ПЛАН

1. Вступ

2. Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки

3. Особливості промислового перевороту у Франції

4. Особливості промислового перевороту у Німеччині

5. Промисловий переворот у США

Вступ

Промисловий переворот — це перехід від ручного, реміс­ничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-за­водського виробництва. Важливою складовою промислового перевороту було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю лю­дей; парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Промисловий переворот — це світовий процес. Для нього були характерними як загальні закономірності, так і специ­фіка та особливості у кожній окремо взятій країні.


1. Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки

Батьківщиною першого промислового перевороту була Ан­глія — в останній третині XVIII — середині XIX ст. Соціаль­но-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст. Важливим чинником промисло­вого перевороту стала буржуазно-демократична революція середини XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвит­ку підприємництва, розчистила шлях для становлення індус­тріального суспільство.

Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — XVII ст., вна­слідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Ан­глійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи аг­ротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили, необхідної для розвит­ку фабрично-заводської промисловості.

До другої половини XVIII ст. в Англії завершилося фор­мування нації — важливого політичного чинника, який маввеликий вплив на становлення економічної основи цивілізації нового типу. У цей же час у країні відбулося становлення єди­ного національного ринку, який стимулював розвиток госпо­дарства в цілому.

Зовнішньоекономічні передумови промислового переворо­ту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу мор­ську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які за­безпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших ко­лоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.

Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географічне розташування Великобританії та природно-економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.

Зовнішньоекономічні умови — постійний попит в Європі на англійські вироби, викликаний безперервними війнами, забез­печував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню промислово­го перевороту. Не останню роль в цьому відіграла і політика про­текціонізму та меркантилізму, яку проводив англійський уряд.

Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної про­мисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.

Механік Джон Кей у 1733 р. удосконалив ткацький вер­стат "летючим човником". Винахідником — ткачем Джеймсом Харгривсом у 1764 р. була винайдена механічна прядка "Дженні", на якій можна було працювати з 16—18 веретена­ми. В останній третині XVIII ст. С. Кромптон створив "мюль-машину", яка базувалася на принципах роботи прядки "Джен­ні", але виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництві і стала технічною основою механі­зованого прядіння.

Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого прядіння, але ця невідповідність була ліквідована винаходом механічного ткацького верстата Е. Картрайта у 1785 р. Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з'явилися перші машини і фабрики. У 60—80-х роках XVIII ст. вони з'явилися в інших галузях промисловості.

Епохальне в історії промисловості значення мали винахо­ди шотландського механіка Джеймса Уатта, який у 1769 р. винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уатт удос­коналив її, і з цього часу парова машина стала основним дже­релом енергії британської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисловості нові регіони країни. Невдовзі, після відкриття заводу парових машин (неподалік Бірмінгема), парові машини почали застосовуватися у різних галузях промисловості. У 1820 р. у Великобританії працювало 320 парових машин Дж. Уатта, їхня кількість та потужність постійно зростала.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, ву­гільної промисловості. Виникло машинобудування, основу якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробниц­тва зумовило появу нових досконаліших та швидкісніших транспортних засобів. Наявність парової машини зробила мож­ливим її застосування на залізничному і морському транс­порті. У 1812 р. в Англії пущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися експерименти на залізницях. Р. Тревтик збудував декілька моделей парових повозок. Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохідну пароси­лову установку на основі стаціонарної парової машини. Ло­комотив Стефенсона у 1829 р. пройшов перші випробування і розвивав швидкість 22 км/год. У 1830 р. була збудована перша в Англії та світі залізниця, яка з'єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господарське значення. Будівницт­во залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії, створивши стабільні комунікації між різними районами та га­лузями промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію Ан­глії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. Англія перетворилася у "майстерню" світу, виробляючи близь­ко половини світової промислової продукції, і зайняла винятко­ве становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.

Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії панували високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскіль­ки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, бур­жуазія проголосила необмежену свободу торгівлі — так зване фрітредерство (від "фрі тред" — вільна торгівля). Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозилися в Англію, і була розрахована на взаємне спри­яння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Ан­глії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешевуімпортну сировину та продовольство.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспіль­ства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах про­живало майже 75% населення.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 13

Бесплатная работа

Закрыть

Промышленный переворот

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.