Планирование материально-технического снабжения
Важливе значення в закупівельній діяльності має планування матеріально - технічного постачання, яке є обґрунтуванням для приймання рішення про закупівлю ресурсів. План матеріально-технічного постачання - це комплекс планових розрахунків, на основі яких встановлюється номенклатурний склад, розміри, цільове призначення потреб в ресурсах, визначаються джерела їх покриття і обсяги витрат на здійснення закупівельного процесу.
Планування є важливим інструментом, який дозволяє передбачити ризик невиконання плану виробництва продукції через незабезпечення його матеріальними ресурсами. Плани розробляються як в натуральному, так і у вартісному вимірі.
План у натуральних одиницях виміру визначає потребу підприємства в засобах виробництва і є основою для планування розвитку транспортно-складського господарства.
Плани у вартісному вигляді дозволяють ув'язати витрати по забезпеченню ресурсами з планами по собівартості і прибутку, а також рентабельності виробництва. План матеріально-технічного постачання розробляється на основі і в відповідності з сформованим відділом збуту і маркетингу портфелем замовлень.
Підприємства розробляють довгострокові і поточні плани. Довгостроковий план підприємства складається на базі стратегічних цілей щодо номенклатурного складу і структури випуску продукції в відповідності з перспективними оцінками її збуту. Це потребує визначення потреби підприємства у виробничих потужностях і матеріально-технічних ресурсах для виробництва продукції, визначення потреби в основному і обіговому капіталі, джерел фінансування цієї потреби, взаємозв’язки обмежених фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.
Поточне планування матеріально-технічного постачання включає:
- дослідження ринку сировини і матеріалів;
-визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах;
-складання плану закупівлі матеріальних ресурсів;
-вартісний аналіз закупівельної діяльності тощо.
Дослідження ринку сировини і матеріалів дозволяє відповісти на слідуючи питання:
-Хто і що поставляє на внутрішньому і зовнішньому ринках?
-Які можливості постачальників?
-Чи велика конкуренція серед покупців?
-Хто з покупців закуповує такі ж матеріали по нижчій ціні?
-Чи є можливості для заміни матеріалів?
-Які шляхи придбання матеріалів?
-Які види транспорту можливо використати?
-Чи з'являються нові технології?
При вивченні ринку сировини і матеріалів визначається можливість їх закупок по імпорту.
Розробка плану закупівлі здійснюється після вивчення ринку сировини і матеріалів в такій послідовності. Спочатку розраховується потреба в кожному виді сировини, матеріалів, палива і т. ін. Розрізняють два способи встановлення потреби в матеріальних ресурсах:
-на плановій основі;
-на основі використання матеріалів в попередніх періодах.
Вихідними даними для визначення потреби першим способом є: плани виробництва продукції, конструкторські специфікації, рецепти, по яким розраховується потреба в матеріалах на одиницю продукції, норми витрат матеріальних ресурсів.
Потреба в кожному виді матеріалу визначається перемноження планового обсягу виробництва на норму витрат матеріалу. Потреба підприємства в матеріальних ресурсах включає:
-ресурси на основне виробництво;
-ресурси на ремонтно-експлуатаційні нужди;
-ресурси на незавершене виробництво;
-ресурси на науково-дослідні і конструкторські роботи;
- ресурси на капітальне будівництво і допоміжні потреби і т. ін.
Існують різноманітні методи визначення потреби в матеріальних ресурсах. Основний із них - метод прямого розрахунку використовується для визначення потреби в матеріальних ресурсах на основне, виробництво.
В складі методу прямого розрахунку, виділяється:
-повиробний;
-подетальний;
-за аналогією;
-метод типового представництва;
-метод рецептурних норм.
При повиробному і подетальному методах використовують два показники: норма витрати і обсяг виробництва.
де Pі - потреба на і-й виріб,
Nij - норма і-го матеріалу на виробництво j - го виробу,
Qj - обсяг виробництва j - го найменування,
п - кількість виробів.
При визначеннi потреби по аналогії використовують наступну формулу:
P=NAQHK1K2
де Р - потреба в матеріалі,
NA - норма витрат матеріалу на виріб-аналог,
QH - плановий обсяг випуску нових виробів,
К1 - коефіцієнт, який визначає співвідношення витрат матеріалів при виробництві нових виробів і виробів-аналогів.
де НН і НА - чисті корисні витрати на новий виріб і виріб-аналог;
К2 - коефіцієнт, який враховує додаткові витрати матеріалів, пов'язані з виробництвом нових виробів.
Метод типового представника використовується в масовому виробництві (підшипники). При цьому методі спочатку визначається середньо виважена витрат ресурсів в відповідності з асортиментним планом виробництва випуску продукції, потім визначається загальна потреба в них.
де N - середньо виважена норма витрат,
Ni - поасортиментні норми витрат,
di - доля обсягу випуску виробу кожного асортименту в загальному обсязі виробництва.
P = NQ
Приклад.
Підприємство випускає підшипники різного діаметру на основі вивчення попиту встановлена річна програма випуску підшипників - 60 тис. шт. (Q), і питома вага окремих їх розмірів в загальному обсязі виробництва. Дані для вирішення задачі наведені у таблиці 1.
Таблиця 1.
№ п/п | Показник | Розміри підшипників (мм) | ||||
50 | 75 | 100 | 125 | 150 | ||
1 | Норма витрат сталі на 1 підшипник (грн.) | 150 | 200 | 225 | 250 | 300 |
2 | Питома вага окремих розмірів в загальному обсязі виробництва, dі (%) | 10 | 20 | 30 | 20 | 20 |
Визначте потребу в сталі для виготовлення підшипників.
1) Визначимо середньо виважену норму витрат
Загальний обсяг потреби в сталі:
Р = NQ = 232,560000 = 13950 (тонн).
В тих випадках, коли відсутні норми витрат можливо визначити потребу на перспективу статистичним методом
Pt=- Pt-1 • ІВ •К;
Pt = Рt-1 •ІNt•IQt
де Pt - потреба на майбутній період,
ІВ ~ індекс зміни обсягів виробництва,
К - коефіцієнт, який враховує змінення питомих витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції,
Рt-1- потреба базового періоду,
ІNt - індекс зниження норми витрат,
IQt- індекс росту обсягів виробництва.
Другий спосіб визначення потреби в матеріальних ресурсах пов'язаний з врахуванням складських залишків матеріалів і поповненням запасів, регулюванням термінів постачання і розмірів партій, а також з врахуванням витрат матеріальних ресурсів минулих періодів.
План матеріально-технічного постачання складається з двох частин: розрахунку потреби підприємства в сировині, матеріалах, паливі, устаткуванні, необхідних підприємству для виготовлення готової продукції, на яку є замовлення споживачів, і джерел покриття цієї потреби за рахунок внутрішніх резервів - перехідних залишків сировини і матеріалів на початок планового періоду - і застосування ділових відходів сировини і матеріалів.