План

1. Літописання як феномен давньоруської культури.

2. Мистецтво Київської Русі в житті населення. Основні напрями та форми прояву.

3. Особливості культурного розвитку українських теренів періоду феодальної роздробленості (кінець 12 - перша половина 14 ст.)

4. Виникнення кириличного друкарства та його роль у подальшому розвитку культури. Перші пам'ятки національного друку.

5. Острозька академія в духовній культурі південно-східних слов'ян. Причини виникнення. Представники. Впливи.

6. Братства та їх роль у розвитку української культури. Основні напрямки діяльності.

3. Особливості культурного розвитку українських теренів періоду феодальної роздробленості (кінець 12 - перша половина 14 ст.)

Період феодальної роздробленості зміцнив феодальну власність на землю, яка сформувалась з домініальної (державної), а не приватної власності, як на заході Європи. 3 12 ст. зростало осадництво в селах і містах вільних переселенців із Зх Європи, які принесли нові форми організації села і міста, що отримали назву «німецького права». Для села було властиве встановлення стабільних грошових повинностей — чиншів, для міста — надання міського права, яке відокремлювало його з системи земельної власності. Феодальна роздробленість привела до утворення численних князівств, тільки Великопольща і Малопольща зберігали відносну єдність. Міжусобиці полегшували експансію на польські землі німецьких держав. У 13 ст. Бранденбург опанував Західне Помор'є, Любуську землю і просувався на схід. З півночі сильний тиск чинили балтійські племена прусів і ятвягів. Для їх стримування та християнізації князь Конрад Мазовецький у 1226 запросив на свої землі(Хельмінську землю) Тевтонський орден. Останній утворив тут свою державу, уклавши союз з орденом мечоносців (1237), і розпочав експансію на землі слов'ян і балтів, користуючись підтримкою імперії і папства. Чехія за династії Люксембургів захопила розрізнені князівства Сілезії (поч. 14 ст.). Протягом 1241 (попри свою перемогу в битві біля Легниці монголи відступають), 1259 і 1287 здійснили кілька походів монголо-татари, яким однак не вдалось опанувати польські землі. Зовнішні небезпеки змушували польських князів шукати шляхів до консолідації сил. 1295 року Пшемисл II, герцог Великої Польщі, намагається відновити єдність за допомогою своєї коронації на короля в Гнезно. Однак 1296 року Пшемисла вбивають. 1300—1305 — правління Вацлава II, що стає королем за допомогою церкви і німецьких бюргерів. Наприкінці 13 — поч. 14 ст. куявськомку князю Владиславу І Локетку (1260—1333) вдалося, після вимирання Пшемислідів у 1306 році та перемоги над удільними князями, об'єднати значну частину польських князівств під своєю владою і 1320 року коронуватися в Кракові.


4. Виникнення кириличного друкарства та його роль у подальшому розвитку культури. Перші пам'ятки національного друку.

Велике значення для культурного життя України мав винахід друкарського верстата. Попередником книгодрукування в Європі був однобічний друк з дощок, на яких вирізали окремі сторінки тексту й зображення. Перші спроби книгодрукування зробив голландець Л. Костер у 1 пол. 15 ст. З часом був винайдений прилад для відливання металевих літер, з яких складався текст для друку. Таким новим способом була надрукована перша книга-Біблія. Винахідник такого способу книгодрукування німець Йоганн Гутенберг (1450) дуже багато зробив для розвитку й поширення освіти.Першою друкованою словянською книгою була «Троянська хроніка»(1468р.,м. Пльзень). Перші книжки церковнослов’янською мовою та кириличним шрифтом надрукував Швайпольт Фіоль у Кракові 1491 року. Це—Октоїх та Часосолов. За це друкар був звинувачений у спробі поширення православ’я. На поч. 16 ст. до друкарства долучився Франциск Скорина. Доктор філософії і медицини, він був першим перекладачем Біблії старобілоруською мовою. У Празі він видав кирилицею Псалтир(1517) і Біблію руську(1519), а вже у Вільно-«Малую поорожню книжницю»(1522) і Апостол(1525). Велику роль у розвитку друкарської справи в Україні відігравали братства. Майже всі братські школи відкрили при собі друкарні. Спочатку зявилися друковані священні книги, латинські й польські видання, перекладені укр. мовою, абетки для укр. школярів. Найбільшими центрами книгодрукування стали Львівськка братська школа, Острозька академія та Києво-Могилянська колегія. Мали свої друкарні церкви й монастирі. При Києво-Печерській лаврі був створений великий друкарський дім, який обслуговував весь Київський край. З цієї друкарні виходили якісно надруковані церковні книжки та наукові публікації з чудовими малюнками та зображеннями святих. Чимало дослідників обстоюють думку, що у Львові друкарня існувала з 1460 р, а зачинателем укр. друкарства був її засновник міщанин Степан Дропан. Щоправда, до нашого часу не дійшли книжки його друку. Одним із перших укр. друкарів уважають Івана Федорова (Федоровича), який на доручення московського царя Івана Грозного разом із Петром Мстиславцем створив у Москві друкарню й почав видавати книжки. 1 березня 1564 року видано Апостол, 1565—Часословець. Московські ченці, що мали добрий заробіток з переписування книг, звинуватили друкарів у зв’язках з нечистою силою. Підбурений ченцями натовп спалив друкарню, а самі друкарі, рятуючи життя, утекли до Білорусі. Тут Федоров за допомогою литовського магната Хоткевича заснував нову друкарню, отримавши для цього окреме село. Перебуваючи в Заблудові, 1569 р випустив Євангеліє учительне, а 1570-Псалтир. Згодом друкар перебрався до Львова, де 1574 видав «Азбуку» і Апостол. Невдовзі переїхав до Острога. Тут у 1580 надрукував Новий Заповіт і Псалтир, а 1581-Острозьку Біблію.Нап. 16-поч. 17 ст. у різних містах України з’явилося бл. 40 друкарень(у Львові, Острозі, Яворові, Києві, Почаєві, Луцьку).Значним центром книгодрукування стала Києво-Печерська лавра, друкарню якої устаткував Єлисей Плетенецький. Першим тут побачив світ Часослов(1617). Одним із послідовників Федорова став видатний діяч укр. к-ри та освіти Памво Беринда. Найважливіша його праця—перший друкований укр. словник (1627). Друкар Лазар Баранович у 1674 заснував друкарню в Новгороді-Сіверському, яку 1679 року переніс до Чернігова,де зібрав потужні літературні сили й талановитих майстрів гравюри. В одному тільки 1979 році заходами Барановича побачили світ понад 6 тис. примірників різноманітних підручників для початкових шкіл.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 9

Бесплатная работа

Закрыть

История украинской культуры 2

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.