В південно-західному куті замкового подвір‘я знаходиться третя пам‘ятка ансамблю - Нова башта, яку іноді ще називають Кругла. За віком вона трошки молодша за Муровану та за церкву. В літературі її як правило датують кінцем ХVI ст., хоча це скоріше дата надбудови верхнього ренесансного ярусу башти. Відомо, що ще в часи Василя Красного місто обвели фортечними стінами і вже тоді, в середині XV ст., були закладені нижні частини Нової башти.

Зразу біля замку, відділений від нього глибоким ровом, витягнувся невеликий прямокутний сквер. Тут встановлена в 1978 році невелика стела, присвячена 400-літньому ювілею Острозької академії. Саме тут колись знаходилась скромна будівля, під дахом якої вийшли в світ знамениті видання Івана Федорова - Азбука, Острозька Біблія (творча вершина Федорова).

Серед архітектурних пам‘яток Острога до наших днів збереглася Луцька брама, яка займає особливе місце. Протягом довгих років вона слугувала, як важливий захисний пункт в західній частині міських укріплень зі сторони Луцька, одночасно виконуючи функції міських воріт та бойової башти. Остання обставина зумовила своєрідність її об‘ємної побудови. План башти складний, він складається з прямокутника розмірами 13х8 м і обвалу розмірами по осях 20х13 м. Висота башти 18 м. З обох боків до неї прилягали міські оборонні стіни. Внутрішня стіна з боку міста була з‘єднана з лінією оборонних стін, тоді як весь інший об‘єм виступав назовні, створюючи ідеальні умови для флангового обстрілу під час осади. Зараз тут - музей історії книги та книгодрукування.

Піднявшись від Луцької башти ще вище, до верхньої площадки Красної гори і потім звернувши направо по крутому спуску, можна вийти до Татарської башти - важливого оборонного пункту міста. Назву башта отримала від сусідства з Татарським передмістям. Це був головний міський вхід з сторони Корця та Звягеля. Башта досить схожа на Луцьку браму та збереглася до наших часів набагато гірше. Невідомі імена архітекторів, що звели Луцьку та Татарську браму, та безсумнівно те, що майстри ці наочно були знайомі з давньоримською архітектурою.

Найбільш давні будівлі, де нині розміщується Острозька Академія, були зведені в 2 пол. XVIIІ ст. і належали ордену капуцинів. 3 квітня 1750 князь Януш Сангушко, ординат Острозький, надав правом фундушовим землі за валами Острога при Дубенській дорозі на будівництво капуцинського монастиря. У тому ж році розпочалися будівельні роботи на кошти таборовського старости Самуїла Лубковського. Після смерті Лубковського кошти надав Канут Фелікс Малинський, мечник Волинський.

Автором проекту був архітектор Павло Антоні Фонтана (1696-1765), придворний архітектор Сангушків. (Серед його праць на Україні - місіонерський монастир і палац Сангушків в Ізяславі, костел та монастир капуцинів в Устилузі). До монастирського ансамблю увійшов костел та невеликий корпус келій, прибудований до костелу. На південь від костелу мав бути монастирський парк по променистій центричній схемі. Задум не був реалізований.

Костел та монастир будувались одночасно із господарськими спорудами, які розміщувались на схід та південь від келій. У 1778 році костел освячено під іменем Трійці ксьондзом Францішеком Коморницьким (1733-1780), біскупом Цесарополітанським. У 1796 році в костелі похований його фундатор Канут Фелікс Малинський.

Костел являв собою кам'яну двоповерхову, трьохнефну, з циліндричними склепіннями базиліку, увінчану високим двосхилим дахом з фронтоном. Перехід від верхнього, вужчого, ярусу до нижнього здійснювався за допомогою плавних вигинів волют.

Фронтон прикрашало вікно у вигляді чотирьохпелюсткової квітки. Фасад декорований між'ярусним карнизом, іконою над центральним входом та вертикальними стягами, розміщеними відповідно внутрішньому розподілу костелу. З опису 1816 року дізнаємося, що фасад прикрашали скульптури Св. Франциска Ассізького та Св. Антонія Падуанського. Скромні суворі фасади келій урізноманітнювали карнизи, наличники вікон. Внутрішнє планування корпусу коридорне, з двостороннім розташуванням приміщень.

У костелі знаходилось 8 дерев'яних багато оздоблених вівтарів: Св. Трійці, розіп'ятого Ісуса, Св. Франциска, Св. Фіделікса, Св. Іозефа, Св. Антонія, Св. Фелікса, Св. Тадеуша. Перед костелом розміщувався цвинтар, посередині стояла колона із фігурою богоматері.

Після польського листопадового повстання 1830 року на Волині було скасовано ряд католицьких монастирів. У 1832 році був закритий і монастир в Острозі, монахи переведені до Старокостянтинова, костельні речі розібрані по інших монастирях. Споруди та землі монастиря перейшли у власність уряду.

Довгий час монастир стояв пусткою. Тут були розміщені військові склади. Після появи в Острозі благодійно-освітнього Кирило-Мефодіївського братства в 1865 році його попечительниця графиня А.Д. Блудова виклопотала дозвіл на передачу йому занедбаної оселі кляштору. В 1865-1867 рр. з її ініціативи монастир був реставрований, костел перебудований архітектором Глейзером на православну церкву у псевдоруському стилі.

В 1923 році в будовах монастиря розмістилась польська учительська семінарія. Церква залишалась православною. 13 березня 1931 року церкву закрили, а в 1937-38 рр. перебудували на костел. Псевдоросійське декорування знищили, але повністю відновити первісний вигляд храму не вдалося. 

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 42

Бесплатная работа

Закрыть

Семь чудес Ровенщины

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.