План

1. Методи, прийоми і засоби організації пізнавальної діяльності учнів

2. Методи, засоби і прийоми формування знань історичних фактів

3. Предмет та завдання курсу «Методика викладання історії» у середній школі

4. Компоненти процесу навчання історії в середній школі та його закономірності

5. Норми та критерії оцінювання знань учнів з історії

6. Охарактеризуйте методику використання структурно-логічних схем на уроках історії. Вкажіть етапи роботи вчителя та учнів зі структурно-логічними схемами

3. Предмет та завдання курсу «Методика викладання історії» у середній школі

Поняття «методика» — від древньогрецької "методис" означає: спосіб пізнання, шлях дослідження. Методика викладання (або навчання) історії відноситься до числа педагогічних наукових дисциплін. Вона являє собою систему методів, засобів і форм, спрямованих на навчання, розвиток і виховання учнів на матеріалах історичної науки.

У кожній учбовій дисципліні є свій предмет вивчення. Предметом вивчення методики викладання історії є педагогічний процес навчання історії з його закономірностями, зв'язки з іншими науками.

Під закономірностями розуміють закономірні зв'язки між вивченням історії та результатом навчання.

Методика викладання історії— пов'язана з педагогікою та психологією і використовує як свої, так і їхні методи, а саме:

- індуктивній метод (від часного до загального);

- дедуктивний (від загального положення закономірностей до часних фактів, понять, явищ);

Методика викладання історії — це дисципліна, яка розкриває головний інструментарій вивчення історії.

Вона розробляє:

зміст, організацію та методи викладання (з обліком віку та можливостей учнів).

Базою або джерелами методики викладання історії є:

- історична наука;

- психологічно-педагогічна наука;

- досвід кращих викладачів історії нашої та закордонних країн.

Метою та завданнями курсу є:

- формування наукового світогляду;

- розвиток історичного мислення;

- розвиток логічного мислення;

- надати знання про прийоми та методи вивчення історії;

- озброювати заходами, засобами та методами самостійної праці з історичним матеріалом;

- на історичних матеріалах навчати, розвивати, виховувати учнів;

- спонукати вчителів істориків до творчої самостійної праці в галузі методики навчання.

Методика викладання історії закликана відповісти на питання: навіщо, що і як вчити?

- навіщо — яку мету ставити з обліком вікових особливостей учнів;

- що — як відібрати об'єм матеріалу, яким буде зміст уроку;

- як вчити — якими засобами, методами та прийомами ефектніше навчати, розвивати, виховувати.

Зміст — обов'язковий компонент процесу навчання. Зі зміною мети повинен змінюватись і зміст навчання.

Серед проблем змісту (тобто об'єму та послідовності історичного матеріалу) та будови шкільного історичного курсу, важливе місце займають питання:

1.Співвідносний фактів та теоретичних узагальнень.

2.Формування історичних понять та законів суспільного розвитку.

3.Розкриття сутності історичного процесу.

Методика викладання історії розвивається в єдності — освіта, виховання, розвиток процесів навчання.

А також розглядаються в єдності впливу на свідомість та почуття учнів.


4. Компоненти процесу навчання історії в середній школі та його закономірності

Предметом історико-методичної науки є взаємозв'язки між: основними компонентами процесу навчання історії, які змінюються під впливом зовнішнього середовища. Це зв'язки між такими компонентами: 1) соціально значущими цілями шкільної історичної осві­ти; 2) змістом навчання; 3) організацією навчального процесу; 4) пізна­вальними можливостями учнів; 5) результатами навчання.

У реальному процесі навчання історії його компоненти взає­модіють, взаємовпливають та визначають розвиток одне одного. Змі­на, наприклад, цілей навчання історії, обов'язково приводить до Трансформації змісту, яка є тим більш глибокою, чим радикальніше змінюються цілі.

Компоненти процесу навчання - категорії конкретно-історичні, нони змінюються з розвитком суспільства.

Цілі навчання історії змінювались на різних етапах розвитку вітчиз-мяііої школи. Вони, як правило, відбивають ті соціально-економічні, політичні, духовно-культурні зміни, що відбуваються в суспільстві в ті чи інші часи. Чітке визначення цілей навчання є однією з умов його ефективності. Визначення цілей повинно враховувати загальні завдан­ня навчання історії, розвитку і виховання учнів тощо, а також умови та забезпечення навчального процесу, наявність підготовлених вчителів і г. д.

Сьогодні цілі навчання історії визначені у Державному стандарті Освітньої галузі «Суспільствознавство». Завданнями освітньої галузі є:

-підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через своєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій;

-формування в учнів національних та загальнолюдських цінно­стей, толерантного ставлення та поваги до інших народів, правової свідомості, економічного мислення; формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих ТВ прикладних особистісно-життєтворчих, соціалізуючих, комуніка­ційних, інтелектуально-інформаційних навичок;

- формування в учнів почуття власної гідності, відповідальності, особистішого ставлення до подій і явищ суспільного життя, досвіду смоційно-оцінної діяльності, здатності визначати власну активну життєву позицію, робити свідомий вибір, встановлювати особисті ЦІЛІ, спрямовані на розвиток суспільства, держави, забезпечення влас­ного добробуту та добробуту своєї родини11.

Процес навчання історії має на меті насамперед розвиток індивіду­альності школяра, його особистісних якостей. Він забезпечує гармо­нійну реалізацію всіх своїх функцій (розвиток, навчання, виховання).

Зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5-11(12)-х класах середніх загально­освітніх навчальних закладів. Він має формуватися на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі

Зміст освіти засвоюється учнями за допомогою методичної ор­ганізації (технології) навчання, яка передбачає певні форми, методи, методичні прийоми та засоби навчання12. Форма навчання є зовніш­нім відображенням, оформленням методів, методичних прийомів і за­собів навчання. Вона відбирається залежно від особливостей змісту того чи іншого заняття та методів і засобів, що використані вчи­телем. Навчання історії може бути організоване у формі класних, позакласних та позашкільних занять.

Методи (способи діяльності) навчання також можуть бути різни­ми, зокрема за одним з підходів вони розподіляються на: усно-сло-несні, наприклад пояснення вчителя, словесно-текстові - аналіз істо­ричного документа, наочні, практичні тощо.

Оскільки учень є активним суб'єктом процесу навчання, то цей про­цес має бути обов'язково зорієнтованим на конкретну особистість ди­тини: її вік та пізнавальні можливості. Пізнавальні можливості учнів пов'язані з віком учнів і відповідним рівнем сформованості історичних знань, умінь, навичок, наявністю та розвитком загальних здібностей учня до навчання, розвиненістю його пізнавальних потреб та інтересів, зокрема до вивчення історії.

Засвоєння історичних знань та відповідний розвиток особистості дитини пов'язані, наприклад, з наявним рівнем розвитку в неї мислення, уяви, мотиваційно-вольової та емоційної сфери особистості. У процесі навчання розвиваються здібності учнів розуміти, здобувати, засвою­вати та застосовувати історичні знання.

Навчальні досягнення учнів (результати навчання) безпосередньо пов'язані з реалізацією цілей і завдань шкільної історичної освіти і відбивають досягнутий рівень знань, умінь, навичок, компетентнос-тей учнів, рівні розвитку їх інтелектуальної, мотиваційно-вольової та емоційної сфери. Засвоєння знань передбачає здатність учнів міркувати, доводити, обґрунтовувати, виділяти головне, виявляти причинно-паслідкові та інші зв'язки між подіями і явищами, застосовувати знан­ня для розв'язання проблемних питань та ситуацій тощо.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 15

Бесплатная работа

Закрыть

Методика преподавания истории 10

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.