощу, снігу), назв взуття і одягу (туфель, пальт); слів, які завжди мають форму множини (гольфів, макаронів, колготок), у вживанні невідмінюваних іменників (поїхали на метро, грали у лото).
Вчити правильно вживати форму однини іменників — назв взуття: сандаля (жін. рід), босоніжка (жін. рід). Ознайомити з формою однини іменників, котрі часто вживаються у множині: пахва (пахви,), тюфтелька (тюфтельки), східець (східці). Вправляти у вживанні іменників — назв людей за фахом: пасічник, пожежник, лікар, кобзар, продавець, футболіст, піаніст. Вправляти в утворенні іменників — назв малят тварин, птахів (кріль — кроленя, грак — граченя, кінь — лоша, корова — теля), в тому числі із пестливими суфіксами (лебедятко, лошатко). Утворювати іменники — назви тварин, птахів жіночого роду від іменників чоловічого роду типу вовк — вовчиця, кріт — кротиха, вправляти у вживанні слів типу гуска — гусак, індичка — індик. Вчити утворювати слова із здрібніло-пестливими суфіксами та суфіксами згрубілості, негативної оцінки: відерце, деревце, хлібець, вовчисько, вітрисько; жартівливі слова: цибайлик, помагайлик, слова-назви вигаданих істот: луговик, домовик. Вправляти у вживанні слів — назв приміщень: їдальня, роздягальня, вбиральня, свинарник, пташник; слів, утворюваних з допомогою однакових суфіксів: серветниця, лисиця, залізниця, трудівниця. Вчити утворювати дієслова типу накупатися, настрибатися; недоспати, недоказати, недомалювати; перестрибнути, перебігти, допити. Вправляти в утворенні дієслів протилежного значення за допомогою префіксів: забігти — вибігти, зв'язати — розв'язати. Вчити вживати дієприслівники минулого часу: поснідавши, підстрибнувши; теперішнього часу: співаючи, лягаючи; дієприкметники: змальований, склеєний, загорілий. Вправляти в уживанні дієслів у різних формах із змінами і без змін в основі: купити — куплю — купиш — купив. Вправляти в узгодженні прикметників з іменниками середнього роду: у новому пальті, на синьому морі; з невідмінюваними іменниками: маленький (а) кенгуру, на зеленому таксі; з іменниками, що мають форму множини: бабусині окуляри, біля тих дверей; з іменниками у кличній формі: дорога мамусю, любий котику. Вправляти у вживанні прикметників типу татів, тітчин, лисиччин. Стимулювати вживання слів типу темний — темнісінький, гарний — гарнісінький, смачний — пресмачний. Вчити вживати прислівники з різними суфіксами із значенням пестливості (гарненько, тепленько); прислівники типу щоліта, щодня. Вправляти в уживанні та узгодженні кількісних та порядкових числівників з іменниками: п'ять морквин, перше вікно. Вправляти в узгодженні займенників з іменниками: нашого майданчика, жодного разу, усякі іграшки. Вчити впізнавати спільнокореневі слова: клей — клеїти, яблуко — яблучний, мороз — морозити — морозяний — морозиво, самостійно та за завданням вихователя добирати такі слова. Вправляти у складанні простих поширених речень з прикметниками, означеннями і прислівниками (Влітку я був у бабусі. Мені подарували нову ляльку); у вживанні складних речень із сполучниками а, але, і... і, то... то, адже, якщо, бо, тому що, коли тощо. Вчити вживати вставні слова мабуть, здається, напевне; порівняльні звороти із сполучниками мов, немов, як, ніби. |
„Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку” | Мовленнєва діяльність, мовленнєве спілкування, розвиток мовлення рідної мови | Закріплювати та вдосконалювати граматичні форми, які діти засвоїли в попередніх групах. Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм у відмінюванні іменників: родового відмінку множини /верб, вишень, тополь, туфель, чобіт, ляльок, вух, ігор, лелек, сосон, крихт, весен, стаєнь; пальм, пальт, шуб, хусток, панам, фірм, шахт; телят, курчат, поросят; лимонів, апельсинів, гарбузів, кедів, сестер, хитрощів, солодощів; каменів, дороге, щаблів/; родового відмінка однини /супу, борщу, узвару, цукру, хліба, бублика, бутерброда/; лісу, сяду, гаю, парку, ставу; ставка, ліска, садка; вокзалу, театру, ґанку, кіоску; коридора, сарая, млина; місцевого відмінка однини з чергуванням приголосних в основі /у вусі, на нозі, на руці, на картинці, на пасіці/; паралельні форми закінчень іменників чоловічого роду у давальному відмінку "-ові" /-ені/, "у" /-п/: коневі і коню, батькові і батьку, Петрові і Петру; у кличній формі іменників чоловічого роду з суфіксами "-ець, -ак": хлопче, юначе, їжаче. Вчити утворювати однину іменників, які переважно вживаються у множині /щаблі – щабель, гальма - гальмо, пахви - пахва, ласти - ласт, повіки - повіка, підбори - підбор, східці - східець/; форму іменників від дієслівних форм: /кривдити - кривда, переправляти - переправа, завіяти - завія, носити - ноша, бігати -біг/; від прикметників /сухий - суша, синій - синь, зелений - зелень, тихий - тиша, високий - височінь, блакитний - блакить/; утворювати від іменників однини рідні множинні та збіжні форми /дитина - діти - дітвора; жінка - жінки - жіноцтво, птах - птахи - птаство; селянин - селяни - селянство/. Закріплювати вживання іменників, які мають лише форму множини /канікули, піжмурки, сутінки, роковини, ножиці, шаровари, гроші, кучері, шахи, оплески, консерви, ліки/; форму однини /сіль, молоко, рідня, городина, сметана, цукор, курява, тиша/.
Вчити добирати узагальнюючі слова до словосполучень: хліб - сіль - гостинність, батько - мати - батьки, сякий-такий - забіяка, соловей - пташечка - співун. Утворювати нові іменники – назви приміщень від іменників: свиня - свинарник, корови - корівник, птах - пташник, кури - курник, шпак - шпаківня, вівці - вівчарня, овечник, пес - псарня, кінь - конюшня, кріль - крільник. Утворювати ступені порівняння прикметників зі словами "більш -менш,що, як": більш-менш солодкий, більш-менш вдалий, якнайсмачніший, щонайгарніший; різні форми окладних прикметників: червоний бік -червонобокий, червоні щоки - червонощокий, світлий і зелений - світло-зелений, білуватий і синій - білувато-синій; біле обличчя - білолиций, чорні очі - чорноокий. Вправляти в утворенні нових дієслівних форм з префіксами "про-, на-": казати - проказати, мовити - промовити, вести - провести, текти - протекти, лити - пролити; одягти - надягти, бити - набити, лити - налити, милити - помилити; минулого часу з суфіксом "-ут-": кашляти - кашлянути, кивати - кивнути, хитати - хитнути. Закріплювати дієвідмінкові форми дієслів з чергуванням приголосних в основі: ткати - тчу - тче - тчемо; казати - кажу - кажеш - кажемо; сидіти - сиджу - сидять - сидить - сидимо. Утворювати наказові форми дієслів з часткою "но" /скажи-но, тікай-но, візьми-но, зроби-но/; прислівників /тільки-но, колись-но/. Вчити будувати фрази з прийменниками "від-/од/" у різних значеннях: відійшов від столу /шафи, лови, дерева/, плакати від щастя /горя, радощів, болю/, їхали від села до села, вищий від брата, солодший від цукру, ключ від дверей /шафи, столу/. Правильно відмінювати заперечні займенники з прийменниками: ні до кого, ні до чого, ні в чому, ні в кому, ні з якою, ні з яким, ні на якому, ні з ким, ні з чим. Продовжувати вчити вживати речення різного типу: прості, складні зі сполучниками, сполучними словами, прямою мовою, однорідними членами. Вчити дітей будувати безособові речення /Надворі тепло. Взимку холодно. Світає. Смеркає/, речення э вставними словами "по-перше, по-друге, по-третє, на жаль, шкода" /Шкода, але я не можу сьогодні прийти до тебе в гості, по-перше, я хвора, по-друге, в мене немає санчат/. Вчити помічати і виправляти граматичні помилки, мовні огріхи в мовленні товаришів, лялькових персонажів, розвивати мовне чуття. |
5. Підготовча група (сьомий рік життя) | ||
„Малятко” програма виховання дітей дошкільного віку | Мовленнєве спілкування | Закріплювати та вдрсконалювати граматичні навички, набуті в молодших групах, Формувати навички самоконтролю, виправлення граматичних помилок, прагнення говорити чистою українською мовою. Стимулювати дітей ставити запитання, як правильно висловлюватись. Продовжувати вчити вживати слова, які мають сталі граматичні форми: однину (шоколад), множину (двері), невідмінювані іменники (радіо, кіно). Стимулювати дітей до словотворення: за допомогою суфіксів (борода — бородатий, ведмідь — ведмежий, теля — телячий), префіксів (хвіст —.безхвостий, догана —бездоганний, їхати — виїхати, великий — завеликий), складних слів (довгі вуха — довговухий; сніг ладає — снігопад). Утворювати синонімічні відтінки слів: пестливості (котик, кошеня, кошенятко), збільшення (вовк — вовчище, рука — ручище), зменшення (будинок — будиночок).
Учити дітей перебудовувати речення, висловлювати їх з різними інтонаційними відтінками (пестливо, ласкаво, офіційно). Вживати різні типи речень ( з вставними словами, звертаннями, вигуками, прямою мовою, частками), додержуючи відповідної інтонації. |
„Дитина” програма виховання і навчання дітей дошкільного віку | Мово рідна, слово рідне | Вправляти у вживанні іменників у різних формах — назв істот чоловічого роду: бачу (кого?) хлопця, коней, лебедів; назв предметів чоловічого і середнього роду: бачу (що?) стіл, поле, іграшки; слів типу лід — льоду, ковдри — ковдр, тата — татів, мама — мамі. Звернути увагу на варіантність у деяких словах: жену (кого?) гусей і гуси, зав’язати (що?) шарфа і шарф. Учити вживати різні форми іменників у місцевому відмінку; на дверях, на санях, на плечах и степи у книзі, у пальті; по обіді, по лісах, по полях; на пні. Ознайомити з варіантними формами деяких слів і стимулювати їх уживання: зі столу – із стола, з мосту – з моста, брату – братові, в гаю і в гаї.
Вчити утворювати кличний відмінок множини від слів типу дитина – діти, людина – люди, курка – кури, рукав – рукави (і рукава). Стежити за правильним утворенням орудного відмінка однини іменників типу сіллю, піччю, їжею, іржею, чашкою, плачем, ножем Вчити правильно вживати слова різного роду: шампунь (чол. р.) - шампунем, нежить (чол. р.) - нежитем, гуаш (жін. р.) – гуашшю, біль- болем. Вправляти у вживанні прикметників, утворених від іменників - назв істот. Звернути увагу ні синонімічні слова: ластів'ячий – ластівчин, лев’ячий – левовий,тигровий - тигрячий — тигрів. Вчити вживати короткі форми деяких прикметників: згодний — згоден, радий — рад; утворювати прикметники з префіксом без-: безрогий, безлистий, з префіксом за-: завеликий, задовгий; утворювати складні прикметники: білі зуби — білозубий, куций хвіст — куцохвостий, чорні вуха — чорновухий. Стимулювати вживання синонімічних форм прикметників у місцевому відмінку: на синьому — на синім, у холодному — у холоднім. Звертати увагу на варіантні форми дієслів і стимулювати їх вживання: сох — сохнув, пах — пахнув, колишу — колихаю. Вправляти у вживанні безособових дієслів на позначення явищ природи: (темніє, хмариться). Вчити вживати варіантні форми керування при деяких дієсловах: чекати маму (на маму), їхати поїздом (на поїзді). Звернути увагу на синонімічні утворення дієприкметників типу одягнений — одягнутий. Закріпити правильне вживання слів: всі — кожний, другий — інший, мій (наш) — свій; правильне вживання займенників він, вона, воно з прийменниками: на ньому, від нього, у них; звернути увагу на варіантні форми деяких займенників і стимулювати їх уживання: на ньому — на нім, тієї — тої, чимось — чимсь. Вправляти у творенні і вживанні порядкових числівників від 1 до 10 і узгодженні їх з іменниками. Вчити користуватися синонімічними словами: четверо — четвірко, двоє — двійко, правильно вживати слова двоє — обоє. Вправляти в узгодженні числівників з іменниками, що мають форму множини: двоє дверей, троє саней. Вчити самостійно утворювати прислівники від прикметників: веселий — весело, гарний — гарно. Стимулювати вживання прикметників і прислівників у вищому та найвищому ступенях порівняння (високий — вищий — найвищий). Звернути увагу і вчити вживати слова типу кращий, більший, менший, гірший. Формувати у дітей уміння висловлювати ту саму думку в різній формі: Я люблю казку «Про котика і півника» і Мені подобається казка «Про котика і півника», Мене звати Ганнуся і Я звуся Ганнусею. |
„Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку” | Мовленнєва діяльність, мовленнєве спілкування, розвиток мовлення рідної мови | Закріплювати вживання окладних граматичних форм: відмінкових закінчень, варіантних закінчень іменників: родовий відмінок /граблів і грабель, обценьків і обценьок, пахв і пахов/; давальний відмінок /брату - братові, герою - героєві, гостю - гостеві, коню - коневі, телятку - теляткові, дубу - дубові, ягнятку - ягняткові, дідусю - дідусеві, діду - дідові, пню - пневі; штанам і штаням, воротам і воротям/, місцевий відмінок /на коні - на коневі, в гаю - в гаї, на штанах - на штанях, на воротах - на воротях/, орудний відмінок /дверима - дверми, крилами - крильми, гостями - гістьми, воротами - ворітьми, колінами - коліньми, штанами - штанями - штаньми, конями - кіньми, колесами - колісьми/, іменники жіночого роду: ніччю, піччю, їжею, кашею, грушею, палицею, землею, сіллю, міддю, іржею, куркою, вітриною, маззю. Закріпити правильну граматичну форму іменників множини у місцевому відмінку: по дорогах /рос. по дорогам/, по руках /рос. по рукам/, по кімнатах /рос. по комнатам/, по книгах /рос. по книгам/, по килимах /рос. по коврам/; варіантні форми іменників з прийменниками /в кімнату - у кімнату - до кімнати; в дитячий садок - у дитячий садок - до дитячого садка, від бабусі - од бабусі, з паперу -із паперу, із стула - зі стула/, варіантні форди прикметників у місцевому відмінку /на білому - на білім, на довгому - на довгім, на високому - на високім/, варіантні форми дієслів /сох - сохнув; мок - мокнув; тис - тиснув; колишу - колихаю; колиши - колихай; пах - пахнув; чекати тата - чекати на тата; їхати трамваєм - їхати на трамваї; стати біля стіни - стати коло стіни; перейти дорогу -перейти через дорогу; кепкувати з вереди - кепкувати над вередою; піклуватися за бабусю - піклуватися про бабусю; піти по хліб - піти за хлібом; винити молока - випити молоко; дивитись і дивитися; учитися і вчитися; співати і співать; ходім - ходімо/, варіантні форми займенників /тієї - тої, тією - тою; чимсь - чимось; на моєму - на моїм; на чийому - на чиєму - на чиїм; на тому - на тім; на ньому -на нім/, варіантні форми числівників /однієї - одної; однією - одною; на одному - на однім; одно - одне/. В ігрових та дидактичних вправах вчити дітей утворювати нові слова - різні частини мови: складні іменники з двох іменників /ліс і степ - лісостеп; птахи і ферма - птахоферма; ліс і смуга - лісосмуга; небо і схил - небосхил/, від іменника і дієслова /пара і возити - паровоз; перекочувати і поле - перекотиполе; пара і плавати -пароплав; крига і ламати - криголам; м’ясо і рубати - м’ясорубка тощо/; від іменника і прикметника /чорний і слива - чорнослив; жовтий і цвіт - жовтоцвіт; довгий і носик - довгоносик; вузький і колія - вузькоколійка; білий і ручка - білоручка/, від числівника й іменника /перший і клас - першокласник, один і літа - одноліток, п’ять і років - п’ятиріччя/; від займенників "сам, весь, все" /сам і критика - самокритика; сам і оцінка - самооцінка; все і світ - всесвіт; все і знання - всезнайка/; складні прикметники від двох прикметників /гіркий і кислий - гірко-кислий; яскравий і синій - яскраво-синій/, від прикметника та іменника /густий і листя - густолистий; білий і сніг - білосніжний; сірий і око - сіроокий/, від прислівника та прикметника /багато і національний - багатонаціональний; з |