Историческая судьба Гетманщины и Запорожской Сечи (конец XVII - XVIII вв.)

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 65

Платная работа

Цена: 250.00грн.

Заказать работу

Зміст 

Вступ. 2

Розділ І. Наступ Російського самодержавства на політичну автономію Гетьманщини в кінці XVII ст. Правління І.Мазепи. 4

Розділ II. Продовження процесу інкорпорації України до складу Російської імперії при гетьманах І.Скоропадському, П. Полуботку, Д. Апостолу. 16

Розділ III. Ліквідація царизмом автономії Гетьманщини. Зруйнування Запорозької Січі 22

Розділ IV. Завоювання Російською імперією Кримського ханства і приєднання Правобережної України. 33

Розділ V. Адміністративний устрій та суспільне життя в Україні під владою Російської імперії в кінці XVIII ст. 37

Висновки. 55

Використана література. 57

Додатки. 60

Вступ

Московська держава, а пізніше Російська імперія, свою політику щодо України будувала, спираючись на сформульовану ще у монгольський період Іваном Калитою ідею про те, що Москва є правонаступницею Київської Русі.

На цьому шляху етапним став 1654 рік, коли Богдан Хмельницький у Переяславі пішов під протекцію царя Олексія Михайловича. З цього часу важливу роль у регулюванні відносин з російським царем та його представниками в Гетьманщині почали відігравати договірні статті -конституції. До них належать Березневі статті 1654 року, Переяславські статті 1659 року, Московські - 1665 року, Конотопські - 1674 року, Коломацькі - 1687 року, Решетилівські - 1709 року, нарешті Рішительні (конфірмовані) пункти -1728 року.

Затвердження договірних статей встановлювало верховенство царської влади над Україною. Після так званої "справи Мазепи" і в умовах перетворення Росії в абсолютистську монархію та обмеження прав гетьманської влади, посилилося втручання імператорської російської влади у внутрішні справи Гетьманщини. Це здійснювалося як шляхом контролю з боку царських урядовців за діяльністю українських автономних установ, так і збільшенням кількості нормативних актів самодержавної влади, що видавалися спеціально для України, а також поширенням на її територію загальноімператорських законодавчих актів: регламентів, статутів, установ і положень, зводів і наказів, інструкцій, указів, маніфестів. Прикладами можуть бути Указ 1714 року про єдиноспадкування, Табель про ранги 1722 року, Указ 1763 року про остаточне закріпачення селянства, Маніфест про скасування гетьманства 1764 року, Царський указ Синоду і Сенату від 10 квітня 1786 року про зміну становища церкви, жалувана Грамота дворянству 1785 року тощо. За згодою українських можновладців на Україну було поширена чинність указів царської влади в питанні про селянські переходи. У другій половині XVIII століття після остаточної ліквідації Гетьманщини, нормативні акти місцевого походження поступалисямісцем загальнодержавному російському законодавству, пізніше, вже у 40-х роках XIX століття на території України почали діяти закони Російської імперії.

Політика російської держави щодо обмеження автономії України здійснювалася досить обережно, довгий час не зачіпалися традиційні юридичні норми, пізніше і їх тлумачили в залежності від того, як це було вигідно.

Застосовуючи різні форми і методи, царизм протягом більше ста років пестив своїх політичних прихильників в Україні: заохочував українців писати один на одного доноси і скарги, підтримував проросійськи налаштовану старшину і нещадно карав противників самодержавства, заохочував мішані шлюби і садив на землях Гетьманщини своїх можновладців, тримав в Україні свої війська, що харчувалися за рахунок місцевого населення, посилав козаків на канальні роботи при будівництві північної столиці, відправляв українців воювати у Лівонію, Прусію, Польщу, Персію і будувати оборонні українські лінії проти Кримського ханства і Туреччини, заохочував у Гетьманщині і Слобожанщині російські традиції, політичні звички і російську мову.

У другій половині XVIII століття була остаточно знищена Гетьманщина, ліквідована Запорізька Січ, до Російської імперії приєднали Кримське ханство і Лівобережну Україну. Українська державність зазнала поразки, саме слово "Україна" стало забороненим.

Закрыть

Историческая судьба Гетманщины и Запорожской Сечи (конец XVII - XVIII вв.)

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.