План

1. Завдання та зміст планування кадрового забезпечення

2. Визначення планової кількості працюючих на підприємстві

3. Планування оплати праці

4. Визначення чисельності працюючих на підприємстві з використанням лінійного програмування

2. Визначення планової кількості працюючих на підприємстві

Загальна чисельність працюючих на підприємстві складається із кількості працівників, що входять до складу промислово-виробни­чого та невиробничого персоналу. До промислово-виробничих пра­цівників входять робітники, в т. ч. зайняті в основному виробництві та в обслуговуванні основного виробництва (допоміжний персонал), спеціалісти, службовці, керівники.

Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу (Чпвп) розраховується з використанням даних про повну трудоємність виробничої програми за формулою

(4)

де Чпвп - планове технологічне виробництво програми, год.;

Трч- корисний фонд робочого часу одного працюючого, год.;

Кнв - коефіцієнт виконання норм виробітку;

Чобс - чисельність працівників, зайнятих на обслуговуванні технологічного процесу, чол.

Планова технологічна трудоємність встановлюється на основі виробничої програми підприємства з врахуванням досягнутих ре­зультатів у звітному періоді та можливих змін у загальній трудоємності виконання робіт в результаті впровадження науково-техніч­ного прогресу.

Загальна чисельність основних робітників, зайнятих на вико­нанні виробничої програми, складається із робітників, зайнятих на нормованих та ненормованих роботах.

Робітники на нормованих роботах (робітники-відрядники): їх чисельність залежить від обсягів виробництва і норм витрат робочого часу.

Робітники на ненормованих роботах (робітники-погодинники): їх чисельність безпосередньо не залежить від обсягу виробництва (наприклад, гальванічні, термічні, випробувальні дільниці).

Для роз­рахунку використовують дані про кількість машин і агрегатів, якими вони управляють (Магр..од.), норми обслуговування агрегату одним робітником (Нобс, од./чол.), число змін роботи (Пзм) та процент невиходів на роботу (Кнр, процент до номінального фонду часу). Кількість робітників-погодинників встановлюють за формулою

(5)

Чисельність основних робітників може визначатися за складом бригад. Кількість працівників встановлюють на основі технологіч­ного процесу і завантаження кожного члена бригади відповідно до його обов'язків. При цьому враховують змінність роботи, планові невиходи на роботу і внутрішньозмінні витрати робочого часу.

Розрахунок чисельності допоміжних робітників, зайнятих на обслуговуванні технологічного процесу, здійснюють за трудоємністю виконання обсягу роботи, за нормами обслуговування облад­нання і за складом бригад, що здійснюють обслуговування.

Розрахунок чисельності спеціалістів і службовців проводять на основі структури управління підприємством та його штатного роз­кладу. Кількість спеціалістів може бути визначена, користуючись нормативом чисельності цих працівників на 100 чоловік працюючих.

Кількісний склад керівників залежить від спеціалізації підприємства, обсягу виробничої програми, структури управління ви­робництвом та інших факторів організаційно-технологічного змісту.

Загальна кількість працівників підприємства складається із суми всіх категорій працівників.

При визначенні планової кількості працюючих користуються показником трудоємності робіт. Під трудоємністю розуміють затрати праці на виготовлення продукції або на виконання певного обсягу робіт по діючих на підприємстві нормах.

Повна трудоємність витрат праці в цілому по підприємству(Zпов) дорівнює

Zпов = Zтехн + Zобсл + Zупр (6)

де Zтехн—технологічна трудоємність;

Zобсл—трудоємність обслуговування виробництва;

Zупр— трудоємність управління підприємством.

Технологічна трудоємність визначається витратами часу на ви­конання виробничої програми.

Трудоємність обслуговування виробництва включає витрати часу допоміжного персоналу, зайнятого на транспортних та роз­вантажувально-навантажувальних роботах, на контрольних ро­ботах, на роботах по прийманню, зберіганню, видачі матеріалів, на організаційно-технологічних роботах та трудоємності підсоб­них робіт. Крім цього до складу трудоємності обслуговування входить трудоємність робіт по підтриманню обладнання та механізмів в робочому стані, по виготовленню інструментів та оснаст­ки, енергозбереженню, по підтримці в робочому стані будинків та споруд та по забезпеченню охорони праці та техніки безпеки.

До складу трудоємності управління включають витрати праці спеціалістів, які виконують наступні функції:

-лінійне керівництво основним виробництвом;

-розробка і вдосконалення конструкцій виробів;

-технологічна підготовка виробництва;

-забезпечення виробництва інструментом та оснасткою;

-ремонтне і енергетичне обслуговування;

-організація праці та заробітної плати;

-оперативне управління виробництвом;

-стратегічне та поточне планування;

-бухгалтерський облік та фінансова діяльність;

-матеріально-технічне забезпечення;

-маркетинг та збут продукції;

-комплектування та підготовка кадрів;

-загальне документовиробництво тощо.

Трудоємність визначають витратами робочого часу. Робочий час одного працівника протягом року встановлюють з врахуванням загального календарного часу та кількості неробочих днів за фор­мою, представленою в табл. 2.

Середня тривалість робочого дня визначається як серед­ньозважена величина з врахуванням різної тривалості робочого дня для різних категорій працівників. Корисний фонд робочого часу визначається шляхом множення планової кількості днів роботи од­ного працівника на середню тривалість робочого дня.

Важливе значення для підприємства має укомплектування складу працюючих кваліфікованими кадрами. Підготовка кадрів здійснюється через систему державних та недержавних навчальних закладів. Важ­ливою формою підготовки кваліфікованих робітників є використання установ професійно-технічної освіти. Крім цього використовують такі форми як індивідуальне та бригадне навчання безпосередньо на ви­робництві, курси оволодіння другою і суміжними спеціальностями.

Таблиця 2.

Баланс робочого часу(1-го працівника при пятиденному тижню)

Показники Одиниці виміру Звітний період Плановий період _____рік
Всього квартали
1 2 3 4
1.Календарний фонд часу Дні 366 365 90 91 92 92
2.Кількість не робочих днів Дні 93 88 19 223 225 21
а)святкових Дні 8 5 1 33 -- 1
б)вихідних Дні 85 83 18 20 25 20
3Додаткові вихіднні Дні 34 33 6 7 12 8
4.Номінальні фонди робочого часу Дні 273 277 71 68 67 71
5.Неявки на роботу Дні 31,2 31,2 8 7,8 7,5 7,9
а)відпустки Дні 16,3 17,8 4,4 4,5 4,5 4,3
б)сесії Дні 0,8 1,1 0,4 0,3 0,2 0,2
в)хвороби Дні 9,8 9,3 2,4 2,2 2,2 0,2
г)догляд за дітьми Дні 1,1 1,4 0,4 0,3 0,4 2,5
д)інші неявки Дні 1,8 1,6 0,4 0,4 0,4 0,3
е)неявки з дозволу адміністрації Дні 0,8 - - - - 0,4
ж)простої Год 0,6 - - - - -
6.Число робочих днів у році Дні 241,8 245,8 63 60,3 59,4 63,1
7.Середня тривалість робочого дня Год 7,62 7,63 7,63 7,63 7,63 7,63
8.Корисний фонд робочого часу 1 працю. Год. 1842,6 1875,0 481,0 460,0 453,0 481,0

Підготовку спеціалістів та службовців здійснюють навчальні за­клади різних рівнів (коледжі, інститути, академії, університети). Підго­товка кадрів для підприємств недержавних форм власності здійснюєть­ся державними і недержавними навчальними закладами на основі укла­дених договорів між підприємствами та навчальними закладами.

Розвиток підприємництва має бути спрямований на покращення працевлаштування людей, на ліквідацію негативних трансформаційних процесів у суспільстві, які мають місце в процесі приватизації держав­них підприємств, закриття підприємств пріоритетних галузей економіки.

У суспільстві сформувався прошарок безробітних. Безробіття про­тягом тривалого часу залишається однією із найгостріших соціальних проблем. За організаційними даними Державного комітету статистики України, середній рівень зареєстрованого безробіття по відношенню до загальної чисельності працездатного населення становить ЗФ% Про­те, реальне безробіття з врахуванням прихованого (вимушені відпустки без збереження заробітної плати з ініціативи адміністрації або праця протягом неповного робочого дня тощо) дорівнює 25-30%. Триває процес скорочення сумарної зайнятості на підприємствах основних га­лузей економіки, деградація кваліфікованої робочої сили.

Надійним резервом поповнення кадрового складу підприємств завжди були випускники закладів професійно-технічної освіти. Але в сучасних умовах система професійно-технічної освіти знаходиться в тяжкому критичному стані. Немає чіткої концепції забезпечення на­родного господарства кваліфікованими робітничими кадрами. Протя­гом останніх років значно скоротилася кількість професійно-техніч­них закладів. Заклади професійно-технічної освіти, що працюють, не­достатньо забезпечені засобами навчання, навчальними посібниками, підручниками, комп'ютерною технікою. Наявне обладнання, що не­обхідне для організації навчального процесу, не відповідає сучасним вимогам. Не вистачає висококваліфікованих і досвідчених педагогіч­них кадрів. Недостатнє фінансування цих закладів, незадовільне мате­ріально-технічне забезпечення негативно впливає на організацію на­вчально-виховного процесу та якість підготовки фахівців.

На рівні державного управління приймаються заходи щодо скоро­чення безробіття, покращення стану підготовки кваліфікованих робітників для підприємств різних галузей економіки. В складі цих заходів передбачено:

-забезпечити координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з розробленням та реалізацією програм щодо ефективного використання трудових ресурсів;

-при формуванні загальнодержавних, галузевих та регіональних програм економічного і соціального розвитку, реалізації програм структурної перебудови економіки, інвестиційних, приватизацій­ них програм та програм реструктуризації підприємств визначати галузеві та регіональні пріоритети створення нових та підвищен­ня ефективності використання наявних робочих місць, введення виробничих потужностей та об'єктів соціальної сфери;

-передбачати залучення капітальних вкладень, внутрішніх і зовніш­ніх інвестицій та інших фінансових надходжень для створення нових робочих місць, розширення зайнятості населення;

-посилити стимулювання роботодавців до створення додаткових робочих місць, розвиток малого та середнього підприємництва, передусім у регіонах з критичною ситуацією на ринку праці;

-визначити обсяги професійно-кваліфікаційної структури підго­товки фахівців і кваліфікованих робітників у навчальних закла­дах відповідно до потреб галузей економіки;

-посилити контроль за ефективністю використання робочої сили на підприємствах, розвитком системи професійного навчання кадрів на виробництві, реалізацією роботодавцем відтворювальної, стимулюючої та регулюючої функцій заробітної плати;

-створити механізм цілісної національної системи підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки робітничих кадрів з використанням наявної матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів;

-розробити перспективні плани підготовки кваліфікованих робітничих кадрів за професійним спрямуванням;

-забезпечити максимальне використання професійно-технічних навчальних закладів для професійного навчання незайнятого населення.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 20

Бесплатная работа

Закрыть

Кадровое обеспечение предприятия

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.