Ровенская в пламени Второй мировой войны

Рівненщина в полум’ї війни

(до 70-ї річниці від початку Великої Вітчизняної війни)

Все починалося з грому небесного,

Такого жорстокого, такого нечесного.

Із ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому...

І шипить у ставку гаряче залізо,

І полум'я дике шугає над лісом...

І мама мовчазно-бліді, мов стіна...

І тато поволеньки кажуть: «Війна...»

Олекса Роздольський

70 років минає від того страшного для України дня, коли почалася Велика Вітчизняна війна. 22 червня 1941 року пронизливий гул німецьких бомбардувальників, свист авіабомб, які шуліками летіли на сплячі міста і села, ознаменували початок найстрашнішої для людства трагедії. Протягом 1418 вогненних днів і ночей в жорстоких та кровопролитних боях на радянсько-німецькому фронті вирішувалась доля людства. Ця війна відіграла особливу роль в історії нашої держави, якій випала сумна доля бути буфером між двома імперіями, що змагалися між собою. Обидві вони проявляли особливий інтерес до України та її величезного потенціалу, в результаті чого вона найбільше потерпіла, розплачуючись і за гітлерівську агресію, і за згубні прорахунки сталінського керівництва. Український народ сприйняв гітлерівську агресію як загрозу своєму існуванню, тому ця війна стала для нього визвольною, справедливою, вітчизняною. У цій війні мільйони людей захищали від іноземного поневолення власне життя, сім'ї, домівки, свою Вітчизну. Славну сторінку в історію боротьби за свободу і незалежність Вітчизни вписали сини і дочки Рівненщини, які воювали і не повернулися до рідних домівок, загинувши на полях боїв, а також мирне населення, яке пережило страшні роки гітлерівської окупації. Скільки б часу не минуло після закінчення Великої Вітчизняної війни, не зітреться вона з пам'яті народної... Це пам'ять про співвітчизників, перед долею і мужністю яких з глибокою скорботою і вдячністю схиляють голови нащадки. Зважаючи на великий обсяг джерел про Велику Вітчизняну війну, на даній виставці розміщені переважно документи, в яких висвітлені події передвоєнного часу та першого року війни на Рівненщині, що однією з перших областей в Україні прийняла на себе жорстокий, нищівний удар ворога.

Напередодні війни

Рівненська область з центром у м. Рівне була утворена із колишніх — Дубенського, Здолбунівського, Костопільського, Рівненського і Сарненського повітів Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 4 грудня 1939 року. Вона простяглася з півночі на південь на 210 км, із заходу на схід на 130 км. Її сусідами до війни на півночі були Пінська область Білорусі, на сході — Житомирська, на південному сході — Хмельницька, на півдні — Тернопільська і на заході — Львівська та Волинська області. Загальна площа області напередодні війни становила 20,6 тис. кв. кілометрів.

За даними на 1 січня 1941 року, чисельність населення в області становила 1 139 808 чоловік, з них міського — 149 673 і сільського — 990 135 чоловік. За національним складом населення до моменту німецько-фашистської окупації розподілялось:

українців - 859 415 чоловік, або 75,4 %

росіян - 71 808 чоловік, або 6,3 %

євреїв - 101 443 чоловік, або 8,9 %

поляків - 70 668 чоловік, або 6,2 %

чехів - 11 398 чоловік, або 1,0 %

німців - 5 699 чоловік, або 0,5 %

білорусів - 13 678 чоловік, або 1,2 %

інших - 5 699 чоловік, або 0,5 %

В обласному центрі на 1 січня 1941 року проживало 40 612 чоловік, з них 82 % становили євреї, 19 % — поляки і 8 — українці та росіяни.

До війни область мала у своєму складі 30 районів і 9 міст: Рівне (обласний центр), Дубне, Здолбунів, Сарни, Костопіль, Корець, Остріг, Дубровиця і Радивилів, а також 4 робітничі селища міського типу — Клесів, Клевань, Рокитне і Мізоч. Всі вони, за винятком міста Рівне, підпорядковувались районним Радам депутатів трудящих. В області діяли 856 сільських Рад з 1643 населеними пунктами.

На початок 1941 року в області налічувалося 341 підприємство, де працювало 11 565 робітників. Селяни безкоштовно одержали в своє користування 105 тис. га землі. Було створено 30 МТС. На 10 квітня 1941 р. понад 28 тис. селянських господарств об'єдналися в 464 колгоспи.

Перед німецькою окупацією в області налічувалось 1169 навчальних закладів, у тому числі 1162 загальноосвітні школи, вчительський інститут, З педучилища і 3 спецшколи, в яких навчалося 172 427 чоловік. Крім цього, діяло 540 шкіл для неписьменних і малописьменних, 21 вечірня школа. В 30 дитячих садках і 6 дитячих будинках виховувалось 2210 дітей.

У містах і селах працювали 3 будинки культури і 411 клубних установ, 2 обласні 53 районні та сільські бібліотеки, функціонували краєзнавчий та історичний музеї в Рівному і Дубному, історико-археологічний музей в Острозі. У Рівному і Дубному діяли музичні школи, в обласному центрі — філармонія, Будинок народної творчості, український драматичний театр. Але 22 червня 1941 року мирне життя країни було перерване віроломним нападом гітлерівської Німеччини. З перших днів війни територія Рівненщини стала місцем запеклих боїв. Міста і села піддавалися нещадному бомбардуванню.

ЛьотчикІ.І. Івановна світанку 22 червня 1941 року в нерівному повітряному бою поблизу міста Дубне таранив фашистський літак «Хейнкель-111», здійснивши один з перших повітряних таранів.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 21

Бесплатная работа

Закрыть

Ровенская в пламени Второй мировой войны

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.