Взаимоотношения государства и Церкви в Московском государстве в XVI в.
Зміст
Вступ. 3
1. Роль Церкви у формуванні самодержавної ідеології Російської самодержавності в 30 - 40 - их pp. XVI ст. 5
2. Конфлікт Івана Грозного і Церкви в сер. XVI ст. 13
3. Вплив опричнини на взаємини держави і Церкви. Кінець епохи Івана Грозного 19
4. Царювання Федора Івановича. Запровадження патріаршества в Москві 27
Висновки. 33
Примітки. 38
Список використаних джерел та літератури. 40
Вступ
Актуальність теми даної курсової роботи полягає в спробі оцінити становлення взаємовідносин між Церквою і в Московській державі без упередженості, заангажованості, москвофільства та критичному аналізі, на основі в міру доступних джерел та вже напрацьованих робіт відомих церковних та світських істориків і знавців церковного права. Нещодавні семидесятилітні спроби пояснити історію Росії без урахування феномену Православ'я або з крайнє негативними до нього відношенням виявилися явно незадовільними і неприйнятними для об'єктивного усвідомлення свого місця в загально історичному процесі розвитку людства. Неконструктивною виявляється і зворотна хвиля в суспільній свідомості, яка прагне переглянути всі сторони життя народу, здійснити переоцінку загальноприйнятих ідеалів і норм, та пов'язує з Церквою всі досягнення російської суспільно-громадської думки і культури, надаючи їй виключного світового значення. Однак, певним залишається те, що більш ніж тисячолітня історія Православ'я на історичній Русі довела свою життєздатність та життєдайність, широкі можливості розвитку в усіх сферах життя суспільства. Цим останнім і визначається актуальність даної теми: взаємовідносин між державою та Церквою для сучасного демократичного укладу постсоціалістичних держав.
Мета роботи: полягає у спробі автора на основі різнобічного аналізу доступних для нас історичних джерел і матеріалів досліджень істориків висвітлити, охарактеризувати і проаналізувати особливості еволюції стосунків держави і Церкви у Московській державі, в об'єднавчий період, коли Москва набирала ознак і ваги "Стольного града".
Виходячи з такого розуміння актуальності та мети курсової роботи автор визначив такі головні завдання: визначити роль Церкви в процесі вивищення Москви серед інших конкурентних князівств у столичне місто Північно-Східної Руси в XVI ст., охарактеризувати взаємовідносини держави і Церкви в Московській державі в цей період, коли світська влада набуває все більше і більше ознак тоталітаризму; проаналізувати дану епоху в Росії у світлі взаємовідносин царської та церковної влади.
Предмет досліджень: складає процес еволюції взаємостосунків держави і Церкви протягом XVI ст. в Московській державі.
Об'єкт досліджень: полягає у висвітлені державно-церковних взаємин, що склались в Московському царстві в XVI ст., які уособлюються в діяльності таких визначних осіб того часу: носіїв світської влади - Івана Грозного, Федора Івановича, церковних Ієрархів - Даниїла, Макарія, Афанасія, Филипа, Діонісія, які були вершителями доль руських людей XVI ст.
Хронологічні межі: охоплюють період XVI ст., який в історії Росії називається "Московським". Оскільки всі історичні події та явища як світської історії, так і церковної відбуваються навколо Москви. А тому взаємини держави і Церкви розвиваються за схемою провідної теорії в цей період - "Москва - третій Рим", яка поступово формується із об'єднанням земель Північно-Руських земель навколо Москви і набирає ваги внаслідок переселення митрополитів Київських з Володимира до Москви, які почали згодом іменуватися митрополитами Московськими, залишалась актуальною і в подальші періоди історії Росії. Таким чином, "Московський" період найкраще показує особливості державно-церковних відносин.
Структура роботи: побудована за проблемно-тематичним принципом і містить вступ, чотири параграфи, які висвітлюють становлення церковності і державного життя, в їх взаєминах у Північно-Східній Русі в XIV-XV ст. Вкінці подається список доступних автору друкованих джерел та науково-дослідницької літератури по цьому питанню.