Народився Архип Куїнджі в Маріуполі 15 січня 1842 року. Його батько, Іван Христофорович, був шевцем. Прізвище його було Єменджі. Слово це татарське й означає «трудова людина». «Куїнджі» — данина сімейному переказу, за яким дід художника був золотарем. Сам Архип Куїнджі вважав себе греком і сповідував православ’я. В родині говорилипо-татарськи.

1845 р. Архип осиротів, і його взяли до себе родичі. Вони й подбали про його освіту. Спершу хлопчик вивчав грецьку мову у «вільного» учителя, потім недовго відвідував школу, засновану греком — митрополитом Костанжоглу. Учився Куїнджі кепсько, але постійно малював.

В 11 років він почав працювати у підрядчика на будівництві церкви, Чабаненка. Письменному хлопчику доручили приймати цеглу. У товстій книзі, виданій для цього, почали з’являтися записи й… малюнки. Малював юний Куїнджі й на стінах кухні Чабаненка, де, власне, і жив. Утім, підрядчик ставився до творчості свого підопічного доброзичливо й навіть не без гордості показував його малюнки приятелям. Великий успіх мав портрет церковного старости Бібеллі.

Пізніше Архип служив у хліботорговця-італійцяАморетті. Посада його звалася «кімнатний хлопчик», тобто слуга. Малювання тривало. Один із гостей хазяїна радив Куїнджі поїхати у Феодосію, до Айвазовського, і навіть дав йому рекомендаційного листа. У 1855 р., в розпал Кримської війни, Архип Куїнджі пішки вирушає до Феодосії. Айвазовского там не було. Влаштуватися Куїнджі допоміг молодий художник Адольф Феслер, учень мариніста. За однією з версій, згодом Айвазовский доручає Куїнджі копіювати свої картини, за іншою — допускає його тільки до розтирання фарб і фарбування огорожі. Куїнджі повертається в Маріуполь і влаштовується ретушером до фотографа. Малювати він не перестає і навіть має популярність. Місцевий купецьКетчерджі-Шаповаловзамовляє йому свій портрет, шо було місцевим визнанням таланту. Через півтора десятиліття дочка цього купця Віра стане дружиною Куїнджі.

На якийсь час Куїнджі перебирається в Одесу, теж працює ретушером. Потім вирушає до Петербурга. Трудиться «за фахом» і, очевидно, відвідує Академію мистецтв як вільний слухач.

В 1868 р. на академічній виставці з’являється його картина «Татарське село при місячному освітленні», шо викликає чималий інтерес у публіки і професіоналів. Архипа Куїнджі, «учня школи професора Айвазовского», «за хороші знання в живописі пейзажів Радою Академії на зборах 15 вересня цього 1868 року визнано гідним звання вільного художника, яке він і одержить, коли витримає словесний іспит». Та словесного іспиту Куїнджі витримати не може, він не має елементарних знань, зате здобуває репутацію зразкового слухача.

У 1869 р. Куїнджі виставляє на академічній виставці вже три роботи — «Рибальська хатина на березі Азовського моря», «Буря на Чорному морі при заході сонця» і «Вид Ісаакіївського собору при місячному освітленні». В Академії мистецтв Куїнджі знайомиться з багатьма художниками, особливо зближається з І. Рєпіним і В. Васнецовим.

Друзі радять Куїнджі клопотати про присвоєння звання «класного художника». Він пише: «Маю честь додати, що, не бувши учнем Академії і не слухавши лекцій, перебуваю в граничному утрудненні щодо іспиту з допоміжних предметів Академічного курсу, чому й насмілююся просити невеликого полегшення, а саме дозволити мені складати іспит лише з головних і спеціальних предметів». Рада Академії погоджується, однак висуває умову — Куїнджі екзаменуватиметься тільки на звання некласного художника з пейзажного живопису.

Він не складає Закону Божого, загальної та російської історії, географії, російської мови. Решта предметів та отримані з них оцінки такі: історія образотворчих мистецтв — 3,5 бала, архітектура — 4 бали, анатомія — 3,5 бала, перспектива — 4 бали. Куїнджі одержує звання некласного художника.

У 1870 р. утворюється Товариство пересувних художніх виставок. Куїнджі знайомий з лідером передвижників — І. Кримським і симпатизує їм. У 1873 р. на черговій пересувній виставці з’являється його картина «На острові Валаам», яка відразу стає знаменитою. Нею захоплюються Рєпін і Крамськой. Картину купує П. Третьяков, а у Куїнджі з’являється можливість поїхати за кордон. Він відвідує Німеччину, Бельгію, Францію, Велику Британію, Швейцарію, Австрію.

Повернувшись до Петербурга, Куїнджі створює картину «Забуте село» (1874), а після поїздки в рідний Маріуполь пише «Чумацький тракт» (1874). Обидві картини з великим успіхом експонуються на пересувних виставках, їх купує П. Третьяков. 1875 p. Куїнджі прийняли в Товариство передвижників, і він удруге відвідав Париж. Однак головною подією року для художника стало одруження з ВіроюКетчерджі-Шаповаловою.

1876 р. на черговій пересувній виставці Куїнджі показує одну з найвідоміших своїх картин — «Українську ніч», яка теж потрапляє до галереї П. Третьякова.

1878 p. Куїнджі одержав звання художника1-гоступеня. Його роботи, зокрема й «Українська ніч», з успіхом експонуються в Парижі, на Всесвітній виставці.

Для VII пересувної виставки (1879) художник пише три картини. До наміченої дати вони не закінчені, але Куїнджі настільки популярний, що заради нього відкриття виставки відкладають. Жертва не даремна. Це були «Північ», «Після дощу» та «Березовий гай».

Для публіки Куїнджі — знаменитість, чиї нові твори не подивитися неможливо. Митці реагують складніше. Ті «в перший момент оторопіли, вони не приготувалися, довго були з розкритими щелепами і тільки тепер починають збиратися з духом і то люто, то нишком пускають різні чутки і думки; багато хто доходить до високого комізму в запереченні його картин» (Крамськой — П. Третьякову).

Куїнджі обрали в ревізійну комісію товариства разом з М. Клодтом, проте все закінчилося скандалом. Спершу в газеті «Молва» вийшла анонімна стаття, де лаяли Куїнджі. На загальний подив, її автором виявився Клодт. Розлючений Куїнджі зажадав вигнати Клодта з товариства. Але той був заслуженим передвижником, професором Академії мистецтв, і решта членів товариства не хотіла сварки. Зрозумівши, що ніхто не збирається виганяти його кривдника з товариства, Куїнджі заявив, що піде сам. Рєпін, який спеціально приїхав до Петербурга з Москви, два дні вмовляв його залишитися, але марно.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 8

Бесплатная работа

Закрыть

Архип Куинджи - живописец-пейзажист, педагог

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.