План

1. Перевиховання та його етапи. Самовиховання. Умови, що сприяють самовихованню. Вихованість школярів. Рівні вихованості.

2. Уроки позакласного читання та методика їх проведення

3. Навчання мовленнєвим умінням. Навчання діалогічного мовлення.

4. Методи формування свідомості особистості.

5. Позакласна робота із зарубіжної літератури

6. Суть процесу навчання. Етапи засвоєння знань. Характеристика основних типів навчання. Основні функції навчання

7. Сучасний кабінет зарубіжної літератури в школі

8. Психололічна та лінгвістична характеристика письма.

1. Перевиховання та його етапи. 

Самовиховання. Умови, що сприяють самовихованню. Вихованість школярів. Рівні вихованості. Перевиховання - виховний процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувалися під впливом несприятливих умов виховання.. Процес перевиховання охоплює такі етапи: 1. Підготовчий етап. Суть його полягає в детальному вивченні й аналізі позитивних і негативних якостей педагогічно занедбаного учня, умов, що спричинили їх виникнення, визначенні шляхів нейтралізації негативних і посиленні позитивних якостей особистості, конкретних завдань і змісту процесу перевиховання. На цьому етапі учень переживає факт свого незвичного становища в колективі. Ці переживання можуть посилюватися новими умовами життя, наприклад переведенням до іншого класу, розмовою з вихователем, що змушує його замислитися над своєю поведінкою, відчути провину.2. Початковий етап. На цьому етапі починається реалізація наміченої програми роботи з учнем, внаслідок якої він поступово долає помилкові погляди і переконання, негативні звички поведінки, у нього зміцнюються позитивні й формуються нові риси характеру. У цей період учень не виявляє особливої активності, а процес перевиховання спершу відбувається повільно. Це пов'язано з настороженим і недовірливим ставленням учня до педагога та його виховних впливів. Нерідко такі учні не бачать у своїх діях нічого поганого і не вважають, що їх треба переглянути.3. Переломний етап. У цей період триває реалізація уже визнаної і прийнятої підлітком програми роботи. Тому він добровільно виконує свої обов'язки, виявляє самостійність і активність. На цьому етапі важливо не лише сформувати правильні уявлення, поняття, погляди і переконання, а й нагромаджувати позитивний досвід поведінки учня, залучати його до виконання різних доручень, участі в житті колективу. 4. Завершальний етап. На цьому етапі створюють умови для залучення учня до активної участі в усіх видах системної діяльності, нагромаджується позитивний досвід поведінки, розширюється сфера самовиховання.Самовиховання - це самостійна, цілеспрямована, систематична робота людини, спрямована на формування і розвиток своїх кращих, соціально цінних якостей і усунення недоліків, яка здійснюється з ціллю максимальної самореалізації. Це вищий тип виховання на основі розвитку вищих психічних функцій. До цих функцій можна віднести: свідомість, волю, увагу, мислення, уяву.Для процесу самовиховання важливими є всі властивості свідомості. Особливе значення має рефлексія як здатність виділити своє "Я", критична оцінка своїх якостей. Успіх самовиховання залежить від зосередження, стійкості, концентрації, розподілу і переключення уваги. Мислення важливе для складання програми, визначення етапів самовиховання, пошуку засобів для рішення задач, контролю і аналізу результатів. Рівень розвитку уяви зумовлює успіх самонавіювання, вольового управління. Сила волі залежить від її тренування, від зовнішньої і внутрішньої детермінації.Завдання самовиховання: досягнення гармонійної, всесторонньої досконалості: фізичної, моральної, розумової, світоглядної. Вихованість школярів – показник ефективності і якості навчально-виховного процессу.Основними показниками рівня вихованості школяра є зовнішній вигляд, культура поведінки у школі та за її межами, громадська активність, самостійність у всіх видах діяльності, сформованість наукового світогляду, національної самосвідомості, ставлення до навчання, інтерес до знань і усвідомлення їх ролі в своєму розвитку, прилучення до національної та світової культури, фізичне здоров'я, захоплення фізичною культурою і спортом, працелюбність, орієнтованість на майбутню професію.Оцінити рівень вихованості особистості можна і за ЇЇ ставленням до навколишньої дійсності. У ставленні до суспільства вона виявляє патріотизм, суспільну дисциплінованість, громадську активність, працьовитість, відповідальність; у ставленні до інших людей - повага їх гідності, піклування, терплячість; до себе - гідність, самокритичність, самоконтроль, ініціативу, оптимізм; до культури - повагу до культурних цінностей, контакти з діячами культури, розуміння прекрасного


2. Уроки позакласного читання та методика їх проведення

Завданняі зміст позакласного читання

Для учня молодшого шкільного віку спілкування з літературним твором має приносити радість, задоволення. "Книжка повинна стати для кожного вихованця", - писав В.О.Сухомлинський, - другом, наставником і мудрим учителем. Я бачив важливе виховне завдання в тому, щоб кожний хлопчик, кожна дівчинка, кінчаючи початкову школу, прагнули залишитися наодинці з книжкою, прагнули до роздумів і міркувань… Це початок самовиховання думок, почуттів, переконань, поглядів. Воно можливе лише за умови, коли книжка входить у життя маленької людини як духовна потреба".

Ось чому з перших днів перебування дитини в школі значне місце в навчально-виховному процесі посідає робота з дитячою книжкою, уміла організація уроків позакласного читання. Тут не обійтися без науки, і перш за все методичної науки.

Методика навчання читанню - це розділ методики рідної мови, тобто органічна частина науки про те, як найбільш економно, розумно і продуктивно побудувати процес роботи з літературним твором, як прилучити дитину до самостійного спілкування з книжкою.

Сучасного молодшого школяра треба навчити не просто читати (розкодовувати текст), а читати книжки, вчити бачити в них співбесідника, навчити "розмовляти" з ними, відгукуватись на їх думки, вчинки. Розібратися у цьому дитині має допомогти вчитель, який добре володіє методикою читання і методикою передачі свого уміння спілкуватись з книжкою дітям.

Яких же умов і методичних настанов має дотримуватись учитель, щоб навчити дитину читати книжки? На нашу думку таких:

1. Виховувати інтерес до книжки треба з першого навчального дня.

2. Матеріалом, об'єктом має бути тільки художня дитяча книжка у типовому оформленні.

3. Роботу з дитячою книжкою проводити один раз на тиждень (20-25 хвилин від уроку навчання грамоти), краще в обумовлений день.

4. Дотримуватись відповідної методичної системи в побудові занять.

5. Вчити думати над книжкою до читання і в процесі читання.

6. Допомогти дитині повноцінно сприйняти літературний твір..

Позакласне читання - складова частина шкільного предмета, що іменується читанням. Це різновид читання, якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початковоїосвіти. Його мета - сформувати вучнів стійку потребу самостійно й осмислено вибирати і систематично читати книги, спираючись на знання й навички, здобуті на уроках навчання грамоти й класного читання.


3. Навчання мовленнєвим умінням. Навчання діалогічного мовлення.

Відмітною рисою діалогічного висловлювання є спонтанність. Формування мовленнєвих умінь відбувається за допомогою послідовного переходу від простих мовленнєвих одиниць (слово, словосполучення, речення) до більш складних і великих (смисловий фрагмент, текст) і від елементарних операцій (наприклад, імітація) до більш складних. Вправи для навчанняпідготовленої діалогічного мовлення: -відповіді на питання (короткі, повні ірозгорнуті); - постановка ситуативних іключових питань; - діалогізаціяпрослуханого чи прочитанногомонологічного тексту; - складання (новогочи прочитаного) діалогу на задану тему. Вправи длянавчання непідготовленого діалогічногомовлення: - складання аргументованихвідповідей на питання; - проведеннякомбінованих діалогів (з репліками ікоментарями інших учнів); - побудова безпопередньої підготовки керованого діалогу(з опорами і без опор); - проведення ігор чивікторин; - проведення дискусій. Навчання монологічного мовлення. Під монологом розуміють організованийвид мовлення, що є продуктоміндивідуальної побудови і передбачаєтривале висловлення однієї особи, щозвертається до аудиторії. Вправи для навчанняпідготовленого монологічного мовлення: -відтворення зв'язних висловлень з деякоюмодифікацією; - складання ситуації чирозповіді; - опис малюнку чи серіїмалюнків; - відтворення ситуацій, у якихвикористані названі слова; - переказ; -передання інформації декількома фразами;- складання плану прослуханої розповіді; -виклад діалогів у монологічній формітощо. Вправи для навчання не підготовленого монологічного мовлення:- придумування заголовка та його обґрунтування; - опис картини чи карикатур, не пов’язаних з темою, що вивчається; - обґрунтування власного судження чи відношення до фактів; -оцінка прослуханого чи прочитаного.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 14

Бесплатная работа

Закрыть

Основы педагогики 20

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.