Внеурочная работа как одно из важных направлений развития наблюдательности и самостоятельности учащихся младших классов

Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 137

Платная работа

Цена: 500.00грн.

Заказать работу

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОСТЕРЕЖЕНЬ УЧНІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ РОБОТІ 9

1.1. Проблема позаурочної роботи у працях видатних представників педагогічної думки 9

1.2. Зміст і форми організації позаурочної роботи з природознавства  в початковій школі 14

1.3. Спостереження як необхідна умова розвитку пізнавальної активності та самостійності учнів у процесі навчання природознавства 19

1.4. Педагогічні умови підвищення ефективності здійснення систематичних спостережень за сезонними змінами під час екскурсій в позаурочній роботі 45

Висновки до першого розділу 61

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМАТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ЗМІНАМИ В ПРИРОДІ У ПОЗАУРОЧНІЙ РОБОТІ 63

2.1. Організація і зміст експериментального дослідження (констатувальний експеримент) 63

2.2. Методика організації спостережень учнів у процесі формування природничих знань 67

2.3.Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи 74

Висновоки до другого розділу 79

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ 111

3.1. Перелік документів з охорони праці Рівненської гімназії «Гармонія» 113

3.2. Інструкція з охорони праці для вчителя початкових класів у загальноосвітній школі 116

3.3. Основні елементи режиму дня молодшого школяра 119

ВИСНОВКИ 81

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 87

ДОДАТКИ 92

ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження. Під час позаурочної роботи з «Природознавства» та екскурсій, перед очима школярів проходять тіла та явища навколишнього середовища. Щоб їх усвідомити, потрібно спостерігати за ними. Спостереження є обов’язковою ланкою у пізнанні природи. Тому вчитель має більше уваги приділяти спостереженням учнів за тілами та явищами природи, за змінами, що відбуваються в природі.

В освітньому відношенні дуже важливе значення має конкретність уявлень учнів про природу, що складається на основі чуттєвих сприймань, відчуття учнями тіл і явищ навколишньої природи. Тільки на основі конкретних уявлень про природу діти зможуть під керівництвом учителя правильно узагальнити, систематизувати одержані ними знання про окремі об’єкти та явища природи, усвідомити найпростіші зв’язки між ними в природі.

Для розкриття найпростіших, доступних розумінню дітей зв’язків, що існують у природі, необхідно здійснювати діалектичний підхід. Учителеві треба звертати увагу молодших школярів на зв’язки між предметами та явищами. Він повинен так викласти матеріал, щоб за кожним новим словом, засвоєним учнем, стояв чіткий і правильний образ. Цього можна досягти лише шляхом розвитку в учнів спостережливості, допитливості, цікавості до навколишньої природи.

Спостережлива дитина бачить, чує та помічає все нове і цікаве, що торкається її зору і слуху: рослини, що зацвітають навесні, політ перших метеликів, приліт шпаків тощо. Учень, в якого не розвинена спостережливість, проходить повз ці явища, не помічаючи їх. Через це розвиток в учнів спостережливості, уваги до навколишньої природи має велике значення.

Відомий педагог К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає на основі правильних і точних спостережень. Саме тому з перших днів навчання дитини в школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. Із класу в клас ці спостереження стають різноманітнішими і складнішими, залежно від вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Завдяки спостереженням діти переконуються в єдності та різноманітності природи. Під час спостережень вони встановлюють зв’язки, а в окремих випадках - взаємозалежності і взаємозв’язки між різними тілами та явищами природи.

Спілкування з природою дає можливість учням побачити об’єкти і явища у взаємозв’язку, сприяє формуванню наукового світогляду, розширенню кругозору, виховує естетичні почуття, спонукає до самостійного спілкування з природою. Діти починають розуміти, яке значення рослин, тварин, грибів і дроб’янок у природі, яку вони приносять користь, бережливо ставляться до навколишньої природи.

Навчити дітей не лише дивитись, а й бачити, не лише слухати, а й чути - складне завдання, яке стоїть перед початковою школою. Запорука успішного розв’язання цього завдання - застосування різноманітних ефективних форм та методів навчання. Такими, зокрема, є систематичні спостереження учнів. Вони дають змогу сформувати у молодших школярів уявлення про тіла та явища природи, виявити причини їх виникнення та наслідки, які вони спричиняють.

Важливим принципом проведення спостережень у початковій школі є принцип концентричності, відповідно до якого із класу в клас відбувається розширення та ускладнення змісту спостережень. Тому варто чітко окреслити коло змістових понять та об’єктів спостережень за класами, одночасно враховуючи природно-кліматичні особливості кожної місцевості.

Спостереження в природі проводиться не тільки в рамках роботи з календарем природи чи щоденником спостережень. Завдання для спостережень даються вчителем у ході розгляду того чи іншого програмного матеріалу. Ці завдання пропонуються залежно від місцевих особливостей. Конкретний місцевий матеріал сприяє тісному зв’язку навчання з життям, розвитку дитячої уяви, мислення, глибокому проникненню в сутність явищ, прагненню більше дізнатися, запам’ятати, побачити, тобто допомагає не лише свідомому засвоєнню знань, а й ефективному розвитку пізнавальної активності та творчої самостійності молодших школярів.

Організовувати спостереження потрібно так, щоб у процесі сприймання дитина зосереджувалась на певному тілі чи явищі природи, тому важливе значення має відбір об’єктів для спостереження, які повинні бути знайомі молодшим школярам, цікавими і доступними для сприймання.

Проблеми методики організації спостережень в позаурочній роботі та розвитку спостережливості в учнів молодшого шкільного віку досліджувало багато діячів психолого-педагогічної та методичної науки. В працях учених Т.М. Аквілевої, Т.М. Байбари, О.А. Біди, Ф.С. Кисельова, А.В. Миронов, З.О. Клепініної, Г.О. Люблінської, Л.Т. Охітіної та інших, наголошується, що успішне оволодіння учнями природничими знаннями значною мірою залежить від рівня опанування ними уміннями та навичками спостерігати за змінами в живій і неживій природі. Проте, більшість дослідників розглядають переважно загальні питання методики проведення спостережень, визначають їх сутність, форми і засоби опрацювання. На нашу думку, проблема ведення учнями спостережень за змінами в природі та праці людей є ще не до кінця дослідженою. Це і зумовило вибір нами теми дипломної роботи – «Позаурочна робота як один із важливих напрямів розвитку спостережливості та самостійності учнів початкових класів».

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити шляхи підвищення ефективності процесу формування природничих знань у молодших школярів за допомогою спостережень за змінами в природі.

Завдання дослідження:

1) проаналізувати стан розробки досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній та методичній літературі;

2) обґрунтувати шляхи, які будуть сприяти ефективності формування природничих знань в учнів початкової школи завдяки веденню ними систематичних спостережень;

3) визначити рівні сформованості умінь учнів узагальнювати і системат изувати одержані ними знання про окремі об’єкти та явища природи;

4) розробити, теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити доцільність проведення систематичних спостережень у навчальному процесі як засобу формування природничих знань у молодших школярів;

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес молодших школярів спостерігати за змінами в природі з природознавства у початкових класах.

Предмет дослідження – форми і методи розвитку систематичних спостережень за змінами в природі як засобу формування природничих знань в учнів початкових класів під час позаурочних робіт.

Гіпотеза дослідження - ефективність формування природничих знань може суттєво підвищитися, якщо спостереження за змінами в природі проводитимуться систематично й послідовно в зв’язку із сезонними особливостями явищ природи та будуть посильними для дітей молодшого шкільного віку.

Теоретичною основою дослідження стали : психологічні та педагогічні праці, що пов’язані із проблемами методики організації спостережень в позаурочній роботі та розвитку спостережливості в учнів молодшого шкільного віку( Т.М. Аквілевої, Т.М. Байбари, О.А. Біди, Ф.С. Кисельова, А.В. Миронов, З.О. Клепініної, Г.О. Люблінської, Л.Т. Охітіної); методика викладання природознавства у початкових класах (Т.Байбара, М.Скаткін, Г.Дитиняк, Н. Бібік).

Методи дослідження - теоретичні: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури; системно-структурний аналіз уроків та позаурочної роботи; емпіричні:бесіди та спостереження за навчальною діяльністю вчителів та учнів початкових класів, педагогічною діяльністю вчителів початкової школи; аналіз підручників та навчальних програм із курсу «Природознавство»анкетування вчителів, опитування учнів, кількісний і якісний аналіз результатів дослідження; експериментальні: педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою перевірки ефективності запропонованої методики формування пізнавального інтересу у молодших школярів до систематичних спостережень.

Організація дослідження. Дослідження проводилося з 2011 по2013рр. у три етапи.

На першому етапі проводився аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, анкетування вчителів початкової школи, вивчення передового педагогічного досвіду та нормативної документації.

На другому етапі дослідження проводився педагогічний експеримент, спостереження уроків «Природознавство» та процесу проведення спостережень за змінами в природі в початковій школі.

На третьому етапі проводилося опитування учнів, узагальнювались результати експериментальної роботи, формулювались загальні висновки дослідження.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Практична значущість бакалаврської роботи обумовлюється актуальними завданнями удосконалення навчально-виховного процесу у початковій школі та необхідністю удосконалення молодших школярів. Матеріали дослідження можуть бути використані вчителями початкових класів для активізації навчальної діяльності учнів на уроках природознавства та в позаурочній роботі.

Експериментальна база. Дослідження проводилося упродовж 2011-2013 навчальних років у Рівненській гімназії «Гармонія». Для організації формувального експерименту нами було відібрано два третіх класи. Експериментальним навчанням було охоплено 23 учні 3-А класу. Відповідна кількість учнів контрольного класу - 23 учні 3-Б класу - була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною і традиційною методиками організації навчального процесу.

Загальний обсяг бакалаврського дослідження: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу і загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний обсяг роботи викладено на 131 сторінці. Дослідження містить 3 таблиці, 3 рисунка.

Обсяг вступу звичайно не перевищує 5-7 % обсягу рукопису.

Закрыть

Внеурочная работа как одно из важных направлений развития наблюдательности и самостоятельности учащихся младших классов

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.