Мальтийский орден - история и современность
План
Вступ. 3
Розділ 1. Участь госпітальєрів у хрестовому русі. 6
1.1. Організація ордену. 6
1.2. Час перемог і втрат. 10
Розділ 2. Іоанніти в епоху розвинутого феодалізму. 18
2.1. Кіпрська інтерлюдія. 18
2.2. Родоський період. 19
Розділ 3. Історія ордену у ХVI-ХХст. 32
3.1. Мальтійська ера. 32
3.2. Митарство 1798-1834рр. 39
3.3. Адаптація до світових подій і процесів 1834-1990рр. 43
3.4. “Сучасний Хрестовий похід”. 44
Висновок. 46
Список використаної літератури. 50
Додатки. 52
Вступ
Минають дні, плинуть роки над Землею, і кожна епоха залишає в історії свій яскравий незабутній образ. Світло історії, матеріалізуючись, доходить до нас у вигляді яскравих символів. Навіть необізнана в історії людина майже безпомилково асоціює середньовіччя з лицарством. Розквіт лицарства пов’язаний з епохою Хрестових походів (1096-1291). Напередодні та в цей бурхливий час було засновано три найавторитетніші духовно-лицарські ордени - іоаннітів, тамплієрів та тевтонський.
Історія ордену складається із семи епох:
1) період Хрестових походів (1096-1291), коли іоаннітибули складовою частиною еліти держав хрестоносців на Близькому Сході;
2) “кіпрська інтерлюдія” (1291-1310) – після краху панування у Палестині;
3) перебування на Родосі (1310-1522), під час якого остаточно сформувалось орденське співтовариство;
4) мальтійська ера (1530-1798) – період найвищого злету, розквіту та занепаду, що закінчився вигнанням лицарів з острова Наполеоном Бонапартом;
5) митарства 1798-1834рр., під час яких члени ордену намагалися знайти собі нове місцеперебування, навіть у далекій Росії;
6) період поступової адаптації до світових подій процесів 1834-1990рр.;
7) “сучасний Хрестовий похід”, що розпочався після розпаду комуністичної системи і успішно триває досі.
Існує численна і різноманітна наукова, науково-популярна та пригодницька література (кілька десятків томів англійською, італійською, німецькою, французькою мовами та латиною), в якій висвітлюється історія ордену іоаннітів, який із ХVІст. до своєї назви приєднав епітет “Мальтійський”. Особливу увагу заслуговують дві праці іноземних авторів:
“Lutrell A. The hospitallers in Cyprus. Rhodes, Yreece and the West. L., 1978.- 271p;
Mc.Mahon N. The story of the Hospitallers of St. John of God. Westminster; Md., 1959.-183p.
На жаль, у вітчизняній історіографії немає жодної більш-менш солідної праці про лицарів “Єрусалимського, Родоського і Мальтійського державного ордену вершників госпітальєрів Святого Іоанна”. Вітчизняні історики досліджували проблеми духовно-лицарських орденів у двох напрямках: вивчення історії Хрестових походів і держав хрестоносців на Близькому Сході та у Греції, а також зв’язків мальтійських лицарів з Російською імперією у ХVІІІ – на початку ХІХст. У цей час з’явилося декілька праць, що містять цікаву, хоч і досить заангажовану інформацію про іоаннітів (госпітальєрів). Серед них слід виділити наступні:
1) Сказкин С.Д. Из истории социально-политической и духовной жизни Западной Европы в средние века.-М.: Учпедгиз,1981.-348с.
2) Печников Б.А. «Рыцари церкви». Кто они? Очерки об истории и современной деятельности католических орденов.- М.: Политиздат, 1994.- 293с.
3) Карсавин Л.П. Монашество в средние века.- М.:Высш.шк.,1992.-191с.
4) Заборов М. Крестоносцы и их походы на Восток в ХІ- ХІІІ вв.- М.: Учпедгиз, 1962.-167с.
5) История крестовых походов (под ред. Д.Райли-Смита.-М.: КРОН-ПРЕСС, 1998.-495с.
6) Близнюк С.В. Крестоносцы позднего средневековья: Король Кипра Пьер І Лузиньян: Учеб. пособие./МГУ им.М.В.Ломоносова.-М., 1995.-135с.
Історія Мальтійського ордену, хоч і досить опосередковано, міститься також у працях, розрахованих на широкий загал читачів:
1) Дюпюи Г.Э. Всемирная история войн в 4-х т.(1.т). Санкт-Петербург: Полигон,1997.-937с.
2) Руа М.Ж. История рыцарства.-2-е изд. М.: Алтейа, 2001.-248с.
3) Тайные ордена. Тамплиеры и община Сиона. /Сост. и авт. вступ. ст. А.Н.Гопаченко. Ростов н/Д.: Феникс, 1997.-487с.
4) Блон Ж. Великий час океанов. М.: Славянка,1993.-543с.
5) Амбелен Р. Драмы и секреты истории. М.: «Прогрес», 1992.-304с.
6) Генерторн И. Тайные общества всех веков и всех стран. М.: Терра-TERRA,1995.-484с.
Лише, наприкінці ХХ – поч.ХХІст. в пострадянській науковій періодиці стали з’являтися праці, які на мою думку, заслуговують особливої уваги:
1) Арест С. Орден госпитальеров. // История.- 2002.-№27-28.-с.1-7.
2) Логинова Р. Хрестові походи та духовно-рицарські ордени // Людина і світ. –1996.- №8 (№9).- с.39-43.
3) Н.Кочан. Мальтійський орден.//Людина і світ.-1996.-№7.-с.19-23.
4) Н.Подоляк. Хрестові походи. //Історія України.-2001.-№8.-с.8-9.
5) О.Лозовицький. Мальтійський орден.//Історія України.-2001.-№37.-с.6-8; №38.-с.5-8
Ми живемо у досить складному і суперечливому світі. Сучасна історія – це історія воєн і безперервних антагонізмів. Лише за одне попереднє (ХХст.) людство пережило дві страшні світові війни, але навіть після закінчення останньої з них у збройних конфліктах загинуло понад 20 млн. людей. Поряд з цим світ постійно потрясають й інші соціальні катаклізми. Гостроактуальним у наш час залишається настанова мальтійського лицарства про допомогу стражденним.
Соціальна орієнтованість – виразна ознака діяльності Мальтійського ордену у сучасному світі. Дивовижно, проте видається, що на початку ХХІст. високі духовні, сповнені жертовної любові до ближнього цілі, які надихали перших госпітальєрів ХІст., не лише не загубилися у сум’ятті віків, а навпаки – зміцніли і звільнившись від спокус світу цього, стали його очевидною реальною константою – моральним імперативом, що в ім’я Господнє вимагає безумовного служіння ближньому тут і тепер.