Зміст

Вступ.

Розділ 1. Загальна характеристика сечовидільної системи.

1.1 Будова сечовидільної системи.

1.2 Процес сечоутворення та сечовипускання.

Розділ 2. Етіологія і патогенез пієлонефриту і інфекції сечовивідних шляхів.

2.1. Збудники сечових інфекцій.

2.2. Чинники, сприяючі інфекції сечовивідних шляхів

Розділ 3. Дослідження сечі.

3.1 Мікробіологічне дослідження сечі.

3.2 Сечокам'яна хвороба

3.3 Туберкульоз нирок

3.4 Лікування та профілактика сечовивідних шляхів.

Висновок.

Список використаної літератури.

Сечовід-це циліндрична трубка завдовжки близько 30 см., діаметром 4-7 мм. Він розташований екстраперитоніально, йде по задній стінці живота, опускається в порожнину малого таза, де прямує до дна сечового міхура і протікає його стінку в косому напрямку, відкриваючись щілиноподібним отвором.

Сеча з ниркової миски кожної нирки по сечоводах надходить у сечовий міхур.

У сечоводі розрізняють черевну та тазову частини.

Сечовий міхур є резервуаром для нагромадження сечі. Місткість його 500-700 мл. Сечовий міхур розташований в порожнині малого таза позаду лобкового симфізу. Знизу він прилягає до тазового дна. В сечовому міхурі розрізняють дно, шийку, верхівку і тіло.На внутрішній поверхні сечового міхура, в нижній його частині, є трикутної форми гладенька ділянка-сечоміхурний трикутник, верхівка якого відповідає внутрішньому отвору сечівника, а в кутках основи містяться отвори сечоводів.

Циркулярні волокна мязового шару в ділянці внутрішнього отвору сечівника й отворів сечоводів утворюють відповідно сфінктер сечоводів.

Сечівник-це трубка, що простягається від сечового міхура до зовнішнього отвору сечівника, який у жінок у присінок .піхви, у чоловіків- на головці статевого члена. Він відноситься до зовнішніхстатевих органів, але для кращого сприйняття матеріалу викладаєтьсяв цьому розділі. Довжина чоловічого сечівника дорівнює 18-20 см. Найвужчими частинами чоловічої уретри є її перепончата частина та зовнішній отвір. В уретрі розрізняють передміхурову, перепончасту та губчасту частини. Уретра у жінок значно кротша, ніж у чоловіків. Довжина її не перевищує 3-4 см.


1.2 Процес сечоутворення та сечовипускання.

Процес сечоутворення складається з утворення первинної сечі внаслідок фільтрації з плазми крові в капсулу клубочка безбілкової рідини, зворотного всмоктування води і розчинених у ній речовин первинної сечі, що переміщується по канальцях, та канальцевої секреції. При секреції відбувається захвачування епітелієм нефронів або виділення в просвіт канальця деяких речовин із крові чи синтезованих клітинами нефронів, що закінчується утворенням вторинної, або кінцевої сечі.

У нирках людини за добу утворюється близько 180 л фільтрату, а виділяється 1-1,5 л сечі, решта рідин в канальцях всмоктується назад у кров. При цьому в проксимальній частині канальців нефронів цілком реабсорбуються амінокислоти, глюкоза, вітаміни, білки, мікроелементи, значна кількість натрію, хлору, гідрокарбонату та ін. У подальших частинах нефрону всмоктується лише вода та іони. Канальцева секреція дозволяє екскретуватиорганічні кислоти й луги, іони.

Регуляція сечоутворення здійснюється за допомогою нервово—гуморальних механізмів. Робота нирок підпорядкована не лише безумовно-рефлекторному контролю, а й регулюється корою півкуль великого мозку, гіпоталамусом. Вплив вегетативної нервової системи виявляється на процесах клубочкової фільтрації та канальцевої реасорбації.

Гуморальна регуляція здійснюється під впливом гормонів і медіаторів, які регулюють транспорт іонів і води в канальцях нефронів, змінюють проникність клітинної мембрани й інтенсивність іонних насосів. До них відносяться антидіуретичний гормон гіпофіза – вазопресин і гормонкоркової речовини надниркової залози-альдостерон. Вазопресин змінює проникність стінки звитої частини канальця нефрону та збірних трубочок, тобто допомагає реасорбаціїводи, що призводить до підвищення осомотичної концентрації сечі, альдостерон підсилює реабсорбацію іонів натрію, виведення іонів калію і гальмує зворотнє всмоктування кальцію та магнію.

Акт сечовипускання- складний рефлекторний акт, при якому одночасно скорочується мяз, що опорожнює сечовий міхур і розслабляються його сфінктери: мимовільний – сфінктер сечового міхура і довільний – сфінктер сечівника.

Безперервне надходження в сечовий міхур сечі веде до підвищення тиску в ньому і розтягненню його стінки, що викликає подразнення механорецепторів міхура. Розтягнення стінки сечового міхура, швидкість наповнення його, а не збільшення тиску в ньому, є ведучим фактором, який викликає подразнення механорецепторів. При цьому імпульси до доцентрових нервах надходять у спинний мозок до центру сечовипускання, який міститься в крижовій частині. Під впливом імпульсів, які йдуть від центру сечовипускання, відбувається рефлекторне скорочення мяза, що спорожнює міхур, і розслаблення сфінктера сечівника. Збудження від центру сечовипускання передається у кору великого мозку, де виникає відчуття позиву до сечовипускання. Імпульси від кори великого мозку надходять до сфінктера сечівника-настає сечовипускання. Корковий контроль виявляється в затримці, підсиленні або навіть довільному викликанні сечовипускання. У дітей раннього віку корковий контроль затримки сечовипускання відсутній: він виробляється поступово з віком.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 27

Бесплатная работа

Закрыть

Физиология мочеиспускания у человека

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.