План

1. Розкрийте основні функції етнічної культури

2. Звичай і ритуал у традиційній культурі. Специфіка ритуалу в сучасній культурі.

3. Розкрийте сутність міжетнічних відносин та контактів: їх рівні та типологія

4. Традиційно – побутова культура та її вияви.

5. Поняття міжетнічного конфлікту: причини виникнення та ознаки.

6. Типологія етнічних конфліктів

7. Охарактеризуйте основні методи і форми врегулювання етнічних конфліктів

8. Етнічні міграції. Їх види та причини

1. Розкрийте основні функції етнічної культури

У науковому, етнологічному розумінні, культура - це сукупність того, що створено працею і творчістю людей, тобто вироблені ними матеріальні і духовні цінності. Етнологія враховує, що культурна діяльність людських колективів відбувається в різні історичні епохи і в конкретних природно-географічних умовах. Це дає підстави тлумачити культуру як сукупність вироблених конкретними етносами об’єктів і явищ матеріального, суспільного і духовного життя, що відокремлюють один етнос від іншого. Етнологія розрізняє дві основні частини культури: перша — знаходить вираз у матеріальних формах результатів людської праці (матеріальна культура); друга — проявляється в суспільній свідомості, поведінці, діях (духовна культура). Прояви матеріальної і духовної культури засвідчують, що у світі не існує таких людських спільнот, яким би не була властива культура. Етнологія фіксує і розрізняє не лише рівень розвитку культур, а й їх якісні відмінності від етносу до етносу. Кожен етнос має свій “стиль життя” — властиві йому культурно-побутові особливості, що проявляються у матеріальній і духовній культурі, етнічних стереотипах. Етноси, будучи певними традиційними культурно-побутовими спільнотами, є носіями величезного комплексу етнічних особливостей та специфічної культурної інформації. Саме вони складають основу етнічної культури — ядро своєрідних і специфічних рис, що виконують етноідентифікуючу роль, дають можливість себе протиставити іншим: “ми не такі, як...” У культурі кожного етносу виділяються такі явища, які властиві лише йому, чи навіть окремим його частинам (субетносам, етнографічним групам чи етнографічним районам і окружностям). Такі риси культури називають етнічними.

Людина як представник свого народу, що є носієм характерних рис, поведінки, мови і традицій власного народу, в етнології називається етнофором (від гр. слів: еіЬпоз — народ і Іог — носій, дослівно — носій етнічності). Людина, яка несе з минулого в майбутнє властивості свого народу, властивості етнічності, є результатом культурного розвитку етносів і людства. Цим засвідчується культурно-побутова і психологічна єдність кожного з етносів, стиль їхнього життя: індус дивується, чому дружина називає свого чоловіка по імені у присутності його матері; японець не може зрозуміти, чому людина ходить в одному взутті на вулиці і вдома; корейцю дивно, якщо хтось відмовиться від собачого чи котячого м ’яса; південний китаєць гидує, якщо хтось п’є коров’яче молоко; єврей обуриться, коли йому запропонувати свинину; туарег вважає негідним мужчини мати лише одну дружину; італієць здивується, якщо хтось відмовиться від макаронів, і т.д. Саме в етнічній культурі спостерігається нерозривна лінія збереження і передачі традиції з покоління в покоління. Це свідчить, що етнічна культура — успадкований від предків комплекс господарського і соціального ж и т т я, матеріальної і духовної культури, які визначають стиль ж и т т я, виконують етноідентифікуючу роль, дають можливість виділити і протиставити себе іншим етносам. Культурно-побутові особливості передаються з покоління в покоління, стають традиційними, стійкими і живуть навіть тоді, коли умови життя етносу змінилися. Традиція (лат. ігасІШо — передача, розповідь) — це процес позабіологічної передачі від покоління до покоління усталених культурно-побутових особливостей. Складаються вони в різні історичні епохи у зв’язку з особливостями проживання етносів у своєрідних природно-географічних, соціально-економічних, історико-культурних та інших умовах. Комплекси, сукупності усталених способів господарювання, форм матеріальної і духовної культури, суспільного життя і побуту етносів, що передаються від покоління до покоління майже в незмінному вигляді, називаємо етнічними традиціями.


2. Звичай і ритуал у традиційній культурі. Специфіка ритуалу в сучасній культурі.

Зви́чай — це основна форма регулювання поводження, правила поведінки, які склалися внаслідок їх практичного застосування протягом тривалого часу серед людей і уособлювали собою підсумок історичного досвіду та зародки майбутнього.

Ритуа́л (від лат. ritualis (обрядовий), від — лат. ritus — «релігійний обряд») — дія, що здійснюється внаслідок своєї символічної важливості та спроможності викликати емоції у присутніх, також нерідко вважається, що ритуал може впливати на природні та надприродні сили.

Ритуалом слід вважати обряди надзвичайно урочистого, демонстративного характеру, де форма виконання жорстко регламентована. До ритуалу відносяться норми складних символічних дій, що історично виникли або були навмисно встановлені й система яких набула жорсткої канонізації. Ритуал являє собою демонстрацію форми, що втілює не стільки змістовність цінностей, скільки ставлення до них — визначення, повагу.

Ритуал наповнює змістом ситуацію і поведінку в ній, дає відчуття початку чи завершення подій. Це забезпечує почуття доцільності, немарності поведінки, особливості моменту, правильності того що відбувається, є маркером завершеності подій. Спільне виконання громадських ритуалів стверджує єдність, дає можливість відчути свою причетність до спільноти та її життя.


3. Розкрийте сутність міжетнічних відносин та контактів: їх рівні та типологія

Розвиток міжетнічних відносин, етапи і результати цього процесу залежать від того, яким чином вперше зустрілися два чи більше етносів. Міжетнічні відносини з'являються у різних історичних і географічних умовах та вирізняються різноманітністю.

У зв'язку з цим виокремлюють декілька типів і етапів розвитку міжетнічних відносин.

Перший тип міжетнічних відносин вперше описав американський соціолог Р" Парк. Дослідник відзначив той випадок, за умови якого етнічна група чи її частина включається у вже існуюче суспільство.

У цьому випадку виділяється чотири етапи формування взаємовідносин між етнічною групою і суспільством.

Перший етап - це етап первинного контакту з однією чи кількома етнічними групами, з яких складається це суспільство. На даному етапі велике значення має той факт: моноетнічне чи багатоетнічне це суспільство.

Типовим є приклад еміграції до США нових етнічних груп з Європи, Азії та Латинської Америки в той час, як багатоетнічне та ієрархізоване американське суспільство вже утворилося. Етнічні групи італійців, які з'явилися у США переважно в кінці XIX ст. - на початку XX ст., опинилися у схожій ситуації.

Подібний опис є у вірменських істориків. У християнських народів було негативне ставлення до гунів та інших тюркських племен та сформувався негативний стереотип щодо них. Чинниками розвитку такого ставлення і стереотипу виступили: їх дика поведінка, потворна зовнішність і садизм.

Другий етап - це етап суперництва. Після перших контактів настає суперництво, чинником якого є розподіл землі та робочих місць. Новоприбулі розпочинають своє життя з найнижчого соціального статусу і з виконання таких видів праці, які не вимагають спеціальної професійної підготовки. По-іншому, мабуть, неможливо, оскільки вони не володіють мовою домінуючого етносу та не знають культури даного співтовариства, а кращих умов, зазвичай, їм ніхто не пропонує. Не зважаючи на це, емігранти працюють з ентузіазмом за тих умов, якщо не піддаються гонінням і геноциду, що буває досить часто.

Третій етап - етап акомодації настає після закінчення етапів контакту і суперництва. На етапі акомодації спостерігаються спільні узгоджені дії етносів, між якими встановлюються стратифікаційні відносини. Кожна із сторін розпочинає розуміти, як необхідно діяти по відношенню до іншої сторони.

Нерідко етнічні групи спеціалізуються у певних областях праці. Інколи навіть створюється враження, що вони мають природну схильність до цих видів діяльності. На даному етапі боротьба за існування перетворюється у боротьбу за певний статус у суспільстві, що дає людині чи групі владу, багатство та пошану з боку інших людей. Так, з'являються "етнічні острівці", в яких зберігається і розвивається власна культура. Ця відносна ізоляція дозволяє етносам зберегти свою мову та традиції.

Наприклад, у США є багато такт колоній: Гарлем у Нью-Йорку, маленька Сіцілія в Чікаго, Чайнатаун у Сан-Франциско та ін., які постійно поповнюються новими представниками відповідних етнічних груп.

Четвертий етап - це етап асиміляції. Приймаючи культуру великого суспільства, члени етнічної меншини з часом асимілюються в ньому. Водночас з прийняттям і засвоєнням культури нового суспільства утворюються змішані шлюби.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 15

Бесплатная работа

Закрыть

Этнология 4

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.